Рішення № 27437076, 13.11.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/13118/12

РІШЕННЯ

іменем України

13.11.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сенін В.Ю.

при секретарі Распутній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування»про стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

у червні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ХДІ Страхування»про стягнення страхового відшкодування.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 04.07.2011 уклав з відповідачем міжнародний договір добровільного комплексного страхування під час перебування за кордоном.

Також зазначив, що 20 грудня 2011 року, під час перебування у США, з ним стався страховий випадок -затримка сечовипускання, внаслідок чого його було госпіталізовано до місцевої клініки, де було надано необхідну медичну допомогу, загальна вартість якої становить 2180,21 доларів США, які ним було сплачено особисто.

В порушення умов договору страхування відповідач відмовив йому у виплаті страхового відшкодування.

Зазначаючи, що відмова у виплаті страхового відшкодування є безпідставною та суперечить умовам договору страхування та діючому законодавству, просить стягнути з відповідача понесені ним витрати в розмірі 2180,21 доларів США (у гривневому еквіваленті), а також сплачений судовий збір та 3000 грн., витрачених на правову допомогу.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов, просила його задовольнити за викладених у ньому підстав.

Представники відповідача позов не визнали та пояснили, що 25.07.2011, під час дії договору, позивач, також перебуваючи у США вже лікувався від аналогічної хвороби, але витрати клініки оплатив самостійно та ПАТ «ХДІ Страхування»до відома не поставив. Зазначаючи, що хвороба позивача є хронічною, а отже відмова у виплаті страхового відшкодування є правомірною, оскільки статтею 4 договору страхування передбачено, що страховик не відшкодовує витрати на лікування захворювань, які в попередні 6 місяців до настання страхового випадку вимагали стаціонарного лікування, просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 04.07.2011 між ПАТ «ХДІ Страхування»та ОСОБА_1 було укладено міжнародний договір добровільного комплексного страхування під час перебування за кордоном № 249475 зі строком дії 11.07.2011-05.02.2012 (а.с.5).

Страховий платіж ОСОБА_1 сплачено в повному обсязі, що сторонами не заперечується.

Предметом договору, згідно з п. 1.1, є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з непередбаченими медичними та іншими витратами, пов'язаними з наданням застрахованій особі медичної допомоги; з володінням, користуванням та/або розпорядженням багажем; понесенням витрат та пред'явленням застрахованій особі третьою особою майнової претензії щодо відшкодування збитків.

Під час перебування у США у позивача 20.12.2011 сталося гостра затримка сечовипускання, у зв'язку з чим він звернувся до медичної клініки «Wake Med», де йому було надано необхідну медичну допомогу.

Після надання медичної допомоги, позивач особисто оплатив надані лікарнею послуги в сумі 284 долари США, що підтверджується матеріалами справи, а саме рахунком (а.с.22 та а.с.63-64 -переклад рахунку), та не заперечується сторонами.

Крім того, позивачу було надано попередження, що не є рахунком, про необхідність оплати ще 1896,21 доларів США (а.с.21 та а.с.65-66 -переклад попередження), які позивачем сплачено не було, про що він особисто зазначив у наданих відповідачу поясненнях щодо обставин страхового випадку (а.с.71).

13 квітня 2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, у якій просив виплатити йому для компенсації витрат за медичні послуги в розмірі 2180,21 доларів США (а.с.17).

15 травня 2012 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою, у якій просив прискорити розгляд його заяви від 13.04.2012, зазначаючи, що він отримав два попередження від клініки «Wake Med»про необхідність домогтися розрахування ПАТ «ХДІ Страхування» за надані медичні послуги (а.с.20).

Листом від 18.05.2012 № 605 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, обґрунтовуючи відмову тим, що останній приховав факт попереднього звернення до зазначеної вище клініки з аналогічним діагнозом, що свідчить про хронічність хвороби та відповідно до п.п.4.1.5 та 9.1.6 договору страхування є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування (а.с.18).

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування»страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Крім того, пунктом 3 ст. 988 ЦК України визначено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Статтею 2 «Страхові випадки»договору страхування передбачено, що страховим випадком за договором є: понесення витрат, пов'язаних з наданням третіми особами медичних послуг у разі раптового захворювання та/або нещасного випадку; понесення витрат та пред'явлення застрахованій особі третьою особою майнової претензії про відшкодування збитків у зв'язку з подією, що трапилась у період дії договору та зазначених у розділі 3 умов договору, тобто визнання події страховим випадком та виникнення обов'язку по виплаті страхового відшкодування можливе за наявності понесення застрахованою особою витрат на лікування.

