Постанова № 27440108, 05.11.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2012 р. Справа№ 27/177

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Коротун О.М.

Ільєнок Т.В.

при секретарі судового засідання - Подоляк Р.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Ганага А.С.- за довіреністю

від відповідача: Карпов В.С.- керівник

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

„Аркона" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.07.2012 року

у справі №27/177 (суддя - Домнічева І.О.)

за заявою Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк"

про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення

Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від

15.03.2011р. у справі №189/11

за позовом Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркона"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк" звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2011р. у справі №189/11 за позовом Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркона" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором кредиту №335-24/2-042 від 18.10.2006р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. у справі №27/177 заяву Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" про видачу наказу задоволено. Видано наказ на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2011р. у справі №189/11 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркона" на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" заборгованості за договором кредиту в сумі 351422,57 грн. та третейський збір у розмірі 3914,22 грн.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю „Аркона" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. у справі №27/177 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" про видачу наказу про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2011р. у справі №189/11.

Скаржник вважає, що ухвала від 10.07.2012р. є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом першої інстанції істотно порушено норми процесуального права. Зокрема, відповідач вказує на те, що відповідно до п.9 ч.1 ст.122-10 Господарського процесуального кодексу України відсутні підстави для видачі Публічному акціонерному товариству „Укрсоцбанк" наказу про примусове виконання рішення третейського суду, оскільки третейський суд вирішив питання про права і обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркона", яке не було повідомлене про час і місце розгляду справи і у зв'язку з цим не брало участі у справі. Крім того, скаржник зазначає, що господарський суд міста Києва прийняв заяву Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" з порушенням вимог ст.122-8 Господарського процесуального кодексу України та розглянув вказану заяву без повідомлення відповідача про час і місце її розгляду.

На підставі апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркона" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.07.2012р., згідно ст.98 Господарського процесуального кодексу України, Київським апеляційним господарським судом ухвалами від 15.10.2012р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, порушено апеляційне провадження та витребувано від Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків справу №189/11 за позовом Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркона" про стягнення заборгованості.

Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить ухвалу господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. у справі №27/177 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012р. у справі №27/177 продовжено строк розгляду спору у даній справі на п'ятнадцять днів та оголошено перерву в судовому засіданні до 05.11.2012р.

В судовому засіданні 05.11.2012р. представник відповідача заявив усне клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судовою колегією задоволено, та усне клопотання про надіслання матеріалів справи до Генеральної прокуратури України з повідомленням про злочин, яке судова колегія залишила без задоволення за мотивами, викладеними у мотивувальній частині постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 15.03.2011р. Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків прийнято рішення у справі №189/11, яким позов Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркона" задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 351422,57 грн. та третейський збір в сумі 3914,22 грн.

В липні 2011року Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про видачу наказу на примусове виконання вищезазначеного рішення, мотивуючи свої вимоги тим, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню, заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2011р. провадження у справі №27/177 було зупинено до вирішення справи №37/258 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркона" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2011р. у справі №189/11.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2011р. провадження у справі №37/258 припинено у зв'язку з відмовою Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркона" від заяви про скасування рішення третейського суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2012р. провадження у справі №27/177 було поновлено.

Задовольняючи заяву Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2011р. у справі №189/11, суд першої інстанції виходив з того, що рішення третейського суду не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону та третейського застереження, що міститься в Статті 6 Договору кредиту №355-24/2-042 від 18.10.2006р.; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейським застереженням та не виходить за межі третейського застереження; дане третейське застереження не визнане недійсним компетентним судом; склад третейського суду відповідав вимогам закону; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; постійно діючий третейський суд надав на вимогу компетентного суду відповідну справу; третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" та виходить з наступного.

Відповідно до ст. 122-7 Господарського процесуального кодексу України питання видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається господарським судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Згідно ч.3 ст.122-9 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 цього Кодексу.

Статтею 122-10 Господарського процесуального кодексу України та ч.6 ст.56 Закону України „Про третейські суди" передбачено, що господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що відповідно до п.9 ч.1 ст.122-10 Господарського процесуального кодексу України відсутні підстави для видачі Публічному акціонерному товариству „Укрсоцбанк" наказу на примусове виконання рішення третейського суду у справі № 189/11, оскільки третейський суд вирішив питання про права і обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркона", яке не було повідомлене про час і місце розгляду справи і у зв'язку з цим не брало участі у справі.

