Ухвала суду № 27444206, 07.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 р. Справа № 106582/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Ліщинського А.М., Шавеля Р.М.,

при секретарі судового засідання: Губач Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу 417 Управління начальника робіт на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року у справі № 2а-840/12/0970 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до 417 Управління начальника робіт про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А:

22 березня 2012 року Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулася в Івано-Франківський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до 417 Управління начальника робіт, в якому, із врахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з відповідача податковий борг в сумі 90 666,45 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року адміністративний позов податкового органу задоволено повністю, стягнуто з 417 Управління начальника робіт з його розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах та за рахунок готівки, що належить 417 Управлінню начальника робіт в дохід бюджету податковий борг в сумі 90 666,45 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач її оскаржив, подавши апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду. Вважає, що постанова суду є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційного розгляду справи, проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 417 Управлінням начальника робіт у податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень - грудень 2010 року, січень - липень 2011 року (№№90095, 110895, 118221, 143061, 161986, 167444, 189829, 8885, 43869, 81373, 102643, 112351, 130511, 151415) та в уточнюючих розрахунках за серпень, листопад 2010 року і за січень, квітень 2011 року (№№152076, 152077, 152085, 152078) самостійно обчислено податкове зобов'язання у загальному розмірі 29 402,00 грн. Даних зобов'язань 417 Управлінням начальника робіт не виконано та не сплачено, і станом на 23.04.2012 року податковий борг з податку на додану вартість за вищевказані періоди згідно даних декларацій становить 29 402,00 грн.

Крім цього матеріалами справи підтверджується, що 13.12.2010 року, 06.07.2011 року та 30.01.2010 року, 06.07.2011 року 417 Управлінням начальника робіт у відповідності до вимог статті 14 Закону України "Про плату за землю", пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України подано податкові декларації з плати за землю та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №164751 за 2010 рік, №117755 за січень - липень 2011 року, №4885 за червень - грудень 2011 року та №117776 за січень - липень 2011 року, в яких відповідачем розраховано розмір вказаних зобов'язань в сумі 8 437,18 грн., 4 922,40 грн. земельного податку та 11 731,09 грн., орендної плати за землю відповідно. Даних зобов'язань відповідач за вказаний вище період не виконав та не сплатив до бюджету і на момент розгляду справи в суді першої інстанції податковий борг з земельного податку становить 13 359,72 грн. та з орендної плати за земельні ділянки становить 23 462,18 грн.

Згідно приписів пункту 5.1 та підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 вищевказаного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача, визначені ним в податкових деклараціях і уточнюючих розрахунках з податку на додану вартість за червень - грудень 2010 року, січень - липень 2011 року та за серпень, листопад 2010 року, за січень, квітень 2011 року у загальному розмірі 29 402,00 грн.,грн., а також зобов'язання з плати за землю (земельного податку) за січень - грудень 2010 року, січень - липень 2011 року в розмірі 13 359,72 грн. і з орендної плати за земельні ділянки за червень - грудень 2010 року, січень - липень 2011 року в розмірі 23 462,18 грн., є узгодженими з дня подання таких декларацій та являються податковим боргом відповідача.

Щодо застосованих позивачем до відповідача штрафних санкцій з податку на додану вартість, плати за землю, і з орендної плати за земельні ділянки, апеляційний суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.08.2010 року і 24.11.2011 року ДПІ в м. Івано-Франківську, за наслідками проведених перевірок з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, складено акти за №13946/15-2/07816704 і №19622/15-2/07816704, якими встановлено порушення підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині недотримання 417 Управлінням начальника робіт граничних строків сплати самостійно визначених податковими деклараціями зобов'язань по податку на додану вартість за грудень 2006 року, січень 2007 року та березень 2007 року в розмірі 10 158,00 грн., 4 171,00 грн. і 30 000,00 грн. відповідно, суми яких затримувалися до сплати понад 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати суми такого зобов'язання.

ДПІ в м. Івано-Франківську на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, за виявлені порушення податковим повідомленням-рішенням за №0005211502/0 від 18.08.2010 року та за №0008341502/0 від 24.11.2010 року до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірах 7 164,52 грн. і 15 000,03 грн.

Також як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.12.2010 року, 13.07.2011 року і 06.09.2011 року державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську за наслідками проведених невиїзних документальних перевірок своєчасності подання податкової звітності по земельному податку та орендної плати за земельні ділянки складено акти за №20553/15-3, №5670/15-3/07816704 і №7054/15-3, якими встановлено порушення відповідачем підпункту 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне подання відповідачем декларації з земельного податку за 2010 і 2011 рік та орендної плати за земельні ділянки за 2011 рік.

Згідно підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством,законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську на виконання повноважень, передбачених статтею 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у відповідності до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 згаданого Закону, пункту 120.1 статті 120 зазначеного Кодексу, за виявлені порушення податковими повідомленнями-рішеннями за №0014461503/0 від 16.12.2010 року, №0002821503 від 25.07.2011 року та за №0003761503 від 06.09.2011 року до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 170,00 грн., 1 020,00 грн. і 1 020,00 грн., які отримано відповідачем, про що свідчить запис уповноваженої особи відповідача на корінцях податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим, на момент розгляду справи судом першої інстанції, грошові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірах 7 164,52 грн., 15 000,03 грн. та з земельного податку, орендної плати за земельні ділянки у розмірах 1 020,00 грн., 170,00 грн. і 1 020,00 грн., застосовані податковими повідомленнями-рішеннями від 18.08.2010 року, 24.11.2010 року, 16.12.2010 року, 25.07.2011 року і 06.09.2011 року, відповідачем до бюджету не сплачені.

Оскільки, 417 Управлінням начальника робіт у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 18.08.2010 року, 24.11.2010 року, 25.07.2011 року, 16.12.2010 року і 06.09.2011 року, суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірах 7 164,52 грн., 15 000,03 грн. та з земельного податку і орендної плати за земельні ділянки в розмірах 1 020,00 грн., 170,00 грн. і 1 020,00 грн. відповідно, є узгодженими та являється податковим боргом.

Як вбачається з матеріалів справи, державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську надсилалися відповідачу податкова вимога форми "Ю1" за №1/1880 від 30.01.2002 року та "Ю2" за №2/2828 від 05.03.2002 року. Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податкових деклараціях з податку на додану вартість, земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, а також визначені позивачем податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов'язання по податку на додану вартість, земельного податку та орендної плати в загальному розмірі 90 666,45 грн., являються податковим боргом відповідача.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, апеляційну скаргу 417 Управління начальника робіт слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу 417 Управління начальника робіт залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року у справі № 2а-840/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12.11.2012 року.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді А.М.Ліщинський

Р.М.Шавель