Ухвала суду № 27446420, 26.04.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/15461/11

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Гонтарука В. М. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови у поверненні стягнення коштів , -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області. В поданому до суду адміністративному позові позивачка просила визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови у поверненні їй коштів в сумі 7042,50 грн., сплачених у якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування під час реєстрації в органах ДАІ автомобіля Toyota Camry Executive вартістю 300000,00 грн., придбаного на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2011 року. Вважала, що відповідач безпідставно відмовився повернути їй помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 7042,50 грн.. Вказувала, що відповідно до положень ч.7 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР (надалі - Закон №400/97-ВР) зазначений збір сплачується при відчуженні легкових автомобілів, а відтак його платником є продавець автомобіля, а не покупець.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.02.2012 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з державного бюджету України на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 7042,50 грн. збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволення позовних вимог, з підстав порушення судом норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомленні належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що під час реєстрації в 1 ВРЕВ м. Хмельницький Управління Державної автомобільної інспекції у Хмельницькій області автомобіля-Toyota Camry Executive вартістю 300 000,0 грн., придбаного відповідно до договору купівлі-продажу від 21.05.2011 року, позивачка сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування збір в розмірі 7042,50 грн. (3% вартості автомобіля). Сплата збору підтверджується квитанцією №g252ga_326 від 15.06.2011 року та листом управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому від 03.02.2012 року №0314/197.

Вважаючи, що зазначений збір сплачений нею помилково, позивачка 28.11.2011 року звернулась до відповідача з проханням повернути збір та отримала відмову №16770/09 від 14.12.2011 року.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом №400/97-ВР.

Пунктом 7 статті 1 Закону N 400/97-ВР, якою визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Натомість, відповідно до пункту 12 Порядку №1740 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 4 статті 9 КАС у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в Постанові від 1 листопада 1996 року N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу, зокрема постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств і відомств, підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Таким чином, оскільки положення Порядку №1740 щодо платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні автомобіля суперечать положенням Закону N 400/97-ВР, застосуванню підлягаю положення п. 7 ст. 1 Закону N 400/97-ВР, в силу якого платником зазначеного збору є продавець автомобіля.

Статтею 3 Закону N 400/97-ВР визначено, що платники збору, визначеними пунктами 5 - 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Сплата позивачкою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до бюджету підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями представника третьої особи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду І інстанції, що помилково сплачений позивачем, який є покупцем автомобіля, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 7042,50 грн. підлягає поверненню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що при винесені оскаржуваного рішення, Хмельницьким окружним адміністративним судом в описовій, мотивувальній частинах рішення допущено описки. Як було встановлено, позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який безпосередньо не застосовується до спірних правовідносин. А відтак описова, мотивувальна та резолютивна частини рішення повинні містити формулювання "збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", замість "збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно ч.1 ст. 169 КАС України, суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

За таких умов, колегія суддів не вбачає допущення зазначеної описки судом першої інстанції, підставою для скасування рішення суду.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята ухвала відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.02.2012 року, -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Гонтарук В. М.

Смілянець Е. С.