Як встановлено в судовому засіданні позивачем понесені витрати на лікування в розмірі 284 долари США, які і підлягають стягненню з відповідача.

Грошова сума в розмірі 1896,21 доларів США позивачем не сплачена, відповідні витрати не понесені, доказів іншого не надано, а отже вимога про стягнення 1896,21 доларів США є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Крім того, відсутність документів, що підтверджують понесені застрахованою особою витрати (квитанції, чеки тощо) відповідно до п. 8.8.6 договору страхування є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Заперечуючи проти позову, представники відповідача зазначали, що відмова у виплаті страхового відшкодування ґрунтується на тім, що позивач, також перебуваючи у США у липні 2011 року, вже лікувався від аналогічної хвороби (25.07.2011), але витрати клініки оплатив самостійно, ПАТ «ХДІ Страхування»до відома не поставив, а отже приховав факт хвороби, що свідчить про те, що хвороба позивача є хронічною, а отже відмова у виплаті страхового відшкодування є правомірною, оскільки статтею 4 договору страхування передбачено, що страховик не відшкодовує витрати на лікування захворювань, які в попередні 6 місяців до настання страхового випадку вимагали стаціонарного лікування (п. 4.1.5), а п. 9.1.6 дана обставина (подання свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку) є підставою для відмови у виплаті.

Дане твердження відповідача суд вважає необґрунтованим з таких підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 991 ЦК України та п. 3 ст. 26 Закону України «Про страхування»підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування (свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування) або про факт настання страхового випадку.

В судовому засіданні не встановлено та відповідними доказами не підтверджено, що позивач подав відповідачу свідомо неправдиві відомості про факт настання страхового випадку 20.12.2011 та обставин виникнення у нього хвороби. Неповідомлення позивачем відповідача про лікування 25.07.2011, за яке грошові кошти позивач сплатив самостійно та в подальшому претензій до відповідача не пред'являв, не свідчить про подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку в інший час -20.12.2011.

Посилання відповідача на те, що хвороба позивача вимагала стаціонарного лікування в попередні 6 місяців до настання страхового випадку, суд також вважає необґрунтованим, оскільки даний висновок відповідач робить на підставі рахунку на оплату від 28.07.2011 (а.с.70), який хоча і підтверджує факт звернення позивача за медичною допомогою, але зазначеного вище не підтверджує та висновків щодо необхідності стаціонарного лікування не містить, як не містить цього і виписка з історії хвороби позивача (а.с.79-84).

Вимогу ОСОБА_1 про стягнення на його користь 3000 грн. витрат на правову допомогу суд вважає необґрунтованою з таких підстав.

Для того, щоб визнати зазначені витрати, як витрати на правову допомогу, необхідно дотримуватись таких вимог:

1) відшкодовуються не будь-які витрати на оплату допомоги адвоката, а лише ті, які сторона понесла у зв'язку з даною справою;

2) ці витрати мають бути підтверджені відповідними документами, а саме:

а) документи, які свідчать, що особа, яка надавала правову допомогу, має статус адвоката (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, чи посвідчення адвоката);

б) договір про надання правової допомоги або ордер на представництво інтересів в суді;

в) акт прийому-передачі виконаних за договором робіт з розрахунком витрат;

г) документи, які свідчать про оплату наданих адвокатом послуг:

платіжне доручення про перерахування коштів адвокатові за надану допомогу;

квитанція про внесення відповідних сум як гонорару;

вексель, виданий в оплату за надані послуги тощо.

За вказаних обставин та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутнє належне підтвердження витрат ОСОБА_1 на правову допомогу у зазначеному ним розмірі, відсутні документи, які б свідчили, що особа, яка надавала правову допомогу, має статус адвоката (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, чи посвідчення адвоката), а також відповідний акт прийому-передачі з розрахунком витрат, вимога про стягнення на його користь 3000 грн. за правову допомогу задоволенню не підлягає.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконано у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Станом на 13.11.2012 офіційний курс долара США до гривні було встановлено на рівні: 100 доларів США = 799,3000 грн., а отже сума, що підлягає стягненню з відповідача, становить 2270,02 грн.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із вищевикладеним, суд, оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позивач частково довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 16, 533, 988, 991 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про страхування», суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102, код ЄРПОУ 22868348) на користь ОСОБА_1 284 (двісті вісімдесят чотири) долара США, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на час постановлення рішення складає 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 02 коп., а також 214 гривень 60 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя