Постанова № 27433178, 31.10.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/4624/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Солоніченко О.В.

при секретарі: Балябі В.С,

за участю

представника позивача Марченкової Ю.О. довіреність від 27.02.2012

представника відповідача Яковлєвої О.Б. довіреність від 06.03.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Янівське» до Державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень від 17.05.2012 про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2012 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Янівське» до Державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, скасування податкових повідомлень-рішень форми «Ш» від 17.05.2012 про застосування штрафних санкцій: № 0001631530 в сумі 39822,21 грн., № 0001581530 в сумі 70573,17 грн., № 0001591530 в сумі 621,52 грн., № 0001621530 в сумі 4036,68 грн., № 0001571530 в сумі 141,32 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що оскаржувані повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки їх прийнято податковим органом з порушенням чинного законодавства. 25 квітня 2012 року позивачем було отримано акт про результати документальної невиїзної перевірки з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань з комунального податку, орендної плати, надходжень від викидів забруднюючих речовин, інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища за період з 30.08.2008 по 11.04.2012. в якому викладено висновок про порушення позивачем строків сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань. Позивачем на адресу відповідача було направлено лист, в якому зазначено про допущені податковим органом арифметичні помилки. Проте, відповідачем без врахування зазначеного листа було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Наводячи норми п. 79.1, 79.2 ст. 79, п.77.4 ст. 77, п.75.1 ст. 75, п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, позивач вказує, що перевірку було проведено без достатніх підстав, без направлення відповідних запитів про надання пояснень та їх документального підтвердження, та наказу про проведення перевірки.

Позивач вважає, що порушення, допущені податковим органом під час проведення перевірки та оформлення її результатів є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, просила суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав неправомірності призначення та проведення перевірки. В судовому засіданні, після початку розгляду справи по суті, представник зазначила, що нарахування оскаржуваними рішеннями штрафних санкцій стало наслідком неправомірних дій відповідача щодо зміни призначення платежів, які здійснювались позивачем на погашення узгоджених податкових зобов'язань. При цьому відповідних повідомлень про розподіл таких сум відповідачем не направлялось. Представник позивача також вказала, що податковим органом також здійснювався перерозподіл сум, сплачених на виконання судового рішення про розстрочення податкового боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких, серед іншого, зазначила, що позивач не надав відповідних доказів сплати узгоджених податкових зобов'язань своєчасно та в повному обсязі, та, відповідно не підтвердив сплату інших сум за вказаними зобов'язаннями, ніж тих, які обліковуються податковим органом. Представник відповідача підтвердила, що, за сумами, які сплачувались позивачем в погашення податкових зобов'язань було здійснено розподіл у погашення податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення, що відповідає вимогам Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами», та Податкового кодексу України, при цьому обов'язку податкового органу щодо направлення будь-яких повідомлень про розподіл сплачених сум законодавчими нормами не встановлено. У письмових запереченнях проти позову відповідачем наведено також детальні пояснення щодо здійснення розподілу сплачених позивачем сум (а.с.90-92). Представник відповідача також заперечувала факт здійснення перерозподілу сум, сплачених за судовими рішеннями про розстрочення платежів.

Вислухавши пояснення представників сторін. дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Янівське», ідентифікаційний код 32895302, зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради 27.04.2004 перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Красний Луч з 07.05.2004.

Відповідачем - Державною податковою інспекцією у м. Красному Лучі державної податкової служби України 11 квітня проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності сплати комунального податку, орендної плати з юридичних осіб, надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища, за період з 30.10.2008 по 11.04.2012, за результатами якої складено акт від 11.04.2012 № 161/15-214/32895302 (а.с. 10-14).

Висновками акта перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме зобов'язання:

- з комунального податку в сумі 3107, 60 грн. - порушення терміну сплати більш 30 календарних днів;

- з орендної плати в сумі 58980,65 грн. - порушення терміну сплати до 30 календарних днів, в сумі 401730,44 грн. - більше 30 днів;

- зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 43446,80 грн. - до 30 днів, в сумі 238716,15 грн. - більше 30 днів.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-

рішення форми «Ш» від 17 травня 2012 року:

№ 0001631530 - про застосування штрафу у розмірі 20% за затримку на 249 календарних днів суми грошового зобов'язання з інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 238716,15 грн. у сумі 39822,21 грн. (а.с.15);

№ 0001581530 - про застосування штрафу у розмірі 20% за затримку на 355 календарних днів суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 401730,44 грн. у сумі 70573,17 грн. (а.с. 16);

№ 0001591530 - про застосування штрафу у розмірі 20% за затримку на 36 календарних днів суми грошового зобов'язання з комунального податку в розмірі 3107, 60 грн. у сумі 621,52 грн. (а.с.17);

№ 0001621530 - про застосування штрафу у розмірі 10% за затримку на 28 календарних днів суми грошового зобов'язання з інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 43446,80 грн. у сумі 4036,68 грн. (а.с. 18);

№ 0001571530 - про застосування штрафу у розмірі 10% за затримку на 27 календарних днів суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 58980,65 грн. у сумі 141,32 грн. (а.с.19).

Зазначені обставини сторонами не заперечувались. Безпосередньо розмір штрафних санкцій позивачем не оскаржувався.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України).

Підпункт 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачає право податкового органу проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Виходячи з вимог пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

До обставин, за наявності однієї з яких здійснюється позапланова документальна перевірка, норми пп. 78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України відносять наслідки перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, якими виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Особливості здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено ст. 79 ПК України.

В силу п. 79.1 та 79.2 цієї статті документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення, оформленого наказом, та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Тобто проведення перевірки та видання наказу про проведення перевірки є правом податкового органу за наявності обставин та підстав, передбачених ПК України.

Виходячи з вимог п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; про експортні та імпортні операції платників податків; від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку.

Згідно з п. 73.3 ст. 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірку позивача з питань своєчасності сплати податків та зборів проведено на підставі відомостей обліку нарахування та сплати податків та зборів за особовим рахунком позивача, який здійснюється безпосередньо податковим органом. Здійснення перевірки своєчасності нарахування та сплати податкових зобов'язань за карткою особового рахунку платника не суперечить наведеним вимогам ПК України, оскільки такі відомості підпадають під визначення податкової інформації, яка може бути використана для призначення та під час проведення перевірки.

Таким чином, суд вважає, що перевірку позивача проведено податковим органом за наявності підстав, визначених законом.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що визначивши перевірку позивача як позапланову документальну невиїзну, відповідачем не дотримано зазначені вимоги ПК України стосовно призначення та її проведення, зокрема, щодо відсутності наказу про призначення та направлення на проведення перевірки, відсутності пропозицій податкового органу щодо надання пояснень та відповідних документів.

Проте, зазначені порушення суд не розцінює як підставу для скасування оскаржуваних рішень податкового органу, враховуючи, що порушення порядку призначення та проведення перевірки само по собі не свідчить про відсутність порушень строків сплати податкових зобов'язань позивачем, тобто не спростовує встановлених перевіркою порушень.

Крім того, суд вважає, що самі по собі дії щодо видання наказу, призначення та проведення позапланової документальної виїзної перевірки не впливають на права та обов'язки позивача.

Як зазначалось, за результатами перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань. Саме ці рішення створюють юридичні наслідки для позивача, оскільки стосуються його зобов'язань, що виражені в грошовому еквіваленті, мають очевидний економічний характер, та можуть призвести до збільшення чи зменшення активів позивача.

Таким чином, вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача щодо призначення та проведення перевірки та про скасування податкових повідомлень-рішень з підстав неправомірності призначення та порушення порядку проведення перевірки задоволенню не підлягають.

Крім того, вирішуючи спір, суд також враховує наступне.

За приписами п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків встановлює ст. 126 ПК України.

В силу норм п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Сторонами в судовому засіданні не заперечувалось, що суми грошових зобов'язань з відповідних податків та зборів у розмірах, що вказані в оскаржуваних рішеннях, визначено позивачем самостійно у поданих деклараціях та розрахунках.

На підтвердження сплати податкових зобов'язань позивачем надано до матеріалів справи виписки з банківського рахунку та платіжні доручення. Непогодження щодо безпосередньо розміру сум, які сплачено позивачем за платіжними документами та дати оплати сторонами в судовому засіданні не висловлювалось.

Як вбачається з картки особового рахунку позивача, відповідачем здійснювався розподіл сплачених позивачем сум, у тому числі і сплачених протягом 2011-2012 років, у погашення податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення. Такий обов'язок податкового органу встановлено п. 87.9 ПК України, відповідно до якого у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Наявність податкового боргу на момент здійснення оплати самостійно визначених податкових зобов'язань позивачем також не заперечувалась.

Саме наслідком здійснення такого розподілу, в свою чергу, і стало порушення термінів сплати визначених позивачем грошових зобов'язань.

Суд не приймає посилань позивача на те, що відповідач неправомірно здійснював перерозподіл сплачених в рахунок погашення податкових зобов'язань коштів у період до 01.01.2011, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України, оскільки дії відповідача щодо здійснення розподілу у вказаний період, позивачем не оскаржувались. Оскарження таких дій також не є предметом позову у цій справі.

Твердження позивача про необізнаність про здійснення розподілу сплачених сум внаслідок відсутності відповідних повідомлень податкового органу спростовуються матеріалами справи. Так, відповідачем в судовому засіданні надано судові рішення, які прийнято протягом 2010 року, про стягнення з позивача податкового боргу, в тому числі земельного, комунального податків, збору за забруднення навколишнього природного середовища, та про надання розстрочки сплати податкового боргу (а.с.268-273).

Таким чином, в ході судового розгляду справи підтверджено несвоєчасність сплати позивачем самостійно визначених грошових зобов'язань, що не надає підстав вважати неправомірним здійснення відповідачем нарахування штрафних санкцій.

З урахуванням наведеного, підстав для скасування оскаржуваних рішень податкового органу судом не встановлено, відтак, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Янівське» до Державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень від 17.05.2012 про застосування штрафних санкцій відмовити повністю за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 05 листопада 2012 року.

Суддя О.В. Солоніченко