Вирок № 27442603, 14.11.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1-407/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.11.2012 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Кицюка В.П., при секретаряхСкрибка А.В., Руденко Ю.О. за участі прокурорівВавренюка О.С., Харченко В.М., Захаричевої О.О., Франтовської Ю.О., Балакірєва М.С., Байдюка Д.А. потерпілого ОСОБА_9

захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, який одружений, має двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_15 та ІНФОРМАЦІЯ_4, працював директором по рекламі хімчистки «ІНФОРМАЦІЯ_16» ФОП «ОСОБА_13», раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні злочину, передбаченого п.3 ст. 27, ч.3 ст. 289 КК України;

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який має двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8, працює на посаді експедитора в МП ТОВ «Фірма «Салют», в силу ст. 55 КК України (в редакції 1960р.) раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні злочину, передбаченого п.3 ст. 27, ч.3 ст. 289 КК України;

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, неодруженого, з вищою освітою, який не працює, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4, у вчиненні злочину, передбаченого п. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_12 та ОСОБА_14 вчинили організацію та керування підготовкою незаконним заволодінням транспортним засобом «Лексус LX-570», д.н.з. НОМЕР_12, що належить ОСОБА_9, а ОСОБА_15 здійснив пособництво у цьому, за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.

У другій декаді липня 2009р. ОСОБА_12 разом з ОСОБА_14, достовірно знаючи про те, що у ОСОБА_9 у власності знаходиться транспортний засіб - автомобіль «Лексус LX-570», д.н.з. НОМЕР_12, чорного кольору, вирішили заволодіти вказаним автомобілем. З метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_12 та ОСОБА_14, знаходячись у спортивному клубі «Восход», розташованому в м. Києві по вул. Бориспільській, 8, достовірно знаючи про те, що їх знайомий ОСОБА_15 підтримує дружні стосунки з родиною ОСОБА_9, запропонували ОСОБА_15 взяти участь у заволодінні вказаним автомобілем. При цьому, ОСОБА_12 пообіцяв ОСОБА_15 грошову винагороду у розмірі 3000 доларів США за участь у вчиненні вказаного злочину. ОСОБА_12 пояснив ОСОБА_15, що роль останнього у вчиненні заволодіння автомобілем ОСОБА_9 буде полягати в інформуванні їх з ОСОБА_14 про час руху та місцезнаходження вказаного автомобілю. На пропозицію ОСОБА_12 та ОСОБА_14 ОСОБА_15 погодився, вступивши з останніми в попередню злочинну змову. Після цього ОСОБА_12 наказав ОСОБА_15 придбати мобільний телефон та сімкартку оператора мобільного зв'язку для того, щоб зв'язуватися за допомогою вказаного телефону виключно з ним та ОСОБА_14

Наступного дня ОСОБА_16, придбавши за вказівкою ОСОБА_12 мобільний телефон та сімкартку оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_14, зустрівся з останнім приблизно о 13.00 год. в районі станції Київського метрополітену «Позняки», де ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_15 номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_13, за допомогою якого той повинен був зв'язуватися з ним та ОСОБА_14 при підготовці до вчинення злочину та під час його вчинення. При цьому ОСОБА_12, дізнавшись зі слів ОСОБА_15 по те, що автомобілем «Лексус LX-570», д.н.з. НОМЕР_12 за дозволом ОСОБА_9 у його відсутність користується ОСОБА_17 - рідний брат дружини ОСОБА_9, запропонував ОСОБА_15 запросити ОСОБА_17 на вказаному автомобілі до ресторану «Майамі», розташованому в м. Києві по вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 114, пояснивши, що у зазначеному місці йому, ОСОБА_14 та іншим невстановленим слідством особам, буде зручно заволодіти цим автомобілем. ОСОБА_15 на таке повідомив ОСОБА_12, що він разом з ОСОБА_17 часто відвідує ресторан «Волшебная лампа», розташований в підвальному приміщенні по вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 47 в м.Києві і, запитав, чи підходить вказане місце для вчинення запланованого злочину, оскільки запрошення у «Волшебную лампу» не викличе підозру ОСОБА_17 та полегшить вчинення злочину. ОСОБА_12 погодився на корегування злочинного плану, запропоноване ОСОБА_15, і наказав останньому зателефонувати йому, коли ОСОБА_17 погодиться поїхати у ресторан «Волшебная лампа» на автомобілі ОСОБА_9, пояснивши, що заплановане треба вчинити протягом 10 днів. Проінструктувавши ОСОБА_15, скорегувавши дії останнього з діями інших співучасників злочину, обговоривши форми зв'язку, ОСОБА_12 з місця зустрічі поїхав.

