Постанова № 27404073, 08.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8463/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Лагутіна А. А.,

при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.,

за участю представників сторін: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Зінченко Лариси Олександрівни про визнання дій протиправними, скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Зінченко Лариси Олександрівни (далі - Відповідач) про визнання дій протиправними, скасування постанови.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. Відповідачем 15.10.2012 року винесено постанову №34750991 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню вимоги про сплату боргу № Ф/682 від 07.12.2011 року управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьк Луганської області з накладанням арешту на майно боржника.

Відповідно до розділу 8 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з 01.01.2011 р. були виключені ч. ч. 1-9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме ч. 3 вказаної статті передбачався статус вимоги про сплату боргу як виконавчого документа. Відтак, відповідач відкрив виконавче провадження на підставі документа, який не є виконавчим.

Тому позивач вважав, що відповідач не мав підстав для відкриття виконавчого провадження та винесення відповідної постанови, та просив визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Зінченко Л. О. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 34750991 від 15.10.2012 року протиправними, з перевищенням службових повноважень, та скасувати вказану постанову; визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Зінченко Л. О. щодо реєстрації постанови ВП № 34750991 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна Луганською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України протиправними; зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Зінченко Л. О. подати заяву про внесення відповідних змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна; зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Зінченко Л. О. повідомити у письмовій формі про скасування постанови ВП № 34750991 від 15.10.2012 в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, місце і час судового засідання повідомлявся належним чином, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неявки суду невідомі, надав заперечення на адміністративний позов, який обґрунтував наступним (аркуші справи 18-19).

Відповідно до внесених змін до Закону України «Про загальнообо в'язкове державне пенсійне страхування», а саме, зі ст. 106 вказаного Закону п. п. 1-9. Згідно внесених змін встановлено, що вимога органів ПФУ про несплату недоїмки з 01.01.2011 року не є виконавчим документом. Однак, згідно з положенням п. 5 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку встановленому законом.

Ст. 106 ч. 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (до внесених змін від 11.01.2011 року) передбачено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з за стосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і. подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

У п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, зазначено, що вимоги про оплату недоїмки є виконавчим документом. Таким чином, представник відповідача вважав, що постанова про відкриття виконавчого провадження є законною та підлягає виконанню, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у відповідача знаходиться вимога про сплату боргу № Ф/682 від 07.12.2011 року управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені в сумі 1288,80 грн. з накладанням арешту на майно боржника (аркуші справи 14,20).

Відповідачем постановою №34750991 від 15.10.2012 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вимоги про сплату боргу № Ф/682 від 07.12.2011 року (аркуш справи 12).

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 09.09.2010 № 2511-VI та за своєю природою є адміністративно-правовими.

Статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим законом. Відповідно до цього закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Посилання позивача на те, що станом на час прийняття УПФУ вимоги про сплату боргу були виключені ч. ч. 1-9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме ч. 3 вказаної статті передбачався статус вимоги про сплату боргу як виконавчого документа, суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року N 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI , який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку (надалі -Закон № 2464).

За приписами ч.4. ст. 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Таким чином, посилання позивача на те, що станом на час прийняття УПФУ вимоги про сплату боргу були виключені ч. ч. 1-9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме ч. 3 вказаної статті передбачався статус вимоги про сплату боргу як виконавчого документа, є підставою для оскарження саме вимоги Пенсійного фонду, а не постанови про відкриття провадження відповідача.

Відповідно до ст. 19 Закону 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Ч.1 ст. 25 Закону 606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 1.5 розділу 1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 року № 74/5, державний виконавець уживає заходів примусового виконання, якщо боржник не виконує добровільно рішення у встановлений виконавцем строк відповідно до статті 24 Закону № 606. Заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на грошові кошти боржника; звернення стягнення на інші види майна боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника й передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; відібрання дитини; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 38300395 від 16.10.2012 року все рухоме майно позивача знаходиться під арештом.

Заборгованість позивача перед управлінням пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьк Луганської області зі сплати страхових внесків в сумі 1288,80 грн. до цього часу не сплачено.

З системного аналізу вищезазначених законодавчих актів, порушень щодо проведення виконавчих дій та виконання вищезазначеного рішення органу державної влади не вбачається, дії державного виконавця по примусовому виконанню вимоги № Ф/682 від 07.12.2011 року є правомірними, відповідають вимогам чинного законодавства України та були здійснені в межах норм, передбачених Законом № 606 та Інструкції про проведення виконавчих дій. А відтак позовні вимоги щодо визнання дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Зінченко Л. О. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 34750991 від 15.10.2012 року протиправними, з перевищенням службових повноважень, та скасування вказаної постанови є такими, що не підлягають виконанню.

Позовні вимоги щодо визнання дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Зінченко Л. О. щодо реєстрації постанови ВП № 34750991 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна Луганською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України протиправними; зобов'язання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Зінченко Л. О. подати заяву про внесення відповідних змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна; зобов'язання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Зінченко Л. О. повідомити у письмовій формі про скасування постанови ВП № 34750991 від 15.10.2012 в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію, не підлягають задоволенню, оскільки вчинення дій суб'єктом владних повноважень щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, реєстрації оскаржуваної постанови в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна Луганською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії щодо прийняття рішення не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії -постанова про відкриття виконавчого провадження. Саме вона має вплив на його права та інтереси.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної (юридичної) особи прав (чи інтересів).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову судові витрати позивачу у справі, який не є суб'єктом владних повноважень, не повертаються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Зінченко Лариси Олександрівни про визнання дії щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 34750991 від 15.10.2012 року протиправними, з перевищенням службових повноважень, та скасування постанови № 34750991 від 15.10.2012 року, визнання дії щодо реєстрації постанови ВП № 34750991 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна Луганською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України протиправними, зобов'язання подати заяву про внесення відповідних змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зобов'язання повідомити у письмовій формі про скасування постанови ВП № 34750991 від 15.10.2012 в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію, відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 12 листопада 2012 року.

Суддя А.А. Лагутін