Ухвала суду № 27445377, 31.10.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"31" жовтня 2012 р. Справа № 2а/1770/972/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю представника позивача,

розглянувши апеляційну скаргу Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" квітня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ПоліссяБудМонтаж" до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія ПоліссяБудМонтаж» (далі по тексту ТОВ «БК ПоліссяБудМонтаж») звернулося з позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту Кузнецовська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000162350 від 05.03.2012 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції № №0000162350 від 05 березня 2012 року.

Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія ПоліссяБудМонтаж" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 354, 80 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу у якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що з 09 лютого 2012 року по 15 лютого 2012 року Кузнецовською об'єднаною державною податковою інспекцією була здійснена документальна виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія ПоліссяБудМонтаж» на підставі ст. 20 розділу І, ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст.ст. 82, 86 глави 8 розділу II Податкового Кодексу України.

За наслідками перевірки відповідачем було складено Акт від 22.02.2012р. № 71/23/36090392.

На підставі акта від 22.02.2012р. № 71/23/36090392, відповідачем -Кузнецовською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000162350 від 05 березня 2012 року , яким ТОВ «БК ПоліссяБудМонтаж»було донараховано ПДВ у сумі 35480,00 грн., з яких 28384,00 грн. за основним платежем і 7096,00 грн. штрафних санкцій в зв'язку із порушенням пп.7.4.1 пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 а 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами і доповненнями, пп.185.1 ст. 185, пп. 188.1 ст. 188, пп. 198.1 ст. 198 № 2755 від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями.

Висновки податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «БК ПоліссяБудМонтаж» і ТОВ «Будсервіс-Інвест плюс» є неправомірними. Контрагент позивача на час вчинення господарських операцій було діючим підприємством, зареєстроване як платник податку на додану вартість. Бухгалтерські документи, якими оформлено поставку матеріалів, є первинними в розумінні закону, підтверджують реальність господарських операцій, були пред'явлені до перевірки.

До того ж чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості.

При дослідженні факту здійснення господарської операцій повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між учасниками попередніх поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між ТОВ «БК ПоліссяБудМонтаж» та контрагентом ТОВ «Будсервіс-Інвест плюс» як його безпосереднім постачальником.

Єдиною підставою для визнання податкової накладної недійсною, відповідно до положень Податкового кодексу України є випадок, коли така накладна заповнена та видана особою, що не зареєстрована платником податку на додану вартість на момент видачі такої накладної.

Податковий кодекс України не ставить право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобо"вязань та сплати ними сум податків до Державного бюджету України. Таким чином, відсутність висновків податкового органу щодо підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару до виробника не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальнику товару (робіт, послуг). Питання формування податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі податковими накладними.

Визначення податковим органом суми податкових зобов'язань за допомогою інформації, одержаної з джерел інших, ніж первинні документи, суперечить Закону України №9 96-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-Ш, наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства".

Відповідно до ст.ст.9, 10 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-ХІІ від 25,06.1991р., норм Закону «України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР та Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР для платника податків не передбачено обов'язку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей, у тому числі щодо його зміни місцезнаходження, кількості працівників та виробничих потужностей.

Окрім того загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, викладені в статті 203 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до п.5 вказаної правової норми, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до приписів статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Будь-які відомості про те, що правочин, укладений між ТОВ «БК ПоліссяБудМонтаж» і ТОВ «Будсервіс-Інвест плюс», визнаний судом недійсним, в матеріалах справах відсутні, відповідач в акті перевірки від 22.02.2012р. № 71/23/36090392 на таке судове рішення не покликається.

Згідно з п.7.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» покупець сплачує суму податку на додану вартість у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум податку на додану вартість до Державного бюджету.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії, несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.

З 01.01.2011 року набрали чинності норми Податкового кодексу України, які врегулювали відповідні правовідносини.

Так, відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту

Відсутність товарно-транспортних накладних, на що посилається апелянт, при наявності інших, передбачених чинним законодавством, документів, які повністю підтверджують отримання товару, не спростовує факту здійснення господарських операцій.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 (далі - Правила №363), товарно- транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Тобто, основне призначення даного документа - забезпечення документального підтвердження факту надання транспортних та експедиційних послуг. З визначення товарно- транспортної накладної не вбачається обов'язковість її застосування для цілей податкового обліку, у тому числі і для визначення величини податку на додану вартість.

Крім того, в Податковому кодексі України та в інших нормативно-правових актах, якими врегульовано порядок на віднесення сум до податкового кредиту суб'єктів підприємницької діяльності, відсутнє посилання на товарно-транспортну накладну, як на документ, на підставі якого визначається правомірність віднесення платником податку сум податкового кредиту до відшкодування.

Законодавчі акти України не дають права органам державної податкової інспекції визнавати ті чи інші документи недійсними та/або обов'язковими до застосування у межах господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо у законодавстві не передбачена безпосередня їх обов'язковість.

Відтак, відсутність у ТОВ «БК ПоліссяБудМонтаж» товарно-транспортних накладних не дає підстав стверджувати про відсутність господарських операцій щодо придбання товарів в цілому.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що Рівненський окружний адміністративний суд вірно вирішив справу, підстав для зміни та скасування прийнятого процесуального рішення не має. Кузнецовська ОДПІ при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення не врахувала особливостей застосування вищенаведених норм Податкового Кодексу України, ЦК України в їх сукупності, зокрема на які посилалася при прийнятті податкового повідомлення-рішення, внаслідок чого прийняла спірне рішення з порушенням норм закону, дійшовши до помилкового висновку про донарахування ТОВ «БК ПоліссяБудМонтаж» податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» та суми штрафних санкцій.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" квітня 2012 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук

судді: (підпис) (підпис) А.Ю.Бучик Г.І. Майор

З оригіналом згідно: суддя _______ Є.В.Одемчук

Повний текст Ухвали виготовлено "05" листопада 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ПоліссяБудМонтаж" м-н Незалежності,4а,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400 (рекомендоване з повідомленням)

3- відповідачу Кузнецовська об"єднана державна податкова інспекція м-н Будівельників, 1,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400 (рекомендоване з повідомленням)