Статтею 35 Закону України „Про третейські суди" визначено, що у позовній заяві, що подається до третейського суду, зокрема, повинні зазначатися найменування і юридичні адреси сторін, які є юридичними особами.

Відповідно до ч.2 ст.52 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.

Як вбачається із матеріалів третейської справи №189/11, позивачем в позовній заяві було вказано місцезнаходження відповідача за адресою: 78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Січових Стрільців, 39/1.

Разом з тим, Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк" до позовної заяви, про що зазначено в п.5 Додатку, було додано копію свідоцтва А01 №276579 про державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркона" (аркуш третейської справи 16), з якої вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, бульвар Лесі Українки, 32 А. Заміна свідоцтва про державну реєстрацію в зв'язку зі зміною місцезнаходження здійснена 03.12.2009р.

Ухвала Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 01.03.2011р., якою було порушено провадження у справі № 189/11 та призначено розгляд справи на 15.03.2011р., була надіслана відповідачу за адресою: 78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Січових Стрільців, 39/1, що підтверджується поштовим списком рекомендованих листів від 02.03.2011р. та фіскальним чеком №6733 від 02.03.2011р.(аркуш третейської справи 24), тобто не за адресою місцезнаходження відповідача, згідно доданого до позовної заяви свідоцтва А01 №276579 про державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркона".

Отже, відповідач не був повідомлений про розгляд третейської справи відповідно до положень частини 2 ст. 52 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Таким чином, третейський суд прийняв рішення від 15.03.2011р у справі № 189/11 за відсутності представника відповідача не повідомленого належним чином про час та місце третейського розгляду.

Згідно з п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні принципи організації та діяльності третейського суду містяться в ст.4 Закону України „Про третейські суди".

Частиною 4 ст.39 Закону України „Про третейські суди" передбачено, що третейський суд під час розгляду справи повинен забезпечити додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та свободу сторонам у наданні ними доказів і у доведенні перед третейським судом їх переконливості.

За встановлених вище обставин справи, вказані принципи організації та діяльності суду третейським судом дотримані не були.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з доводами скаржника, що третейський суд вирішив питання про права і обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркона", яке не було належним чином повідомлено про третейський розгляд справи, в зв'язку з чим не брало участі у справі.

Вказане процесуальне порушення є підставою для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду у справі №189/11 згідно з п.9 ч.1 ст.122-10 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на зазначене, висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про видачу наказу на виконання рішення третейського суду не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.

Судова колегія також погоджується з доводами скаржника щодо неповідомлення його місцевим господарським судом належним чином про час та місце розгляду заяви Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду у справі № 189/11.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи ухвала господарського суду міста Києва від 21.07.2011р. про прийняття до розгляду заяви Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2011р. у справі №189/11, місцевим господарським судом була надіслана відповідачу за вказаною позивачем адресою: 78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Січових Стрільців, 39/1.

Ухвала господарського суду міста Києва від 02.08.2011р. про відкладення розгляду заяви на 05.09.2011р. надіслана за адресою: 01001, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 32 А та за адресою: 78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Січових Стрільців, 39/1.

В матеріалах справи (том 1, а.с. 40) наявний витяг з ЄДРПОУ станом на 08.07.2011р., згідно якого місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркона" є: 78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, бульвар Лесі Українки, 32 А.

Таким чином, ухвали суду надіслані не за адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Вказані ухвали повернуті підприємством зв'язку із позначкою про те, що адресат за зазначеними адресами не значиться.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2011р. провадження у справі №27/177 було зупинено. Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2012р. поновлено провадження у справі №27/177 та призначено її до розгляду на 10.07.2012р.

З повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1, а. с. 89), вбачається, що ухвала суду відправлена відповідачу за адресою: 01001, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 32 А. У вказаному повідомленні відсутнє прізвище особи, яка отримала кореспонденцію.

Оскільки адресою місцезнаходження відповідача, згідно витягу з ЄДРПОУ, є: 78200 м. Коломия, бульвар Лесі Українки, 32 А, то судова колегія вважає, що зазначене повідомлення не є належним доказом отримання відповідачем поштового відправлення.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

Статтею 122-9 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

Всупереч наведеній нормі місцевий господарський суд розглянув заяву позивача про видачу наказу за відсутності представника відповідача, не пересвідчившись у належному його повідомленні про час та місце розгляду справи, чим припустився порушень норм процесуального права, які, відповідно до п.2 ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, є в будь-якому випадку підставою для скасування оскаржуваної ухвали, як такої, що прийнята за відсутності відповідача не повідомленого належним чином про місце засідання суду.

