Вирок № 27444870, 23.05.2012, Турійський районний суд Волинської області

Дата ухвалення
23.05.2012
Номер справи
316/319/12
Номер документу
27444870
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 316/319/12

Провадження № 1/0316/51/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

смт. Турійськ 23 травня 2012 року

Турійський районний суд Волинської області під головуванням судді Воробей І.В.

за участю секретаря Ганюк З.Ю.

прокурора Книш В.В.

захисника-адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, у відповідності до ст.89 КК України не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

15 лютого 2012 року приблизно о 19 год. 00 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у власному житловому будинку в с.Дуліби Турійського району Волинської області, на грунті особистих неприязних стосунків погрожував ОСОБА_3 вбивством, а саме, висловлюючи намір позбавити її життя, лівою рукою приставив один з кухонних ножів, придатних для позбавлення людини життя, до шиї потерпілої, а правою - наніс другим з них їй один удар в спину, внаслідок чого заподіяв ОСОБА_3 ножове поранення грудної клітки з пошкодженням міжреберної артерії в IV міжребер'ї зліва по паравертебральній лінії, що є легким тілесним ушкодженням, яке спричинило короткочасний розлад здоров'я, і тим самим дав потерпілій реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 повністю й беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину та суду показав, що дійсно 15 лютого 2012 року приблизно о 19 год. 00 хв. після того, як він вживав алкогольні напої, між ним та його матір'ю ОСОБА_3 у їх власному житловому будинку в с.Дуліби Турійського району виникла сварка, під час якої остання зробила йому зауваження з приводу перебування його у стані сп'яніння. Щоб налякати ОСОБА_3 та припинити сварку, він сказав, що заріже її, і лівою рукою приставив один з кухонних ножів до шиї матері, а правою - став приставляти другий з них до спини потерпілої, однак через алкогольне сп'яніння втратив рівновагу і завдав їй ножове поранення.

У вчиненому ОСОБА_2 щиросердно розкаявся, погодившись з розміром цивільного позову прокурора Турійського району в інтересах держави в особі Турійської центральної районної лікарні про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Потерпіла ОСОБА_3 у своїх показаннях підтвердила факт висловлювання ОСОБА_2 наміру позбавити її життя саме за вказаних ним обставин і ствердила, що у неї були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, однак просила не карати ОСОБА_2 суворо.

Згідно з висновком експерта від 21 березня 2012 року № 80, у потерпілої ОСОБА_3 виявлено тілесне ушкодження у вигляді ножового поранення грудної клітки з пошкодженням міжреберної артерії в IV міжребер'ї зліва по паравертебральній лінії, що є легким тілесним ушкодженням, яке спричинило короткочасний розлад здоров'я, і могло утворитись внаслідок травмуючої дії предмета з колюче-ріжучими властивостями (а.с.21).

Як видно з довідки Турійської центральної районної лікарні від 13 квітня 2012 року № 635/1.5, на стаціонарне лікування ОСОБА_3 у її хірургічному відділенні нею витрачено 316.98 грн. (а.с.80).

Натомість, згідно з актом наркологічної експертизи від 26 березня 2012 року № 205, ОСОБА_2 на момент скоєння інкримінованих йому дій в стані патологічного алкогольного сп'яніння не перебував, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с.25).

Крім цього, відповідно до акта амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 29 березня 2012 року № 167, у ОСОБА_2 виявлялися в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованого йому правопорушення і виявляються в даний час ознаки легкої розумової відсталості (олігофренії в стадії легкої дебільності) з деякою емоційно-вольовою нестійкістю, однак ступінь змін зі сторони психіки не така, що позбавляла чи позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними (а.с.41-42).

Таким чином, показання підсудного ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 узгоджуються між собою і в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, які, в свою чергу, ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

Не маючи підстав сумніватися в істинності та добровільності позиції, а також показань підсудного і потерпілої, суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду визнає недоцільним дослідження інших, окрім наведених вище, доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Тому, проаналізувавши досліджені докази, суд вважає доведеною винність ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, і кваліфікує такі його дії як погрозу вбивством, вчинену за наявності реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є злочином невеликої тяжкості, особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття підсудного у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

До обтяжуючих покарання обставин суд відносить підсудному вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Також суд враховує і те, що ОСОБА_2 має ознаки легкої розумової відсталості, потерпіла претензій до нього не має та просить його суворо не карати, однак підсудний негативно характеризується за місцем проживання і вже не вперше притягується до кримінальної відповідальності.

З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 в даному випадку можливе без ізоляції його від суспільства і щодо нього слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким він повинен нести кримінальну відповідальність, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.

Цивільний позов прокурора Турійського району в інтересах держави в особі Турійської центральної районної лікарні про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, в сумі 316.98 грн., який підсудний ОСОБА_2 визнав повністю, також підлягає до задоволення повністю.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" передбачено, що при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1206 ЦК України, ч.1 ст.93-1 КПК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Оскільки судовим слідством доведено, що на стаціонарне лікування ОСОБА_3, якій ОСОБА_2, погрожуючи вбивством, заподіяв ножове поранення грудної клітки з пошкодженням міжреберної артерії в IV міжребер'ї зліва по паравертебральній лінії, Турійська центральна районна лікарня витратила 316.98 грн., то вказані кошти підлягають стягненню на її користь з ОСОБА_2, так як визнання ним позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст.81 КПК України.

Судові витрати по справі становлять 352 гривні 80 копійок за проведення експертизи холодної зброї і вони підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області.

Керуючись ч.1 ст.1206 ЦК України, з ч.4 ст.174 ЦПК України, ч.1 ст.93-1, ч.3 ст.299, ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Позов прокурора Турійського району в інтересах держави в особі Турійської центральної районної лікарні задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Турійської центральної районної лікарні 316.98 (триста шістнадцять гривень 98 копійок) витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину.

Речові докази по справі, а саме - два кухонні ножі, які зберігаються в камері схову речових доказів Турійського РВ УМВС України у Волинській області, знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області (отримувач платежу: НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області 31256272210012 в УДК у Волинській області, МФО 803014, ідентифікаційний код 25574908. Призначення платежу: "За проведення експертизи") витрати за проведення експертизи холодної зброї в сумі 352.80 (триста п'ятдесят дві гривні 80 копійок).

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий

Попередній документ : 27444863
Наступний документ : 27493273