Рішення № 27442657, 09.11.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-1494/12

Категорія 42

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2012 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Батрин О.В. ,

при секретарі - Кіров О. Ф.,

за участю представника позивача Панчохи О.С.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційно-житлова компанія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, мотивуючи тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1. Позивач з 1 вересня 2007 року здійснює утримання житлового будинку, в якому проживає відповідач, забезпечує його експлуатацію і обслуговування. Відповідач користується житлово-комунальними послугами. Проте, не здійснює їх оплату, в зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 1 липня 2007 року по 30 листопада 2011 року в розмірі 22 921 грн. 41 коп. Позивач неодноразово попереджав відповідача про погашення заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, мотивуючи обставинами, викладеними в позові.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що житлово-комунальні послуги позивачем йому надавались неналежної якості; перед його вікнами проводиться будівництво, позивач не вправі вимагати оплати житлово-комунальних послуг, оскільки між сторонами не укладено договір про надання житлово-комунальних послуг. Також відповідач просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності звернення до суду позивача з даним позовом.

Допитані в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердили обставини, викладені відповідачем.

Заслухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, яку він отримав на підставі договору № 01/06-04 на пайову участь у фінансуванні реконструкції та будівництві будинку від 6 квітня 2005 року, укладеному з ТОВ «ЮГА-Групп» (т. 1 а.с. 8-13, т. 2 а.с. 3).

Будинок, в якому проживає відповідач прийнятий в експлуатацію (т. 1 а.с. 14-17).

На підставі договору № 20-09-96 по утриманню та експлуатації будинку по АДРЕСА_1 від 20 вересня 2006 року ТОВ «ЮГА-Групп» передав ТОВ «ЕлітЖитлоСервіс» даний будинок, відповідно до якого останній здійснює утримання будинку і прибуткової території, виконує роботи та надає послуги згідно переліку, який наведений в додатку № 1 (т. 1 а.с. 18-22).

Окрім того, відповідно до додаткової угоди № 1 до зазначеного договору від 1 вересня 2007 року, укладеному ТОВ «ЮГА-Групп», ТОВ «ЕлітЖитлоСервіс», ТОВ «Експлуатаційно-житлова компанія», останній приймає всі права та обов'язки щодо здійснення утримання будинку АДРЕСА_1 і прибудинкової території, виконує роботи та надає послуги згідно переліку, який наведений в додатку № 1 (т. 1 а. с. 23). Строк дії договору щодо здійснення утримання будинку АДРЕСА_1 і прибудинкової території ТОВ «Експлуатаційно-житлова компанія» постійно продовжувався (т. 1 а.с. 24-25).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Розпорядженням Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 967 від 30 червня 2006 року визначено на кого покладено експлуатація будинку та прийняття на баланс.

За даним розпорядженням ТОВ «Елітжитломервіс» здійснює експлуатацію будинку, теплові, кабельні мережі приймає на баланс АК «Київенерго», водопровідні, каналізаційні мережі приймає на баланс ВАТ АК «Київводоканал», електромережі приймає на баланс КП «Київміськсвітло» (т. 2 а.с. 51-59).

На виконання ст. 25 зазначеного закону позивачем були укладені договори з ТОВ «КТП «Селтік», який проводив вивіз сміття з прилеглої території до будинку, в якому проживає відповідач (т. 1 а.с. 75-94); з ПП «Експеримент», який здійснював роботи по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах замовника (т. 1 а.с. 95-101), з ТОВ «Екотехніка», який здійснював роботи по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах замовника (т. 1 а.с. 102-121), з ЗАТ «Енергоенергуюча компанія «Укр-КанПауер» (т. 1 а.с 122-124), з ЗАТ «Енергоенергуюча компанія «ДАРтеплоцентраль» (т. 1 а.с. 125), з ЗАТ «ЕКОСТАНДАРТ» (т. 1 а.с. 126-152), які здійснювали постачання гарячої води, з ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», який здійснював холодне водопостачання та водовідведення (т. 1 а.с. 153-176), з АЕК «Київенерго», який здійснював постачання електричної енергії (т. 1 а.с. 177-200), з КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр», який здійснював діяльність по обробці, розщепленню та перерахування коштів, які поступають від позивача на реквізити підприємств-комунальних послуг за спожиті житлово-комунальні послуги по квартиронаймачам та власникам квартир (т. 1 а.с. 201-214).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, і встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Тарифи для житлового будинку АДРЕСА_1 встановлені розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 грудня 2010 року № 1222, від 25 лютого 2011 року № 253 (а.с. 234-243).

Тому, доводи відповідача про те, що тарифи на житлово-комунальні послуги встановлені самовільно позивачем є безпідставними.

Разом з тим, слід зазначити, що дійсно сторони між собою не укладали договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, оскільки відповідач відмовився від його підписання.

Проте, не укладення договору не позбавляє відповідача здійснити оплату житлово-комунальних послуг, отриманих від позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтями 20, 21 даного закону врегульовані права та обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник, серед яких обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором.

Правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а його обов'язком - оплатити житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Окрім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг.

Даний Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Тому, неукладення сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг, не звільняє відповідача від оплати отриманих житлово-комунальних послуг.

Крім того, відповідно до ст. 162 ЖУ Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Оскільки відповідач не виконує свої зобов'язання щодо оплати житлово-комунальних послуг, то в нього виникла заборгованість перед позивачем за період з 1 липня 2007 року по 30 листопада 2011 року в розмірі 22 921 грн. 41 коп. (т. 1 а.с. 5-7).

Проте, в ході судового розгляду справи відповідачем було заявлено про застосування строків позовної давності до даних правовідносини.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальний строк позовної давності тривалістю три роки.

З даним позовом позивач звернувся до суду 3 травня 2012 року, тобто початок перебігу строку позовної давності для позивача починається з 3 травня 2009 року.

Проте, судом встановлено, що позивачем 31 січня 2011 року до суду подавалась заява про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Експлуатаційно-житлова компанія» заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2010 року в сумі 15 551 грн. 89 коп. (т. 2 а.с. 116).

На підставі наведеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 лютого 2011 року було відмовлено в прийнятті зазначеної заяви про видачу судового наказу. Дана ухвала суду залишена судами апеляційної та касаційної інстанції без змін (т. 2 а.с. 117-122).

Повторно позивачем була подана заява про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги 30 грудня 2011 року (т. 2 а.с. 123), на підставі чого судом було видано судовий наказ, який ухвалою суду від 28 лютого 2012 року скасований (т. 2 а.с. 124-126).

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 жодних дій щодо оплати отриманих житлово-комунальних послуг з 1 липня 200 7 року не вчиняв.

Тобто строк позовної давності у позивача переривався з дня подання до суду заяви про видачу судового наказу - з 31 січня 2011 року.

А тому, за таких обставин суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг за період з 1 лютого 2008 року по 30 листопада 2011 року в розмірі 19 832 грн. 84 коп. (22 921 грн. 41 коп. - 3 088 грн. 57 коп.) (т. 1 а.с. 5-6).

Разом з тим, в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 неодноразово звертався до позивача з приводу надання житлово-експлуатаційних послуг неналежної якості (т. 1 а.с. 54-55), в зв'язку з чим даний позов не підлягає задоволенню, на думку відповідача.

Проте, такі доводи не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки суду не надано відповідних доказів (актів щодо надання послуг неналежної якості чи їх ненадання).

Що стосується доводів відповідача про те, що будинок по АДРЕСА_1, в якому знаходиться його квартира, перебуває на балансі ТОВ «ЮГА-Груп», яке продовжує будівництво, а ТОВ «Експлуатаційно-житлова компанія» надає послуги будівельній компанії, що також, на його думку, є підставою для відмови в задоволенні позову, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 закінчено і він прийнятий в експлуатацію. Між вказаними організаціями існують договірні відносини, про що зазначалось раніше.

Також доводи відповідача про те, що до справи не притягнуто в якості третіх осіб ТОВ «ЮГА-Групп», ТОВ «ЕлітЖитлоСервіс» не є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки результати розгляду даної справи не впливають на їх права та обов'язки.

Інші доводи відповідача щодо неналежного виконання своїх обов'язків ТОВ «ЮГА-Групп» щодо передачі будинку в експлуатацію, невиконання ним своїх обов'язків, проведення будівництва поряд з будинком, в якому знаходиться його квартира, незаконне отримання земельної ділянки для здійснення будівництва, вирішення питання про порушення кримінальної справи та інше, також не є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки такі обставини виходять за предмет позову, а відповідно до ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову на 86,53% від ціни позову, то відповідно до ст. 88 ЦПК України всі судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто на 86,53%.

Судом встановлено, що при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 114 грн. 60 коп. (т. 1 а.с. 1).

Окрім того, за подачу заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 житлово-комунальних послуг позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 114 грн. 64 коп. (т. 2 а.с. 126).

Відповідно до ч. 2 ст. 99 ЦПК України у разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 28 лютого 2012 року судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Експлуатаційно-житлова компанія» заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 22 291 грн. 41 коп. та судового збору в розмірі 114 грн. 64 коп. скасований (т. 2 а.с. 126), даний судовий збір позивачу не повернутий, оскільки зарахований до суми судового збору, встановленої за подачу даної позовної заяви, то таким чином, загальна сума сплаченого судового збору позивачем становить 229 грн. 28 коп.

З урахуванням вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 198 грн. 34 коп., тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто на 86,53%.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19-21, 25, 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування», Законом України «Про захист прав споживачів», ст. 162 ЖК Української РСР, ст.ст. 256, 257, 264 ЦК України та ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 99, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційно-житлова компанія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційно-житлова компанія» (ідентифікаційний код 34529629) заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 19 832 грн. 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційно-житлова компанія» 198 грн. 34 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя