Постанова № 27440286, 08.11.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2012 р.Справа № 5017/600/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання -А.М. Ільченко,

за участю представників сторін:

від позивача: Г.С. Іовіца, Г.В. Білошкура,

від відповідача: Д.Г. Степанович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини 2138

на рішення господарського суду Одеської області від 01.10.2012р.

у справі № 5017/600/2012

за позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний»

до Військової частини 2138

про стягнення 125 694,05 грн.

та за зустрічним позовом Військової частини 2138

до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний»

про визнання недійсним договору,

встановив:

Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний»звернулось до військової частини 2138 з позовом про стягнення заборгованості на загальну суму 125 694,05грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з порушенням пункту 2.2.3. укладеного між сторонами договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого державного майна від 01.09.2011р. №133-28Б/84, яким передбачено обов'язок орендаря -військової частини 2138 не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, вносити щомісячну плату на рахунок порту-балансоутримувача за утримання будівлі та прибудинкової території, пропорційно займаної орендарем площі, у відповідача виникла заборгованість за період з січня по грудень 2011 року в сумі 119 458,58грн., на яку позивачем підставі пункту 4.2. договору нараховано 5 224,32грн. пені. Також позивач просив стягнути суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми згідно із статтею 625 Цивільного кодексу України.

До початку розгляду справи по суті військова частина 2138 звернулась із зустрічною позовною заявою до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», в якій просила визнати недійсним правочин укладання договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого державного майна № 133-28Б/84 між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Южний»та військовою частиною 2138.

Обґрунтовуючи зустрічний позов, військова частина 2138 послалась на невідповідність договору № 133-28Б/84 від 01.09.2011р. вимогам пункту 8 та 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.94 року № 100 «Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного законодавства», відповідно до яких у військової частини відсутній обов'язок укладати будь-які договори для розміщення прикордонних підрозділів або відшкодовувати витрати, пов'язані з утриманням цих приміщень. Крім того, військова частина зазначила, що спірний договір порушує публічний порядок, а тому згідно із частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним

09.04.2012р. військова частина уточнила свої позовні вимоги і просила визнати договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого державного майна № 133-28Б/84 від 01.09.2011р., укладений між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Южний»та військовою частиною 2138, недійсним.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.10.2012р. первісний позов задоволено у повному обсязі з мотивів обґрунтованості та доведеності матеріалами справи. У задоволенні зустрічного позову судом відмовлено з огляду на те, що передбачене пунктами 8 та 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.94 року № 100 «Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного законодавства»зобов'язання Міністерства транспорту проводити роботу, пов'язану з утриманням приміщень для розміщення прикордонних підрозділів, як і право прикордонних військ безоплатно використовувати водний і повітряний простір України, морські та річкові порти, аеропорти та аеродроми, не суперечить укладеному між сторонами на основі вільного волевиявлення спірному договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого державного майна, яким передбачено обов'язок порту-балансоутримувача забезпечувати утримання будівлі з прибудинковою територією, на якій знаходиться орендоване військовою частиною 2138 державне нерухоме майно, та обов'язок

військової частини відшкодовувати витрати порту на утримання цього майна.

Не погодившись з рішенням суду, військова частина 2138 звернулася із апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасувати, задовольнити зустрічний позов та відмовити у задоволенні первісного, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що бюджетні призначення на утримання орендованих приміщень для підрозділів Держприкордонслужби України, які розміщуються в портах, не виділяються на підставі пунктів 8 та 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.94року № 100 «Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного законодавства», тоді як згідно із цією Постановою обов'язок утримувати приміщення в морських портах, на території яких дислокуються підрозділи Держприкордонслужби покладений саме на Міністерство транспорту України (правонаступник -Міністерство інфраструктури), до структури якого входить Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний». Крім того, скаржник вказав, що оскаржуваний договір суперечить вимогам статті 203 Цивільного кодексу України з огляду на те, що: він суперечить моральним засадам суспільства; договір зі сторони військової частини підписано особою, яка не мала необхідного обсягу правоздатності на його підписання; договір не спрямований на фактичне настання правових наслідків та порушує публічний порядок.

У доповненнях до апеляційної скарги (вх.№3042/12/Д1) військова частина 2138 додатково зазначила, що відповідно до пункту 25 Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010р. №751, прийнятого відповідно до статей 9 і 11 Закону України «Про державний кордон України», проектування, будівництво (реконструкція) та утримання пунктів контролю здійснюється відповідно до вимог вищевказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1994 року № 100 «Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного законодавства». При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1994р. №100 передбачено, що Міністерство транспорту, Рада Міністрів Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконкоми місцевих рад виділяють службові приміщення для розміщення підрозділів Держприкордонслужби і митниць, а тому є правомірним службове користування виділеним військовій частині 2138, як одній із контрольних служб на державному кордоні, службового приміщення для забезпечення прикордонного контролю.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

28.01.2011р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавцем) та військовою частиною 2138 (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення у будинку 601/1 НРР порту (інв.№2392), загальною площею 338,44кв.м, за адресою: Одеська область, м.Южне, ДП «МТП Южний», які знаходяться на балансі Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний»(балансоутримувача), вартість якого визначена згідно довідки останнього станом на 21.09.2010р. та становить 615878,04грн., з метою виконання службових обов'язків (площею 316,98кв.м), розміщення офісу (площею 21,46кв.м), (пункти 1.1., 1.2. договору).

Згідно із пунктом 5.9. цього договору орендар зобов'язався здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Рішенням господарського суду Одеської області по справі № 34/17-1974-2011 від 29.07.2011р. зобов'язано військову частину 2138 укласти з ДП «МТП «Южний»договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг в редакції, запропонованій ДП «МТП «Южний».

На виконання рішення суду, 01.09.2011р. між ДП «МТП «Южний»(портом-балансоутримувачем) та військовою частиною 2138 (орендарем) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого державного майна №133-28Б/84.

Відповідно до пункту 1.1 договору порт-балансоутримувач забезпечує утримання будівлі з прибудинковою територією за адресою: 65481, Одеська область, м. Южне, ДП «МТП «Южний», в якій знаходиться орендоване орендарем за договором оренди з РВ ФДМУ по Одеській області державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення у будівлі корпуса 601/1 НР-1 порту, загальною площею 338,44 кв.м., яке перебуває на балансі порту-балансоутримувача, а орендар відшкодовує витрати порту-балансоутримувача на утримання будівлі, пропорційно до займаної ним орендованої площі в цій будівлі, згідно розрахунку (додаток №1 до договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору порт-балансоутримувач зобов'язався:

- забезпечувати обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі з прибудинковою територією, а також створення необхідних умов для здійснення орендарем господарської діяльності, відповідно до вимог чинного законодавства про користування будівлями (пункт 2.1.1 договору);

- визначати розмір плати орендаря за обслуговування, ремонт та утримання будівлі з прибудинковою територією, пропорційно займаної орендарем площі в цій будівлі за договором оренди майна (пункт 2.1.2 договору);

- інформувати орендаря про зміни розрахунку витрат на утримання будівлі (пункт 2.1.3 договору);

- надавати орендарю комунальні послуги з оформленням сторонами окремих договорів (пункт 2.1.4 договору).

Пунктами 2.2.3., 3.1. договору передбачено обов'язок орендаря не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити щомісячну плату на рахунок порту-балансоутримувача на підставі рахунків порту за утримання будівлі та прибудинкової території, пропорційно займаної орендарем площі в цій будівлі за договором оренди майна, згідно розрахунку -додатку № 1 до договору.

Сторони встановили, що згідно із пунктом 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання. Таким чином, оплата за перший місяць утримання державного орендованого майна здійснюється згідно розрахунку (пункт 3.2 Договору).

Згідно із пунктом 4.2 договору при несвоєчасному внесенні плати за послуги згідно цього договору орендар сплачує порту-балансоутримувачу пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2011р.

У пункті 5.2. договору сторони домовились, що згідно п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, тобто з «28»січня 2011року, з дати укладання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності з РВ ФДМУ по Одеській області.

Додатки, додаткові угоди до цього договору є невід`ємною частиною цього договору і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (пункт 5.10 договору).

Додатком № 1 до договору сторони узгодили, що щомісячна плата за утримання орендованого державного майна будівлі складає 8 944,97 грн. (без урахування ПДВ).

На виконання умов договору №133-28Б/84 від 01.09.2011р., ДП «МТП «Южний»в 2011 році надало військовій частині 2138 послуги з утримання орендованого нерухомого державного майна, на підставі яких було виставлено рахунки:

- № 1181 від 31.08.2011 р. (за січень (4 дні) - червень 2011р.) на суму 55 054,81 грн. (отриманий військовою частиною 2138 22.09.2011р., що підтверджується вхідним штампом військової частини 2138 на листі №8078/20/104/11 від 16.09.2011р., наявному в матеріалах справи);

- №1180 від 31.08.2011 р. (за липень, серпень 2011р.) на суму 21 467,93 грн. (отриманий військовою частиною 2138 22.09.2011р., що підтверджується вхідним штампом відповідача на листі № 8078/20/104/11 від 16.09.2011р., наявному в матеріалах справи);

- № 1269 від 30.09.2011 р. (за вересень 2011р.) на суму 10 733,96 грн. (отриманий військовою частиною 2138 12.10.2011р., що підтверджується повідомленням відправлення від 06.10.2011р., наявним в матеріалах справи);

- № 1465 від 31.10.2011 р. (за жовтень 2011р.) на суму 10 733,96 грн. (отриманий військовою частиною 2138 14.11.2011р., що підтверджується повідомленням відправлення від 09.11.2011р., наявним в матеріалах справи);

- №1571 від 30.11.2011 р. (за листопад 2011р.) на суму 10 733,96 грн. (отриманий військовою частиною 2138 08.12.2011р., що підтверджується повідомленням відправлення від 01.12.2011р., наявним в матеріалах справи);

- № 1706 від 31.12.2011 р . (за грудень 2011р.) на суму 10 733,96 грн. (отриманий військовою частиною 2138 17.01.2012р., що підтверджується повідомленням відправлення від 04.01.2012р., наявним в матеріалах справи), -

всього на суму 119 458,58 грн.

У зв'язку з невиконанням Військовою частиною 2138 взятих на себе зобов'язань з відшкодування витрат порту на утримання будівлі, пропорційно до займаної військовою частиною орендованої площі в цій будівлі, ДП «МТП «Южний»звернулося до господарського суду з позовом про стягнення основного боргу в сумі 119 458,58грн., 5 224,32 грн. пені та 3% річних у сумі 1 011,15грн.

Водночас, Військова частина 2138 звернулася до ДП «МТП «Южний»із зустрічними позовними вимогами про визнання недійсним укладеного між сторонами договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна №133-28Б/84 від 01.09.2011р. Військова частина просила визнати даний договір недійсним з підстав його невідповідності вимогам чинного законодавства України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 25 Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010р. №751, проектування, будівництво (реконструкція) та утримання пунктів пропуску, пунктів контролю здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 р. N 100 «Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного законодавства»та Порядку здійснення координації діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань додержання режимів на державному кордоні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 1999 р. N 48, та цього Положення.

Пунктами 8 та 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1994р. №100 «Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного законодавства»передбачено відповідно:

- проведення роботи, пов'язаної з обладнанням, утриманням і ремонтом у пунктах пропуску через державний кордон приміщень для виконання зазначених видів контролю та службових приміщень для розміщення відповідних прикордонних підрозділів, митних та інших установ, що здійснюють контроль на державному кордоні, покладається на Міністерство транспорту (пункти пропуску для залізничного, морського, річкового, паромного та повітряного сполучення) і на Державний митний комітет (пункти пропуску для автомобільного сполучення);

- для забезпечення режиму державного кордону Прикордонні війська можуть безоплатно використовувати водний і повітряний простір України, морські та річкові порти, аеропорти та аеродроми (посадкові майданчики), розташовані на території України, незалежно від їхньої відомчої приналежності і призначення, та одержувати без оплати навігаційну, метеорологічну, гідрографічну та іншу інформацію для забезпечення польотів літаків, вертольотів та кораблеводіння.

Разом з тим, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із положеннями частини 1 статті 177 Господарського кодексу України підставою виникнення господарських зобов'язань є договір.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого державного майна №133-28Б/84 від 01.09.2011р. укладено та підписано сторонами на підставі рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2011р. у справі № 34/17-1974-2011, що набрало законної сили.

При цьому, вказаний договір підписано від ДП «МТП «Южний»начальником порту -Лагошею О.Г., від військової частини 2138 -начальником прикордонного загону Почтовим О.Г., ним же був підписаний і договір оренди від 28.01.2011р., укладений з Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області.

Відповідно до положень частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Апеляційною інстанціє встановлено, що договір №133-28Б/84 від 01.09.2011р. підписано повноважними представниками сторін. Твердження Військової частини 2138 про те, що начальник прикордонного загону не мав права на підписання цього договору є безпідставними, оскільки не доведені матеріалами справи. Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до приписів статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на території України.

Враховуючи, що рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2011р. у справі № 34/17-1974-2011 набрало законної сили і виконано сторонами шляхом укладення і підписання повноважними представниками сторін спірного договору на визначених в резолютивній частині цього рішення умовах, згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України підстави для визнання недійсним договору №133-28Б/84 від 01.09.2011р. відсутні.

Стосовно первісного позову суд апеляційної інстанції зазначає нижченаведене.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки позовні вимоги ДП «МТП «Южний»про стягнення заборгованості за утримання орендованого нерухомого державного майна у сумі 119 458,58грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення основного боргу за січень -грудень 2011 року в сумі 119 458,58грн.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами пункту 3 частини 1 статті 611 Ц України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційна інстанція, перевіривши правильність розрахунку місцевим господарським судом пені, нарахованої на підставі пункту 4.2. договору, та трьох процентів річних (які відповідно становлять 5 224,32грн. та 1 011,15грн.), погодилась із розміром їх стягнення з відповідача.

За таких обставин рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 01.10.2012р. у справі №5017/600/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 12.11.2012р.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.І. Бандура

Суддя В.Б. Туренко