27.07.2009р. ОСОБА_18, реалізуючи вказаний злочинний умисел, запросив ОСОБА_17 до ресторану «Волшебная лампа», розташований в м. Києві по вул. Великій Васильківській (Червоноармійській), 47, та о 21.02 год. повідомив про це ОСОБА_12 та ОСОБА_14, створивши умови для заволодіння вказаним автомобілем, що належить ОСОБА_9

Отримавши повідомлення ОСОБА_15, ОСОБА_12 та ОСОБА_14, діючи узгоджено за раніше розробленим злочинним планом, зв'язалися з іншими, невстановленими слідством учасниками злочину, поінформували їх про зазначене ОСОБА_15 місцезнаходження автомобілю «Лексус LX-570», д.н.з. НОМЕР_12, що належить ОСОБА_9, домовились про місце зустрічі та направились у вказане місце.

27.07.2009р. приблизно о 21 год. 50 хв., діючи узгоджено з ОСОБА_15 та між собою, прибувши до ресторану «Волшебная лампа», розташованого в підвальному приміщенні за вищевказаною адресою, ОСОБА_12 та невстановлені слідством особи за допомогою електронного приладу для розблокування сигналізації та доступу до комп'ютерної мережі автомобіля намагалися відімкнути сигналізацію та відчинити дверцята вказаного автомобілю, який знаходився біля вказаного ресторану. ОСОБА_15 в цей час знаходився у приміщені ресторану, де відволікав увагу ОСОБА_17 від дій ОСОБА_12 та невстановлених слідством осіб, полегшуючи їм умови для вчинення злочину, а ОСОБА_14 в цей час знаходився поряд з рестораном та спостерігав за оточуючою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки бути застигнутими на місці вчинення злочину, попередити ОСОБА_12 та невстановлених слідством осіб.

Впевнившись, що розташування ресторану «Волшебная лампа» в підвальному приміщенні заважає спрацюванню електронного приладу для розблокування сигналізації та доступу до комп'ютерної мережі автомобіля, і позбавляє їх можливості заволодіти цим автомобілем, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 скорегували план заволодіння вказаним автомобілем, зв'язавшись з ОСОБА_15 за допомогою мобільного телефону, та поінформували його про причини зміни злочинного плану та надали вказівку переконати ОСОБА_17 перемінити місце відпочинку та розташування автомобілю «Лексус LX-570», створивши таким чином зручні умови ОСОБА_12, ОСОБА_14 та іншим невстановленим слідством співучасникам для доведення їх злочинного плану до кінця.

За цією вказівкою ОСОБА_19 під вигаданим приводом запропонував ОСОБА_17 поїхати з ресторану «Волшебная лампа». Не здогадуючись про дійсні наміри ОСОБА_15, ОСОБА_17 на його пропозицію погодився, і вони разом на автомобілі ОСОБА_9 «Лексус LX-570» направились до ресторану «Рішельє», розташованого по вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 23 в м. Києві. Про нове місце розташування цього автомобілю ОСОБА_15, згідно своєї ролі у злочинному плані, за допомогою мобільного телефону о 23 год. 26 хв. повідомив ОСОБА_12 та ОСОБА_14, створивши таким чином останнім та невстановленим слідством співучасникам злочину умови для заволодіння вказаним автомобілем.

Отримавши повідомлення ОСОБА_15, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 надали вказівку невстановленим слідством співучасникам злочину направитися у вказане місце, і самі направилися туди.

27.07.2009р. приблизно о 23 год. 45 хв., ОСОБА_12 та невстановлена слідством особа, прибувши до ресторану «Рішельє», розташованого по вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 23 в м. Києві, зайшли до приміщення ресторану, де за допомогою електронного приладу для розблокування сигналізації та доступу до комп'ютерної мережі автомобіля відімкнули сигналізацію та відчинили дверцята автомобілю «Лексус LX-570», який знаходився на паркувальному майданчику біля вказаного ресторану. ОСОБА_15 в цей час знаходився у приміщені ресторану, де відволікав увагу ОСОБА_17 від дій ОСОБА_12 та невстановлених слідством осіб, полегшуючи їм умови для вчинення злочину, а ОСОБА_14 в цей час знаходився поряд з рестораном та спостерігав за оточуючою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки бути застигнутими на місці вчинення злочину попередити ОСОБА_12 та невстановлених слідством осіб.

Відімкнувши сигналізацію та відчинивши дверцята автомобілю невстановлена слідством особа вийшла з приміщення ресторану, сіла до салону вказаного автомобіля, завела двигун і, приблизно о 00 год. 05 хв. 28.07.2009 виїхала з паркувального майданчику.

Таким чином ОСОБА_12, ОСОБА_14 та невстановлені слідством особи при пособництві ОСОБА_15 за попередньою змовою групою осіб заволоділи автомобілем «Лексус LX-570», д.н.з. НОМЕР_12, що належить ОСОБА_9, вартістю 1 мільйон 73 тисячі 524 гривні, після чого з місця вчинення злочину втекли.

Підсудні ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, кожний окремо, заявили про повне визнання вини у вчиненні злочину в обсязі пред'явленого обвинувачення, однак за змістом їх показань в судовому засіданні вину визнали частково, не заперечували фактичних обставин заволодіння автомобілем потерпілого ОСОБА_9 за попередньою змовою групою осіб, проте не погодились з запропонованою органом досудового слідства юридичною оцінкою їх дій за ч. 3 ст. 289 КК України за кваліфікуючою ознакою «заподіяння потерпілому великої матеріальної шкоди», посилаючись на повернення потерпілому ОСОБА_9 викраденого автомобілю без істотних механічних пошкоджень. Від дачі більш детальних показань щодо фактичних обставин справи підсудні відмовились, стверджуючи, що у зв'язку з давністю події не пам'ятають деталі вчинення злочину (Том 6 а.к.с.35-39).

Водночас, ОСОБА_12, ОСОБА_20 та ОСОБА_15 при розгляді справи апеляційним судом м. Києва (Том 5 а.к.с.145-152), а ОСОБА_15 також на первісному етапі досудового слідства давали визнавальні показання в незаконному заволодінні автомобілем потерпілого ОСОБА_9 за попередньою змовою групою осіб, які вони підтримали в судовому засіданні.

Так, при дачі явки з повинною та при допиті в якості підозрюваного 09.11.2009р. та 11.11.2009р., ОСОБА_15 стверджував, що в липні 2009р. ОСОБА_12 запропонував йому стати співучасником угону автомобіля ОСОБА_9 за 3000 дол. США, на що він погодився. При цій розмові ОСОБА_12 познайомив його із хлопцем на прізвисько "ОСОБА_32", крім того був присутній друг сім`ї його сестри ОСОБА_14 За повідомленням ОСОБА_12 його роль зводилась до того, щоб повідомити, коли автомобіль приїде у визначене місце. 27.07.09р. він домовився з ОСОБА_17, який на той час користувався автомобілем "Лексус LX -570", поїхати до ресторану "Волшебная лампа", на що останній погодився. Під час перебування у вказаному ресторані йому зателефонував ОСОБА_12 та пояснив, що автомобіль угнати не вдається і запропонував змінити місце відпочинку. Тоді вони з ОСОБА_17 поїхали до ресторану "Рішельє", звідки був викрадений вказаний автомобіль. На момент вчинення злочину ОСОБА_12 був разом з ОСОБА_14, оскільки він з ними розмовляв по телефону. По поверненню з відпочинку з м. Одеси ОСОБА_14 передав йому обіцяні 3 тис. доларів США (Том 2, а.с.5-8; 18-19; 22-24).

По показанням свідка ОСОБА_21 на досудовому слідстві, у тому числі на очній ставці з ОСОБА_15, та при розгляді справи попереднім складом суду, які були досліджені в судовому засіданні, слідує, що, будучи старшим оперуповноваженим в ОВС ДКР МВС України, він проводив оперативні дії щодо розкриття незаконного заволодіння автомобілем "Лексус LX -570", що належить ОСОБА_9 09.11.09р. ОСОБА_15, після повідомлення йому інформації, яка на той момент вже була відома оперативним працівникам, зізнався в тому, що разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_14 за попередньою змовою незаконно заволоділи транспортним засобом ОСОБА_9 і детально розповів, за яких обставин вони вчинили зазначений злочин (Том 1 а.к.с. 196-199; Том 2 а.к.с. 94-98; Том 3 а.к.с.230-247).

При пред'явленні для впізнання ОСОБА_15 вказав на фото ОСОБА_14, ОСОБА_12 та особи на прізвисько "ОСОБА_32", які в ніч з 27 на 28 липня 2009р. вчинили незаконне заволодіння автомобілем потерпілого ОСОБА_9 "Лексус LX-570", що підтверджується даними відповідних протоколів (Том 2 а.с. 28 - 36).

