Ухвала суду № 27405458, 12.11.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/11148/12 Справа № 2-6464/11 Головуючий у 1 й інстанції - Озерянська Ж.М. Доповідач - Кіктенко Л.М. Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Кіктенко Л.М.

Суддів: Кочкової Н.О., Петешенкової М.Ю.

при секретарі: Бойко О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду, Дніпропетровської області від 16 липня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2010 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»звернувся з позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 22333392 від 29 листопада 2007 року в розмірі 63443,65 доларів США, що по курсу НБУ станом на 16 червня 2010 року складає 502023,26 грн.

Рішенням Дніпропетровського районного суду ,Дніпропетровської області від 16 липня 2012 року позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»заборгованість в розмірі 502 023,26 грн., судові витрати за подачу позову в розмірі 1 820,00 грн., а всього 503 843,26 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 листопада 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(правонаступник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 22333392, згідно якого, банк надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 47400 доларів США, а відповідач зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 29 листопада 2027 року включно, згідно з графіком користування кредиту та сплати за користування кредитом 13% річних.

Своїх зобов'язань ОСОБА_2 не виконувала, не здійснювала платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, чим порушила договірні зобов'язання.

Станом на 16 червня 2010 року розмір заборгованості становить 63443,65 доларів США, що по курсу НБУ станом на 16 червня 2010 року складає 502023,26 грн., де: 48007,74 доларів США -не погашена сума кредиту, 7282,34 доларів США -несплачені проценти, 8153,57 доларів США -нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків.

Згідно вимог ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до вимог частини 1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок , а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом , не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи невиконання відповідачкою умов кредитного договору, суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача та стягнув з відповідачки на його користь: 48007,74 доларів США непогашеної суми кредиту; 7282,34 долара США несплачені проценти; 8153,57 долари США- нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, що по курсу НБУ станом на 16.06.2010 року еквівалентно 502023 грн.26 коп., судові витрати 1820 грн., а всього стягнено 503843 грн.26 коп.

Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги відносно неповідомлення відповідача про розгляд справи є необґрунтованими.

На неодноразові виклики до суду відповідач не з*явилася. В зустрічній позовній заяві (а.с.36-41)повідомляла місце свого проживання: АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції приймав міри до повідомлення апелянта за вказаною адресою та адресою, вказаною банком. Але повідомлення за вказаними адресами відповідачці вручені не були у зв*язку з неврученням працівниками поштового відділення за вказаними адресами з помітками на поштовому конверті :»адресат вибув»(а.с.37,39,40). Інших адрес місця проживання ОСОБА_2 суду не повідомляла.

Згідно вимог ч.1 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов*язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Оскільки відповідачка належним чином не повідомила суд про зміну свого місця проживання чи перебування, відповідно до вимог ч.1 ст.77 ЦПК України судові повістки вважаються доставленими(а.с.37,39,40), а відповідачка належним чином повідомленою.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що банк не має права на дострокове стягнення спірної суми є безпідставними, оскільки кредитним договором передбачене право банку на дострокове стягнення суми кредиту у разі невиконання боржником обов*язків по кредитному договору, про що боржник була своєчасно попереджена вимогою банку, що підтверджується наявними доказами про її отримання. Також необґрунтоване посилання на те, що в повідомленні про вручення не її підпис. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 5.03.2009 року №270, якою затверджено Правила надання послуг поштового зв*язку»статтею 106 передбачено , що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв*язку на підставі пред*явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

Тому на повідомленні про вручення поштового відправлення особистий підпис відповідача не передбачено.

Інші доводи скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, не мають суттєвого значення для правильного вирішення спору, зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.,ст.209,303,307,308,314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дніпропетровського районного суду, Дніпропетровської області від 16 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: