Ухвала суду № 27444364, 06.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 р. Справа № 362/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Сапіги В.П., Клюби В.В.

за участю секретаря судового засідання Саламаха О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2010 року позивач - Відкрите акціонерне товариство «Мукачівський завод «Точприлад» звернулося з позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 18 вересня 2009 року за № 0009932340/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за липень 2009 року на 182 375,00 грн.; від 13 жовтня 2009 року № 0001792340/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за серпень 2009 року на 173 783,00 грн.; від 20 листопада 2009 року № 002112340/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за вересень 2009 року на 418 863,00 грн.; від 18 грудня 2009 року № 0002252340/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за жовтень 2009 року на 192 685,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки відповідачем при зменшені сум бюджетного відшкодування не враховано, що з метою оподаткування до імпорту прирівнюється і ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договором лізингу (оренди), у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця, застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі, якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів. При цьому, для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та поставці послуг нерезидентом на митній території України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податковим зобов'язанням.

Позивач зазначає, що оскільки ним належним чином сплачено до бюджету суми ПДВ

________________

Головуючий у 1-й інст. суддя Калинич Я.М. рядок ст. зв. № 8.2.3 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 2-а-956/10/0770 справа № 362/11/9104

при імпорті товарів на митну територію України, що підтверджується відповідними належним чином оформленими вантажними митними деклараціями та товари, імпортовані ним за договором оренди, ввезені з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах його господарської діяльності, то він правомірно включив до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при імпортуванні обладнання за договором оренди.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області № 0009932340/0 від 18 вересня 2009 року, № 0001792340/0 від 13 жовтня 2009 року, № 0002112340/0 від 20 листопада 2009 року, № 0002252340/0 від 18 грудня 2009 року.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем належним чином сплачено до бюджету суми ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, що підтверджено оформленими належним чином вантажними митними деклараціями. А відтак, заявлені до відшкодування суми, визначені у повній відповідності до вимог п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», і складаються з сум податків, фактично сплачених у попередніх податкових періодах.

Спірна операція по ввезенню на митну територію України на умовах оперативного лізингу обладнання підпадає під ознаки переміщення товарів через митний кордон України в режимі імпорту. Виходячи з положень пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального права, Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція оскаржила її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що відповідно до матеріалів перевірок ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» (орендар) укладено договір оренди обладнання з фірмою «V I ІМ Кft» (орендодавець) від 20.02.2009 року № 251, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в користування майно виключно з єдиною метою: виготовлення продукції згідно договору про переробку давальницької сировини № 250 від 20.02.2009 року та сплачує йому за користування орендну плату в розмірі 1000 євро в місяць незалежно від вартості всього майна, орендна плата проводиться на розрахунковий рахунок протягом 15 днів з моменту отримання від орендодавця відповідного рахунку на оплату. Вартість майна, що орендується, становить 2 000 000 євро. У розділі 5 пп.5.1 даного договору зазначено, що юридичний власник є та завжди залишається єдиним та виключним власником майна; орендар не має права власності на майно, він лише має право користуватися ним на умовах договору.

Апелянт звертає увагу, що оскільки ввезене обладнаний не є придбаним, а лише отриманим у користування, то сума ПДВ, сплачена при його ввезенні, до податкового кредиту не відноситься.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що в період з 14 вересня 2009 року по 18 вересня 2009 року працівниками Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 717594 грн. за липень 2009 року. Даною перевіркою виявлено порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме таким завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2009 року в розмірі 182 375 грн., про що складено акт № 1779/23-01/14307452 від 18 вересня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення- рішення № 0009932340/0 від 18 вересня 2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 182 375 грн.

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування, що поданий позивачем 18 вересня 2009 року до податкового органу сума бюджетного відшкодування ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» за серпень 2009 року становить 1 351 696,00 грн. Згідно з вимогами п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем до податкового органу подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 351 696, 00 грн.

У період з 29 вересня 2009 року по 5 жовтня 2009 року працівниками Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 1 351 696,00 грн. за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період за липень 2009 року. Даною перевіркою встановлено порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме таким завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2009 року в розмірі 173 783,00 грн., про що складено акт № 1857/23-01/14307452 від 6 жовтня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001792340/0 від 13 жовтня 2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 173 783,00 грн.

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування, що поданий позивачем 18 жовтня 2009 року до податкового органу сума бюджетного відшкодування ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» за вересень 2009 року становить 757 456,00 грн. Згідно з вимогами и. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем до податкового органу подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 757 456, 00 грн.

У період з 13 листопада 2009 року по 18 листопада 2009 року працівниками Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 757 456,00 грн. за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період за серпень 2009 року. Даною перевіркою встановлено порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме таким завищено суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року в розмірі 418 863,00 грн., про що складено акт № 2227/23-01/14307452 від 19 листопада 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення- рішення № 0002112340/0 від 20 листопада 2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування зподатку на додану вартість на суму 418 863,00 грн.

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування, що поданий позивачем 17 листопада 2009 року до податкового органу сума бюджетного відшкодування ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» за жовтень 2009 року становить 440 458,00 грн. Згідно з вимогами п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем до податкового органу подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 440 458,00 грн.

У період з 7 грудня 2009 року по 11 грудня 2009 року працівниками Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 440 458,00 грн. за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період за вересень 2009 року. Даною перевіркою встановлено порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме таким завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року в розмірі 192 685,00 грн., про що складено акт № 2377/23-01/14307452 від 16 грудня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення- рішення № 0002252340/0 від 18 грудня 2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 192 685,00 грн.

Судом встановлено, що 20 лютого 2009 року ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» (орендар) укладено договір оренди обладнання з фірмою «V I ІМ Кft» (орендодавець) № 251, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в користування майно виключно з єдиною метою: виготовлення продукції згідно договору про переробку давальницької сировини № 250 від 20.02.2009 року та сплачує йому за користування орендну плату в розмірі 1000 євро в місяць незалежно від вартості всього майна, орендна плата проводиться на розрахунковий рахунок протягом 15 днів з моменту отримання від орендодавця відповідного рахунку на оплату.Вартість майна, що орендується, становить 2 000 000 євро. У розділі 5 пп.5.1 даного договору зазначено, що юридичний власник є та завжди залишається єдиним та виключним власником майна і орендар не має права власності на майно, він лише має право користуватися ним на умовах договору.

Позивачем імпортовано у червні 2009 року обладнання згідно ВМД № 300070023/9/003394 від 9 червня 2009 року на суму 24 260,85 грн., ВМД № 300070023/9/003395 від 9 червня 2009 року на суму 29 918,08 грн., ВМД № 300070010/9/003367 від 11 червня 2009 року на суму 115 759,53 грн., ВМД № 300070010/9/003368 від 11 червня 2009 року на суму 1 553,33 грн., ВМД № 300070023/9/003635 від 17 червня 2009 року на суму 9 265,8 грн., ВМД № 30070010/9/003456 від 18 червня 2009 року на суму 1617,98 грн., а всього за червень - 182 376,29 грн.

У липні 2009 року згідно ВМД № 300070023/9/004381 від 23 липня 2009 року на суму 12 623,95 грн., ВМД № 300070023/9/004360 від 23 липня 2009 року на суму 14 117,25 грн., ВМД № 300070010/9/003895 від 04 липня 2009 року на суму 13 379,98 грн., ВМД № 300070023/9/004067 від 10 липня 2009 року на суму 86 935,68 грн., ВМД № 300070023/9/004068 від 10 липня 2009 року на суму 43 329,84 грн., ВМД № 300070023/9/004437 від 27 липня 2009 року на суму 3 395,85 грн., а всього за липень на загальну суму 173783 грн.

У серпні 2009 року згідно ВМД № 300070023/9/004573 від 3 серпня 2009 року на суму 13 621,4 грн., ВМД № 300070023/9/004575 від 3 серпня 2009 року на суму 65 230,48 грн., ВМД № 300070023/9/004589 від 3 серпня 2009 року на суму 1 306,20 грн., ВМД № 300070023/9/004590 від 3 серпня 2009 року на суму 105 958,39 грн., ВМД № 300070023/9/004628 від 4 серпня 2009 року на суму 6 463,60 грн., ВМД № 300070023/9/004629 від 4 серпня 2009 року на суму 30 149,88 грн., ВМД №300070010/9/004616 від 13 серпня 2009 року на суму 1 885,84 грн., ВМД № 300070010/9/004632 від 13 серпня 2009 року на суму 23 844,8 грн., ВМД № 300070023/9/004940 від 20 серпня 2009 року на суму 6 893,22 грн., ВМД № 300070010/9/004783 від 21 серпня 2009 року на суму 1 165,59 грн., ВМД № 300070010/9/004819 від 22 серпня 2009 року на суму 109 261,77 грн., ВМД № 300070010/9/004960 від 29 серпня 2009 року на суму 22 337,31 грн., ВМД № 300070023/9/005061 від 28 серпня 2009 року на суму 30 745,64 грн., а всього за серпень на загальну суму 418863 грн.

У вересні 2009 року згідно ВМД № 300070010/9/005053 від 3 вересня 2009 року на суму 9 963,10 грн., ВМД № 300070010/9/005091 від 6 вересня 2009 року на суму 56 705,32 грн., ВМД № 300070010/9/005323 від 15 вересня 2009 року на суму 8 287, 44 грн., ВМД № 300070010/9/005332 від 15 вересня 2009 року на суму 80 369,77 грн., ВМД № 300070023/9/005607 від 21 вересня 2009 року на суму 7 355,49 грн., ВМД № 300070023/9/005721 від 25 вересня 2009 року на суму 363,44 грн., ВМД № 300070023/9/005232 від 4 вересня 2009 року на суму 22 964,24 грн., ВМД № 300070023/9/005230 від 4 вересня 2009 року на суму 6 676, грн., а всього за вересень на загальну суму 192685 грн.

У відповідності до ст.189 Митного кодексу України ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає: подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України; сплати податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України; дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

З обставин справи вбачається, що переміщення товару було здійснено в митному режимі імпорту і відповідає всім умовам, визначеним ст.189 Митного кодексу України.

Відповідно до п.п 3.1.2 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту. З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється: ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають гіередання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.

Згідно до пп. 7.4.1 п 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з положень пп. 3.1.2 п. 3.2 ст. З та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону, для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях, згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Достовірно встановлено, що позивачем належним чином сплачено до бюджету суми ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, що підтверджено оформленими належним чином вантажними митними деклараціями, в зв'язку з чим заявлені до відшкодування суми визначені у повній відповідності до вимог п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і складаються із сум податків, фактично сплачених у попередніх податкових періодах.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2010 року у справі № 2а-956/10/0770 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді В.П. Сапіга

В.В. Клюба

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 09.11.2012 року.