Наряду з процесуальною позицією підсудних, винуватість ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчиненні злочину за встановлених судом обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Показаннями потерпілого ОСОБА_9 на досудовому слідстві та в судовому засіданні про те, що в кінці 2008 року він за 140 тис. доларів США придбав автомобіль «Лексус LX-570», чорного кольору, якому було присвоєно реєстраційний номер НОМЕР_12. В кінці липня 2009 року він залишив автомобіль на паркінгу свого будинку по АДРЕСА_4 та передав ключі від автомобіля рідному брату своєї дружини ОСОБА_17, дозволивши йому користуватися автомобілем. 28.07.2009р. ОСОБА_17 повідомив йому про те, що автомобіль викрали біля ресторану «Рішельє» по вул. Червоноармійській, 23 в м. Києві. Згодом невідомі особи за грошову винагороду в розмірі 45 000 дол. США повернули йому автомобіль, який мав незначні механічні пошкодження (Том 1 а.к.с. 266, 267, 268-270, Том 6 а.к.с.94-98).

Показаннями свідка ОСОБА_17 в судовому засіданні та на досудовому слідстві про те, що ввечері 27.07.2009р. йому зателефонував ОСОБА_15 і запропонував поїхати відпочити до ресторану «Волшебная лампа», на що він спочатку відмовився, а коли ОСОБА_15 зателефонував пізніше вдруге, він погодився. Спільно с ОСОБА_15 він на автомобілі ОСОБА_9 «Лексус LX-570» приїхали до ресторану «Волшебная лампа», що розташований по вул.Червоноармійській в м. Києві, де знаходилися близько 1,5-2 год. Після чого ОСОБА_15 запропонував переїхати до ресторану «Рішельє» по вул. Червоноармійській, 23 в м. Києві. Приїхавши до вказаного ресторану, він припаркував автомобіль біля входу, а сам з ОСОБА_15 прослідував до ресторану. Вони зробили замовлення, після чого він помітив двох раніше невідомих йому людей, які сиділи за сусіднім столиком. 28.07.2009р. приблизно о 00 год. 05 хв. він почув звук роботи двигуна автомобіля «Лексус LX -570» та побачив як автомобіль від'їжджає з парковки. Намагаючись перешкодити незаконному заволодінню транспортним засобом, він підбіг до автомобіля та спробував відкрити двері, стукав у скло автомобілю, однак зазначене позитивного результату не дало. Автомобіль «Лексус LX -570», задівши автомобіль «БМВ», зник у невідомому напрямку. Коли він повернувся до ресторану, двох незнайомих чоловіків за сусіднім столиком вже не було. Зі слів потерпілого ОСОБА_9 йому відомо, що автомобіль йому був повернутий за винагороду (Том 1 а.к.с. 91-93; 98-101; 102-107; Том 6 а.к.с.94-98).

Показаннями свідка ОСОБА_22, викладених в протоколі допиту від 10.11.2009 р., про те, що 27.07.09р. о 00.05 год. їй зателефонував ОСОБА_15 і повідомив, що у його друга ОСОБА_17 біля ресторану «Рішельє» викрали автомобіль «Лексус LX -570», який належить ОСОБА_9 Почувши це, вона відразу запідозрила, що до цього має причетність ОСОБА_15, і спитала, як він міг так поступити з ОСОБА_17, але останній промовчав і попросив за ним приїхати. Коли ОСОБА_15 в цей же день прийшов додому, то він був дуже схвильований і попросив його ні про що не розпитувати. Через деякий час, коли вони були на відпочинку, ОСОБА_15 розповів, що він причетний до викрадення вказаного автомобіля «Лексус», а також до цього причетний ОСОБА_14, з яким він грає у футбол. ОСОБА_15 пояснив, що погодився на співучасть у злочині, оскільки хотів заробити грошей, щоб купити їй подарунок та сплатити борг в сумі 10 тис. грн. перед ОСОБА_23, який він брав на ремонт автомобіля. ОСОБА_15 також повідомив, що до викрадення причетні ще декілька чоловіків, імена яких він не називав. Потім ОСОБА_15 повідомив, що викрадений автомобіль повернули ОСОБА_9 за умови, що він забере з міліції заяву про викрадення у нього автомобіля. В розмовах ОСОБА_15 дуже розкаювався, що вчинив злочин (Том1 а.с.112-114).

При пред'явленні для впізнання ОСОБА_22 впізнала в ОСОБА_14 знайомого ОСОБА_15 на ім`я «ОСОБА_14», який, за твердженням ОСОБА_15, причетний до крадіжки автомобіля потерпілого ОСОБА_9 (Том 1 а.с. 119-121).

Вищезазначені показання свідка ОСОБА_22 узгоджуються з іншими доказами у справі, у тому числі показаннями свідка ОСОБА_23, який на досудовому слідстві підтвердив, що ОСОБА_24 в дійсності позичав в нього біля 12 000 гривень на ремонт автомобіля (Том 1 а.к.с.171-172), а відтак ці показання ОСОБА_22 суд вважає можливим покласти в основу обвинувального вироку.

Даними протоколу огляду місця події від 28.07.2009р. з фото таблицею до нього, згідно якого оглянуто ділянку місцевості біля ресторану «Рішельє», розташованому в будинку № 23 по вул. Червоноармійській в м. Києві (Том 1 а.к.с. 37-39).

Показаннями свідка ОСОБА_25 на досудовому слідстві, який на момент інкримінованих подій працював офіціантом в ресторані "Рішельє" по вул. В.Васильківській, 23 у м. Києві, про те, що 27.07.09р. приблизно о 23.30 год. він прийняв замовлення у двох молодих людей, які між собою вели розмову. За сусіднім столом сидів один чоловік, віком 35-40 років, зріст приблизно 176-178 см, міцної тіло будови, волосся русе, на голові кепка червоно-чорного кольору із написом. Чоловік був одягнутий у коротку шкіряну чорну куртку. Як повідомив йому напарник, цей чоловік зайшов разом з цими молодими людьми, сів поруч за столик №21, і є або водієм, або охоронцем одного з них. Молоді люди замовили воду і суші, а чоловік, що сидів поруч, замовив салат і пиво. Повертаючись до літньої тераси із замовленим, він побачив, як до чоловіка за столиком №21 підсів ще один, на вигляд 40-45 років, зріст 180-182см, корінастої тіло будови, обличчя овальне, волосся темно русе, виглядав стомленим. На ньому була спортивна кофта темно-синього кольору із білими вставками "Адідас" на плечі. Останній замовив собі бокал пива. Перебуваючи біля їх столику, він помітив, що другий чоловік приніс із собою сумку з-під ноутбука, в якій щось було. Вони вдвох, розтібнувши блискавку замка цієї сумки, яка перебувала між ними на стільцях, щось робили в її середині. Коли він знов повернувся у зал, першого чоловіка за столиком №21 у кепці вже не було. Коли він поклав на стіл замовлення для молодих людей, він оглянувся назад і помітив, що чоловіка за сусіднім столиком №21 вже також не було. В цей момент хлопці почали різко підніматись із-зі столу, після чого один з них першим вибіг із кафе, потім другий. Коли він подивився на вулицю, то помітив, як автомобіль "Лексус ЛХ-570", чорного кольору, почав рух. Хлопці намагались відкрити двері, але їм це не вдалось. Вказаний автомобіль, різко розвернувшись, при цьому вдаривши у припаркований автомобіль, поїхав на виїзд з території кафе. Потім, зі слів хлопців він зрозумів, що невідома особа викрала у них автомобіль, на якому вони приїхали (Том 1 а.к. с. 188-190).

При пред'явленні для впізнання свідок ОСОБА_25 вказав на ОСОБА_12, як на особу, яка за рисами обличчя схожа на відвідувача кафе "Рішельє", який в ніч з 27 на 28 липня 2009р. сидів за сусіднім столом із особою, в якої незаконно викрали автомобіль "Лексус" (Том 1 а.с. 191-195).

Згідно даних протоколу додаткового огляду місця події від 28.07.2009р., зі скляного бокалу були вилучені сліди пальців рук, які за висновком дактилоскопічної експертизи №665 від 12.11.2009р. належать ОСОБА_12 (Том 1 а.с. 40-42; 62-69).

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_15, ОСОБА_26 та ОСОБА_14 у незаконному заволодінні автомобілем потерпілого ОСОБА_9 «Лексус LX-570» за попередньою змовою групою осіб.

Між тим, суд не може прийняти до уваги запропоновану органом досудового слідства кваліфікацію дій ОСОБА_15, ОСОБА_26 та ОСОБА_14 за ч. 3 ст. 289 КК України за кваліфікуючою ознакою «завдання великої матеріальної шкоди» з наступних підстав.

Згідно зі ст. 275 КПК України, судовий розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.

