Ухвала суду № 27429653, 13.11.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10-1/490/1239/12 Головуючий у 1 й інстанції - Сільченко В.Є. Доповідач - Кухар О.В.

Справа № 408/6805/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Кухаря О.В.

суддів Зайцева В.В., Ферафонтова В.Ю.,

за участю прокурора Руденко Д.В.

захисника ОСОБА_2

розглянувши08 листопада 2012року у відкритому судовому засіданні вм. Дніпропетровську матеріали справи за апеляцією прокурора,який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

ПостановоюДзержинського районного судум. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2012 року задоволено скаргу ОСОБА_4.і скасовано постанову старшого слідчого СВ ПМ СДПІ ГМК у м. Кривий Ріг від 29 лютого 2012 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах службовими особами державного підприємства "Східний гірничо -збагачувальний комбінат", за ознакамизлочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В обґрунтування постанови районний суд зазначив, що при винесенні постанови про порушення кримінальної справи були відсутні передбачені кримінально-процесуальним законом приводи, при цьому на момент порушення кримінальної справи були відсутні достатні підстави вважати, що мало місце зобов'язання підприємства щодо сплати податків до бюджету, а також фактичне ненадходження таких податків до бюджету, як відсутні і підстави вважати, що дії службових осіб підприємства були спрямовані на умисне ухилення від сплати податків, що на переконання суду першої інстанції, свідчить про порушення кримінальної справи за відсутністю достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду прокурор,який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції,подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову районного суду, а матеріалисправи направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суду.

Справа № 10-1/490/1239/2012 рік Суддя в 1 інстанції Сільченко В.Є.

Категорія ст. 236-8 КПК України Доповідач Кухар О.В.

В обґрунтування поданої апеляції прокурор посилається на те, щопостанова районного суду є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального закону, а викладені в постанові висновки суду, не відповідають фактичним обставинам справи. За твердженням прокурора, постанова про порушення кримінальної справи винесена законно, оскільки при її порушенні були дотримані всі вимоги, передбачені ст. ст. 94, 98 КПК Україниі у слідчого були в наявності передбачені кримінально -процесуальним законом приводи та підстави для цього.Разом з тим, місцевий суд безпідставно прийшов до висновку, про обґрунтованість доводів скарги ОСОБА_4, оскільки вони в повному обсязі спростовуються матеріалами, які слугували підставою для порушення кримінальної справи і безумовно є достатніми даними, які свідчать про наявність ознак злочину.

В суді апеляційної інстанції прокурор підтримав в повному обсязі подану апеляцію, підтвердив викладені в ній доводи та просив апеляцію задовольнити.

ЗахисникОСОБА_2 заперечувала проти задоволення апеляції прокурора, оскільки, на її думку, постанова місцевого суду є законною і обґрунтованою, а доводи апеляції прокурора неспроможні. При цьому, захисник просила долучити до матеріалів справи заперечення на апеляцію прокурора.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, вивчивши й проаналізувавши доводи, викладені в апеляції, а також заперечення захисника ОСОБА_4 на апеляцію прокурора, зіставивши їх з наявними в справі матеріалами, колегія суддів вважає, що подана прокурором апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області зі скаргою в порядку ст. 236-7 КПК України, в якій просив скасувати постанову старшого слідчого СВ ПМ СДПІ ГМК у м. Кривий Ріг від 29 лютого 2012 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах службовими особами державного підприємства "Східний гірничо -збагачувальний комбінат", за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Розглядаючи скаргу, суд першої інстанції заслухав захисників скаржника, думку прокурора, відібрав пояснення слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа, вивчив матеріали скарги та матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи і дійшов до висновку, що на час порушення кримінальної справи у слідчого не було передбачених кримінально -процесуальним законом приводів та підстав.

Відповідно до положень ст. 236-8 КПК України, а також роз'яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 4 червня 2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд перевіряє наявність приводів і підстав для винесення постанови, законність джерел отримання даних, які вказують на ознаки злочину та не вправі розглядати і вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. За результатами розгляду скарги суд, залежно від того, чи були при порушенні справи дотримані вимоги ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, приймає відповідне вмотивоване рішення.

Однак, колегія суддів вважає, що вищевказані норми закону судом першої інстанції не були дотримані і скарга ОСОБА_4 районним судом була розглянута неповно, односторонньо та необ'єктивно, а викладені в постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, за результатами розгляду скарги суд першої інстанції прийшов до необґрунтованих висновків стосовно порушення слідчим вимог ст. ст. 94, 97 КПК України при винесенні оскаржуваної ОСОБА_4 постанови, які в повному обсязі спростовуються матеріалами на підставі яких було порушено кримінальну справу.

Апеляційним переглядом встановлено, що приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення старшим слідчим СВ ПМ СДПІ ГМК у м. Кривий Ріг, в ході проведення дослідчої перевірки, ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а твердження районного суду про те, що відсутні документи, які б свідчили про факт виявлення слідчим або органом дізнання ознак злочину, є безпідставним.

При цьому, як встановлено матеріалами, на підставі яких компетентною особою - старшим слідчим СВ ПМ СДПІ ГМК у м. Кривий Ріг, було порушено кримінальну справу, слідчий прийшов до обґрунтованого висновку про те, що в матеріалах є достатні дані, які вказують на наявність в діях службових осіб державного підприємства "Східний гірничо -збагачувальний комбінат" ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Зокрема, такі дані вбачаються з акту від 16 грудня 2011 року про результати документальної планової перевірки державного підприємства "Східний гірничо -збагачувальний комбінат" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 червня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 червня 2011 року, а також, висновку експертного економічного дослідження від 27 лютого 2012 року.

Аналізом матеріалів скарги та матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу, встановлено, що відсутні підстави ставити під сумнів законність джерел отримання вищезазначених даних, які вказують на ознаки злочину.

Виходячи з положень ст. ст. 64, 65, 94 КПК України, достатніми даними, що вказують на наявність ознак злочину, вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину).

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що достатніми є такі фактичні дані, котрі свідчать про наявність певних дій чи бездіяльності, за які відповідно закону настає кримінальна відповідальність і не обов'язково, щоб вони відображали діяння повно і всебічно, оскільки встановлення цих обставин є завданням стадії досудового слідства.

У кожному конкретному випадку питання про достатність даних про порушення кримінальної справи вирішується з урахуванням сукупності відомостей, що містяться в початкових матеріалах, а відтак акцентування місцевим судом в постанові на тому факті, що винесені на підставі вищевказаного акту перевірки податкові повідомлення -рішення були скасовані в судовому порядку, - є безпідставним.

Також, проаналізувавши норми чинного податкового законодавства України, зокрема, ст. 56.22. Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що оскарження платником податків рішення податкового органу до суду не може бути перешкодою для порушення кримінальної справи, за умови коли підставою для порушення її порушення було не тільки рішення контролюючого органу, а й додатково зібрані відповідно до вимог кримінально -процесуального законодавства докази.

Крім того, зі змісту постанови вбачається, що місцевий суд під час розгляду скарги ОСОБА_4 вдався до перевірки фактичних обставин справи та дав оцінку наявним у справі доказам, зокрема, даючи аналіз господарських відносин державного підприємства "Східний гірничо -збагачувальний комбінат" з іншими суб'єктами господарської діяльності, а також, аналізуючи наявність умислу на ухилення від сплати податків та наявність самого факту ненадходження коштів до державного бюджету і зробив висновок про відсутність в діях службових осіб вказаного підприємства ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Таким чином, суд першої інстанції вийшов за межі розгляду справи даної категорії, визначені ст. 236-8 КПК України і заздалегідь неправомірно вирішив ті питання, що мають вирішуватися при розгляді справи по суті.

При цьому, суд визнав встановленими такі обставини, які відповідно до ст. 64 КПК України підлягають доказуванню в кримінальній справі та можуть бути встановлені лише за результатами досудового слідства. Так само, лише після порушення кримінальної справи, відповідно до вимог ст. 65 КПК України, під час проведення слідчих дій можуть бути встановлені та оцінені докази у справі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду про задоволення скарги підлягає скасуванню, з поверненням справи на новий судовий розгляд, в ході якого справу слід розглянути у відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України і з урахуванням вищезазначеного, за наслідками чого прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2012 року -задовольнити.

Постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2012 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_4 і скасовано постанову старшого слідчого СВ ПМ СДПІ ГМК у м. Кривий Ріг від 29 лютого 2012 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах службовими особами державного підприємства "Східний гірничо -збагачувальний комбінат", за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, - скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суду.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області