Ухвала суду № 27444030, 30.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 р. Справа № 20647/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Большакової О.О., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» на постанову Господарського суду Львівської області від 26 листопада 2009 року у справі за позовом Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ДП «Угерський спиртовий завод» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Стрийському районі Львівської області, яким просило скасувати податкові повідомлення-рішення (з врахуванням процедури адміністративного оскарження): від 16.05.2007 року № 0000132303/3 про нарахування сум податку на додану вартість в розмірі 4400436,00 грн. та застосування фінансової санкції в розмірі 3746317,00 грн.; від 16.05.2007 року № 0000142303/3 про нарахування сум акцизного збору в розмірі 22002179,15 грн. та застосування фінансової санкції в розмірі 19009375,32 грн.; від 16.05.2007 року № 0000182303/3 про донарахування сум податку на додану вартість в розмірі 220,00 грн. та збільшення розміру фінансової санкції в сумі 55668,00 грн.; від 16.05.2007 року № 0000172303/3 про нарахування сум акцизного збору в розмірі 1100,74 грн. та застосування фінансової санкції в розмірі 550,37 грн.

Постановою Господарського суду Львівської області від 26 листопада 2009 року в позові відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що позивачем в порушення вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №18-92 «Про акцизний збір», Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої», при реалізації технічних рідин, які містять спирт етиловий, не здійснено нарахування та не сплачено акцизний збір, в результаті чого ДП «Угерський спиртовий завод» занижено нарахування та сплату акцизного збору за період квітень-вересень 2006 року на загальну суму 22003279,89 грн. Зазначений факт підтверджується представленими відповідачем експертними висновками Київської торгово-промислової палати від 14.10.2005 року № к-4659/1 та № к-4659/3, висновком спеціалістів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України з дослідження спиртомістких сумішей від 20.09.2006 року № 2998, висновком спеціаліста Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України з дослідження спиртомістких сумішей та спеціаліста з дослідження речовин хімічних виробництв від 14.09.2006 року № 2893/2894, висновком спеціаліста Відділу експертизи матеріалів ,речовин, виробів, записів та медико-біологічної експертизи ДНДЕКЦ МВС України від 18.09.2006 року № 10-54, висновком комплексної криміналістичної експертизи матеріалів, речовин, виробів, записів та медико-діологічної експертизи ДНДЕКЦ МВС України від 12.01.2007 року № 3081, висновком судово-економічної експертизи від 24.04.2008 року № 786 по кримінальній справі № 130-0017.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що суд неповно з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведені обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати і прийняти нову, якою позов задовольнити повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що згідно із Технологічним регламентом на виробництво технічних рідин у потоці (ТР-30219014-0032004) та Технологічною інструкцією на виробництво технічних рідин в потоці в частині виробництва технічних рідин не передбачено виробництво спирту етилового, а отримуваний на виході із брагоректифікаційної установки флегмовий компонент ректифікації денатурований є проміжним продуктом(напівфабрикатом), який в технологічній лінії подається для виготовлення кінцевих продуктів і не входить в перелік підакцизних, визначений Законом України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої». Позивач посилається на експертні висновки та акти перевірки Держстандарту, якими встановлено, що до складу технічних рідин, що виробляється ДП «Угерський спиртовий завод», спирт етиловий не входить, а отже, не є об'єктом оподаткування акцизним збором. Крім того, згідно з ст. 1 Закону України «Про підтвердження відповідності» сертифікат відповідності є документом, який підтверджує, що продукція відповідає встановленим вимогам. Статтею 1 Закону України «Про стандартизацію» визначено, що документом, яким встановлюються технічні вимоги до продукції, є технічні умови. Таким чином, відповідність певним технічним умовам, засвідчена сертифікатом відповідності, є класифікуючою ознакою для конкретної продукції. В даному випадку на «Розріджувач для лаків, фарб і розчинників «Ролф» видано сертифікат відповідності від 01.12.2005 року, відповідно, має місце повна ідентифікація даної продукції виключно як технічної рідини.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

За період з 30 жовтня до 10 листопада 2006 року працівниками ДПІ у Стрийському районі Львівської області було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ДП «Угерський спиртовий завод» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року до 30.09.2006 року, за наслідками якої було складено акт від 17.11.2006 року № 886/23-3/00374733.

Під час перевірки було встановлено, що в період, який перевірявся, позивачем здійснювалось виробництво спиртовмісної продукції у безперервному потоці та її реалізацію споживачам, а саме засіб для тонування деревини «Колір» та розріджувач для лаків та фарб «Ролф».

Перевіркою правильності обчислення і повноти сплати акцизного збору було встановлено, що у зазначеному періоді позивач при реалізації технічних рідин, які містять спирт етиловий, не здійснив нарахування та сплату акцизного збору, чим порушив вимоги п. «а» ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 18-92 «Про акцизний збір», в результаті чого занизив нарахування та сплату акцизного збору за ІІ-ІІІ квартали 2006 року на загальну суму 22002179,15 грн.

На підставі акту перевірки були винесені зазначені вище податкові повідомлення-рішення (з врахуванням процедури адміністративного оскарження)

Позивач вважає неправомірним донарахуваннями йому сум акцизного збору, обґрунтовуючи свою позицію тим, що засіб для тонування деревини «Колір» та розріджувач для лаків та фарб «Ролф» не є будь-яким із різновидів спирту чи спиртовмісними речовинами і, крім того, не є кінцевим продуктом виробництва, тому не є підакцизною продукцією в розумінні Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» і відповідно обороти з їх реалізації не являються об'єктом оподаткування згідно з ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість зазначених доводів позивача та правильність висновків податкового органу, виходячи з наступного.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав суду, зокрема, висновки Київської торгово-промислової палати від 14.10.2005 року № К-4 65 9/1 та № К-4659/3, згідно з якими продукція позивача під назвою «Засіб для тонування деревини «Колір» є розчином органічних барвників у денатурованому (етиленгліколем) етиловому спирті, а продукція під назвою «Розріджувач для лаків та фарб «Ролф» є сумішшю денатурованого етилового спирту амілацетатами.

Наведене також підтверджується висновками Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 14.09.2006 року № 2893/2894 та від 20.09.2006 року № 2998 та Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 18.09.2006 року № 10-54, в яких зазначено, що надані на дослідження рідини містять спирт етиловий ректифікований і вміст етилового спирту (об'ємна концентрація) в засобі для тонування деревини «Колір» становить 94,71-94,98%, а в розріджувачі для лаків та фарб «Ролф» - 95,87-95,94% і відповідають вимогам ТУ У 18.511-99 «Спирт етиловий денатурований».

Також висновки податкового органу, зроблені під час перевірки позивача, підтверджуються висновком судово-економічної експертизи № 786 від 24.04.2008 року по кримінальній справі №130-0017, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги твердження позивача про те, що у зазначених вище висновках Київської торгово-промислової палати були визначені коди продукцію, що виробляє ДП «Угерський спиртовий завод», а саме засіб для тонування деревини «Колір» 3212 90 90 00 «Пігменти, дисперговані у неводних середовищах», а розріджувач для лаків та фарб «Ролф» 3814 00 90 00 «Розчинники та розріджувачі складні органічні, не включені до інших угрупувань», виходячи з наступного.

Статтею 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», якою визначено права торгово-промислових палат, не передбачено права віднесення товару до певного коду УКТ ЗЕД.

А відповідно до ст. 312 Митного кодексу України ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) здійснює виключно спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, згідно з ст. 1 Указу Президента України від 29.11.1996 року № 1145/96 «Про Державну митну службу України» є Державна митна служба України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року № 1863 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно, повноваженнями щодо віднесення певного товару (продукції) до певного коду УКТ ЗЕД наділені виключно органи Державної митної служби України, а не будь-які інші органи виконавчої влади.

Як вбачається з наданого відповідачем листа Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 11.05.2006 року № 29/1-11.1/3300 флегмовий компонент ректифікації, який є сировиною для виробництва технічних рідин, згідно з вимогами УКТ ЗЕД класифікується у товарній підкатегорії 2207 10 00 00 - «спирт етиловий».

Також суд першої інстанції правильно відхилив посилання позивача щодо встановлення судовими рішеннями, а саме постановою Господарського суду Львівської області від 14 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2007 року у справі № 5/1574-11/240А між цими ж сторонами, факту виготовлення ДП «Угерський спиртовий завод» непідакцизної продукції, що відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України носить преюдиційний характер, оскільки висновки суду в зазначеній справі є оціночним судженням, а не встановленою обставиною, що не підлягає доказуванню під час розгляду інших справ.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, у адміністративній справі, що розглядається, досліджено також інші докази, зокрема, висновки експертів, які не були предметом дослідження у справі № 5/1574-11/240А.

Також колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Крім того, виробництво зазначеної вище продукції здійснюється позивачем відповідно до Технологічного регламенту на виробництво технічних рідин ТР-302190014-003-2004 та Технологічної інструкції на виробництво технічних рідин у потоці в умовах ДП «Угерський спиртовий завод».

Як вбачається із даної документації, дія Технологічного регламенту поширюється на виробництво технічних рідин в потоці з фракції головної етилового спирту та флегмового компоненту ректифікації при переробці бражки, отриманої шляхом біоконверсії, крохмале- та цукровмісної сировини, а при його розробці використовувались технічні рішення за Патентом України на винахід № 48701 А від 13.11.2001 року «Спосіб виробництва продукції різного цільового призначення при виготовленні спирту етилового».

Виробництво спирту етилового ректифікованого здійснюється відповідно до Технологічного регламенту на виробництво спирту ректифікованого з харчових видів сировини», затвердженого 21.11.1986 року Держагропромом СРСР.

Тобто при розробленні та затвердженні вказаних вище Технологічного регламенту та Технологічної інструкції на виробництво технічних рідин у потоці за основу взято саме технологічні регламенти по виробництву спирту.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ДП «Угерський спиртовий завод» в період, за який проводилась перевірка, виготовляло технічні рідини, які містять спирт етиловий, а тому всупереч вимогам Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» та Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» при реалізації зазначеної продукції не здійснив нарахування та не сплатив акцизний збір в розмірі 22003279,89 грн.

Також, з врахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач порушив вимоги п. 4.1 ст. 4, п. 7.1. ст. 7, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме не задекларував та не сплатив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за квітень-вересень 2006 року на загальну суму 4400656,00грн.

А відповідно до вимог пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи наведені вище обставини та оцінюючи зібрані докази, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, прийнятими з урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а позивачем не надано доказів їх протиправності.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Львівської області від 26 листопада 2009 року у справі № 19/127А за позовом Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді О.О. Большакова

В.В. Святецький