Щодо доводів скаржника про прийняття місцевим господарським судом заяви позивача з порушенням положень ст. 122-8 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з чим остання підлягала поверненню, то судова колегія зазначає, що, як вбачається з вказаної заяви, вона оформлена з додержанням вимог названої статті, через що у суду першої інстанції були відсутні підстави для її повернення. Щодо зазначення позивачем в поданій заяві невірної адреси місцезнаходження відповідача, то зазначені обставини могли бути з'ясовані судом під час розгляду заяви по суті.

На доводи позивача про те, що ухвала господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. є такою, що не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, оскільки наведений у ст. 106 Господарського процесуального кодексу України перелік ухвал, які можуть бути оскаржені, є вичерпним та не передбачає оскарження ухвали про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право на апеляційне оскарження встановлено ст.91 Господарського процесуального кодексу України.

Законом України „Про судоустрій і статус суддів" визначено правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права.

Згідно ст.2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Крім того, колегія суддів зазначає, що засади забезпечення захисту порушеного права закріплено імперативними приписами Основного Закону України, зокрема, засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в ч. 1 ст. 55 Конституції України.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

За статтею 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду у випадках, передбачених частиною 1 зазначеної статті, а інші ухвали місцевого господарського суду разом з рішенням місцевого господарського суду шляхом включення до апеляційної скарги на рішення суду заперечення на такі ухвали.

Судова колегія зазначає, що видача виконавчих документів на примусове виконання рішень третейських судів здійснюється за правилами розділу ХІV-І Господарського процесуального кодексу України, а не в межах здійснення провадження з прийняттям рішення місцевого господарського суду (про яке йдеться у статті 106 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому слід враховувати, що ухвала місцевого господарського суду, винесена за наслідками розгляду заяви про видачу наказу на виконання рішення постійно діючого Третейського суду, є процесуальним документом, яким завершується відповідне провадження у місцевому господарському суді.

Положення статті 122-10 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують підстави, на які може посилатися учасник процесу, заперечуючи проти видачі виконавчого документа (непідвідомчість справи третейському суду, вихід третейським судом за межі третейської угоди тощо) з оскарженням рішення третейського суду за наведених підстав.

Разом з тим рішення третейського суду та подальша видача виконавчого документа можуть порушувати права осіб, не залучених до участі у справі, здійснюватись всупереч наведених законодавством обмежень.

У статті 17 Закону від 23 лютого 2006 р. N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожний у випадку спору про його цивільні права та обов'язки має право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону, що право доступу до правосуддя, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути певною мірою обмежене державою. Проте такі обмеження не можуть обмежувати право доступу до правосуддя таким чином і такою мірою, що сама його суть виявиться порушеною; зрештою, ці обмеження будуть відповідати пункту 1 статті 6 Конвенції лише за умови, що вони мають законну мету і що існує розумна співмірність між використаним способом і поставленою метою.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі №11-рп/2012 право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року N 11-рп/2007).

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Судова колегія зазначає, що положення Господарського процесуального кодексу України не містять заборони на оскарження в апеляційному порядку ухвали про видачу наказу на виконання рішення третейського суду.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача, що ухвала господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. є такою, що не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, є необґрунтованими.

Судова колегія відмовляє в задоволенні заявленого відповідачем клопотання про надіслання матеріалів справи до Генеральної прокуратури України, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено надіслання матеріалів справи до слідчих органів за клопотанням сторони. Також відповідачем не обґрунтовано ознаки якого, передбаченого Кримінальним кодексом України, злочину він вбачає та якими особами цей злочин вчинений.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. у справі №27/177 прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви Публічному акціонерному товариству „Укрсоцбанк" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2011р. у справі №189/11 має бути відмовлено.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105, 122-8 - 122-11 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркона" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.07.2012 р. у справі №27/177 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. у справі №27/177 скасувати.

3. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2011р. у справі №189/11 відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака,29, ідентифікаційний код 00039019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркона" (78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия бульвар Лесі Українки, будинок 32А, ідентифікаційний код 30106223) 536,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №27/177 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Корсакова Г.В.

Судді Коротун О.М.

Ільєнок Т.В.