Дії підсудних органом досудового слідства кваліфіковані за ч.3 ст.289 КК України за кваліфікуючою ознакою «завдання великої матеріальної шкоди» лише з тих підстав, що вони заволоділи автомобілем ОСОБА_9 «Лексус LX-570», вартістю 1 073 524 грн., що в 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 17 постанови №14 від 23.12.05р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при вирішенні питання про те, чи були збитки реальними, необхідно виходити з положень п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України, де зазначено, що такими збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, що вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Якщо сума відповідних витрат менша, від зазначеної у п.3 примітки до статті, така кваліфікуюча ознака, як заподіяння значної або великої шкоди відсутня. У разі пошкодження внаслідок дій винної особи окремих деталей, вузлів, агрегатів транспортного засобу розмір реальних збитків необхідно визначати виходячи з вартості запасних частин і відновлювального ремонту.

Судовим розглядом встановлено, що викрадений автомобіль «Лексус LX-570» був повернутий потерпілому ОСОБА_9 ще під час здійснення досудового слідства у кримінальній справі без значних механічних пошкоджень; на ремонт автомобіля потерпілим витрачено 14 451 грн. (Том 1 а.к.с. 271-274), що відповідно до п.3 примітки статті 289 КК України не є великою або значною шкодою.

Характер пред'явленого підсудним обвинувачення пов'язує розмір заподіяної шкоди виключно з вартістю автомобіля «Лексус LX-570», який повернутий потерпілому, і не містить вказівки на те, що велику шкоду потерпілому було заподіяно внаслідок понесення ним витрат на повернення автомобіля.

Це обвинувачення прокурором в судовому засіданні у відповідності до положень ст.277 КПК України не змінювалося, у зв'язку з чим при кваліфікації дій підсудних суд позбавлений можливості врахувати доводи потерпілого ОСОБА_9 про те, що на повернення автомобіля він поніс витрати в розмірі 45 тисяч дол. США, оскільки в такому разі вийде за межі пред'явленого підсудним обвинувачення.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи та на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд кваліфікує дії ОСОБА_12 та ОСОБА_14 за ст.ст. 27 п.3, 289 ч. 2 КК України, як організація та керування підготовкою незаконного заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_15 - за ст.ст.27 п.5, 289 ч.2 КК України, як пособництво у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані, які характеризують особу підсудних, думку потерпілого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_15, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 вчинили тяжкий злочин (ст. 12 КК України).

Вивченням даних про особу підсудних встановлено: ОСОБА_15 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має визначене місце реєстрації і проживання, позитивно характеризується за попереднім місцем навчання (Республіканське вище училище фізичної культури), має різного роду грамоти та дипломи за змагання по футболу, має батька - учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, батько і мати - інваліди 2 групи, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває; ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, має визначене місце проживання і реєстрації, де задовільно характеризується, та позитивно за місцем колишньої роботи ФОП «ОСОБА_13», має різного роду подяки та грамоти за правозахисну та спортивну діяльність, двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_14 та ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_14 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в т.ч. за злочини проти власності, хоча і судимість погашена, переховувався від органів досудового слідства, у зв`язку з чим 23.11.09р. був оголошений в розшук, має визначене місце реєстрації і проживання, де задовільно характеризується, двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8, працює на посаді експедитора в МП ТОВ «Фірма «Салют», на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває (Том 1 а.к.с.286-304; Том 2 а.к.с.108-119;195-206; Том 3 а.к.с. 31, 88-101).

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, судом при розгляді справи не встановлено.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та конкретні обставини вчинення злочину, що свідчать про його належну підготовку та, як наслідок, про підвищену суспільну небезпечність підсудних, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_15, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, справедливе й достатнє для досягнення цілей покарання. При визначенні розміру покарання суд у тому числі враховує вищезазначені позитивні дані про особу кожного з підсудних, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, думку потерпілого, а також відсутність в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судження про м'якість або суворість покарання, призначеного ОСОБА_15, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 попереднім складом суду першої інстанції ( Том 6 а.к.с. 1-2).

З метою забезпечення виконання вироку в частині додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд вважає необхідним майно підсудних залишити під арештом.

На підставі ст. 93 КПК України суд стягує з підсудних судові витрати за проведення дактилоскопічних експертиз, а долю речових доказів - вирішує у відповідності до положень ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324, ч.2 ст.327, 333-335 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого п.3 ст. 27, ч.2 ст. 289 КК України, і призначити йому покарання у виді 6 /шести/ років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Строк відбуття покарання ОСОБА_12 обраховувати з моменту фактичного затримання.

Зарахувати в строк відбування покарання строк утримання ОСОБА_12 під вартою в якості запобіжного заходу в період з 10 листопада 2009 року по 22 липня 2011 року (Том 5 а.к.с.153-156).

На підставі положень ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування показання строк відбуття ОСОБА_12 покарання у виді обмеження волі в період з 13 жовтня 2011 року по 28 грудня 2011 року включно, з розрахунку 1 (одному) дню позбавлення волі відповідають 2 (два) дні обмеження волі (Том 6 а.к.с.32).

ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого п.3 ст. 27, ч.2 ст. 289 КК України, і призначити йому покарання у виді 6 /шести/ років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Строк відбуття покарання ОСОБА_14 обраховувати з моменту фактичного затримання.

Зарахувати в строк відбування покарання строк утримання ОСОБА_14 під вартою в якості запобіжного заходу в період з 13 квітня 2010 року по 22 липня 2011 року (Том 5 а.к.с.153-156).

На підставі положень ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування показання строк відбуття ОСОБА_14 покарання у виді обмеження волі в період з 13 жовтня 2011 року по 28 грудня 2011 року включно, з розрахунку 1 (одному) дню позбавлення волі відповідають 2 (два) дні обмеження волі (Том 6 а.к.с.31).

На підставі положень ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування показання строк відбуття ОСОБА_14 покарання у виді виправних робіт протягом 6 місяців 12 днів, з розрахунку 1 (одному) дню позбавлення волі відповідають 3 (три) дні виправних робіт (Том 6 а.к.с.127).

ОСОБА_15 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого п.5 ст. 27, ч.2 ст. 289 КК України, і призначити йому покарання у виді 6 /шести/ років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Строк відбуття покарання ОСОБА_15 обраховувати з моменту фактичного затримання.

Зарахувати в строк відбування покарання строк утримання ОСОБА_15 під вартою в якості запобіжного заходу в період з 09 листопада 2009 року по 22 липня 2011 року (Том 5 а.к.с.153-156).

На підставі положень ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування показання строк відбуття ОСОБА_15 покарання у виді обмеження волі в період з 13 жовтня 2011 року по 23 грудня 2011 року включно, з розрахунку 1 (одному) дню позбавлення волі відповідають 2 (два) дні обмеження волі (Том 6 а.к.с.32).

Майно підсудних, на яке накладено арешт, а саме:

- постановою слідчого Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві Заворітного В.В. від 28.01.10р. на майно ОСОБА_15, а саме: мобільний телефон "Нокіа 1202", чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_15, сім-карту оператора мобільного зв`язку НОМЕР_16, (квитанція №ФП102397), а також постановою від 29.01.10р. на мобільний телефон "Нокіа 6233" ІМЕІ НОМЕР_17, сім-картку оператора мобільного зв`язку "Київстар" НОМЕР_18, батарею живлення ВР-6М, карту пам`яті на 64 Мб, (квитанція №ФП102398), - які передані на зберігання до камери схову речових доказів Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві (Том 1 а.к.с.137-139);

- постановою цього ж слідчого від 28.01.10р. на майно ОСОБА_15, а саме : 200 доларів США та 346 грн. 25 коп., а також постановою від 29.01.10р. на майно ОСОБА_12, а саме: обручку сріблястого кольору із вмонтованими на ній камінцями, - які передані на зберігання до фінансового сектору Печерського РУ (квитанції №00161, №00162) (Том 1, а.к.с.315-317; 318-320; Том 2 а.к.с. 135-137);

- постановою слідчого Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві Заворітного В.В. від 29.01.10р. на майно ОСОБА_12, а саме: мобільний телефон «Нокіа 7070D-2» ІМЕІ НОМЕР_19, сім-картку оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_20, сім карту оператора мобільного зв`язку «Лайф» НОМЕР_21 (квитанція №ФП102399), - які передані на зберігання до камери схову речових доказів Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві ( Том 2 а.к.с. 129-131; 132-134);

- постановою заступника начальника відділу СУ ГУМВС України в м.Києві Морозова М.В. від 16.04.10р. на майно ОСОБА_14, а саме: мобільний телефон «Нокіа N96» ІМЕІ НОМЕР_22, абонентський номер НОМЕР_3, мобільний телефон «Нокіа 1100» ІМЕІ НОМЕР_23, з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Лайф» НОМЕР_24, мобільний телефон «Нокіа 8600» ІМЕІ НОМЕР_25, абонентський номер НОМЕР_4, мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_26 з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Лайф»НОМЕР_27, мобільний телефон «Нокіа» ІМЕІ НОМЕР_28, аркуш паперу з написом «дом.НОМЕР_29,моб.НОМЕР_30-ОСОБА_18», стартовий пакет «Джус» номер НОМЕР_5, стартовий пакет «Джус» номер НОМЕР_6, стартовий пакет «Лайф» номер НОМЕР_7, стартовий пакет «Лайф» від абонентського номеру НОМЕР_8, сім-картка оператора мобільного зв`язку «Лайф» НОМЕР_31, скреч-картка від сім-картки абонентського номеру НОМЕР_9, стартовий пакет «Лайф» від абонентського номеру НОМЕР_10, стартовий пакет «Київстар» номеру НОМЕР_11, - які передані на зберігання до камери схову речових доказів ГУМВС України в м.Києві (квитанція №001434) ( Том 2 а.к.с. 253-255);

- постановою цього ж слідчого від 16.04.10р. на майно ОСОБА_14, а саме:

- автомобіль «Лексус RX 350», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_32, кузов НОМЕР_33, три комплекти ключів від вказаного автомобіля з пристроєм дистанційного управління сигналізацією та запасний ключ від вказаного автомобіля в заводській упаковці, свідоцтво на право керування транспортним засобом серії ААс НОМЕР_34, видане 17.10.07р. УДАІ ГУМВС України в м.Києві на ім`я ОСОБА_29 (з особливою відміткою про право керування вказаним автомобілем ОСОБА_14); автомобіль «Шкода Октавіа Тур», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_35, кузов НОМЕР_36 та два комплекти ключів від вказаного автомобіля з пристроями дистанційного керування сигналізацією, а також свідоцтво на право керування транспортним засобом серії ААС НОМЕР_37, видане 31.10.07р. УДАІ ГУМВС України в м.Києві на ім`я ОСОБА_29 (з особливою відміткою про право керування вказаним автомобілем ОСОБА_14.), які передані на зберігання на штраф майданчик спеціального загону ДПС особливого призначення при МВС України по пр-ту Перемоги, 10-а у м.Києві ( Том 2 а.к.с. 269-270)

- з метою забезпечення виконання вироку в частині конфіскації майна підсудних, залишити під арештом.

Речові докази по справі:

- автомобіль «Лексус LX-570», д.н.з. НОМЕР_12, чорного кольору, один ключ від замка запалення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_38 на вказаний автомобіль, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_9, залишити в його користуванні (Том 1 а.к.с. 279-280; 284-285);

- сліди пальців рук вилучених 28.07.2009р. з пивного бокалу в приміщенні ресторану «Рішельє» по вул.Червоноармійській, 23 в м. Києві, оптичний носій з аудіо записом результатів проведення оперативно-технічних заходів стосовно ОСОБА_12, - які містяться у матеріалах справи, зберігати при матеріалах кримінальної справи ( Том 1 а.к.с.69, 73);

- сім-картку оператора мобільного зв'язку «Київстар» абонентський номер НОМЕР_44 та клаптик паперу, на якому нанесені номера мобільних телефонів, вилучених у свідка ОСОБА_31 та переданих на зберігання до камери схову речових доказів Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві (квитанція №ФП102407), повернути ОСОБА_31 (Том 1 а.к.с.110-111);

- мобільний телефон «Нокіа 6500» ІМЕІ НОМЕР_39, абонентський номер НОМЕР_11, мобільний телефон «Нокіа 8800» ІМЕІ НОМЕР_40, абонентський номер НОМЕР_13 та скреч-карткою від сім-картки абонентського номеру НОМЕР_13, вилучені за місцем проживання ОСОБА_14 та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ГУМВС України в м.Києві (квитанція №001433), - повернути власнику ОСОБА_14 ( Том 2 а.к.с. 251-252);

Речі, які не є речовими доказами по справі:

- зв`язка ключів, чистий папір А4, пластикова дисконтна картка «Колекція вкусів», вилучені у ОСОБА_15 (квитанція №ФП102401) та передані на зберігання до камери схову речових доказів Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві, повернути ОСОБА_15 ( Том 1 а.к.с. 321-323);

- основи від сім-карток оператора мобільного зв`язку «Лайф», НОМЕР_41, НОМЕР_42, НОМЕР_43, аркуш паперу, на якому синім барвником нанесено рукописний текст, які вилучені у ОСОБА_12 (квитанція №ФП102400) та передані на зберігання до камери схову речових доказів Печерського РУ, знищити.

Стягнути з ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в рівних частинах на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (р/р 35226002000466, Код 25575285, Банк: УДК у Київській області, МФО 821018) судові витрати за проведення дактилоскопічних експертиз по 324 грн 51 коп з кожного. (Том 1 а.к.с.48, 61-68)

Міру запобіжного заходу ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.П. Кицюк