Рішення № 27420360, 25.10.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

м. Київ - 03680 вул. Солом'янська 2-а

Справа № 22 - 9781 Головуючий у 1 інстанції - Римар Є.П.

2012 рік Доповідач - Ратнікова В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2012 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарях - Трончук М.Ю. , Погас О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 травня 2012 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_4 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03 травня 2012 року в задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_4 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» ОСОБА_3 просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 травня 2012 року та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що твердження суду про те, що Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» не було надано постанови про визнання відповідача ОСОБА_4 винним у вчинені адміністративного правопорушення, а тому відсутні підстави для стягнення з нього в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 13 128,82 грн. не ґрунтуються на встановлених обставинах справи та вимогах закону, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення № 167202 від 29.09.2008 року вбачається, що ОСОБА_4 29.09.2008 року, керуючи автомобілем по вул.. Луговій, 11-А в м.Києві на території СТО, не маючи прав на керування, не врахував дорожню обстановку та здійснив наїзд на стоячий автомобіль « Хюндай», державний номер НОМЕР_1, чим порушив п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України. Крім того, підтвердженням вини відповідача ОСОБА_4 у скоєнні даної ДТП є розписка, відповідно до якої, ОСОБА_4 відшкодував завдану майнову шкоду власнику автомобіля Рено, який він вдарив, управляючи застрахованим автомобілем Нуundai Ассеnt. Не заперечує своєї вини у скоєнні даної ДТП і сам відповідач.

В судовому засіданні представник позивача Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 проти доводів апеляційної скарги заперечував посилаючись на те, що рішення суду є обґрунтованим та в повній мірі відповідає вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 серпня 2008 року між ВАТ «Страхова компанія «Країна» та страхувальником ОСОБА_5 було укладено договір автомобільного страхування, № 231 01 5396/ ПР/2.1.5. за умовами якого застрахованим автомобілем є Нуundai Ассеnt, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску. До переліку страхових ризиків сторонами договору включено, зокрема: дорожньо-транспортна пригода, незаконне заволодіння ТЗ, протиправні дії третіх осіб, тощо.

Вигодонабувачем за договором визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс». Строк дії договору страхування встановлено з 16.08.08 року по 15.08.09 року. ТОВ « ПростоФінанс» листом від 17 грудня 2008 року надало ВАТ СК « Країна» згоду на виплату страхового відшкодування власнику застрахованого автомобіля ОСОБА_5

З наданої позивачем відмітки бухгалтерії про фактичну виплату страхового відшкодування вбачається, що по платіжному дорученню № 9193 від 15 січня 2009 року ОСОБА_5 було виплачено страхове відшкодування в сумі 13 128, 82 гривні.

З дослідженої судом довідки про дорожньо-транспортну пригоду від 29.09.08 року №10/647 вбачається, що 29 вересня 2008 року, о 19:00 годині, на вул. Лугова, 11, в м. Києві ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Рено», д.н.з. НОМЕР_2, допустив порушення п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, в результаті чого було спричинено шкоду застрахованому автомобілю.

З копії протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ №167202 від 29.09.2008 року вбачається, що 29 вересня 2008 року о 19:00 год. на вул. Лугова, 11-А в м. Києві, на території станції технічного обслуговування, ОСОБА_4, не маючи права на керування транспортним засобом, керуючи автомобілем «Рено», д.н.з. НОМЕР_3, допустив порушення п.п. 12.1. 12.3 Правил дорожнього руху України та здійснив зіткнення з автомобілем Нуundai Ассеnt:, д.н.з. НОМЕР_1, який стояв.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_4 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, суд 1-ї інстанції посилався на те, що не встановлено наявності будь-якого судового рішення, яким би ОСОБА_4 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, пов'язаного з порушенням правил дорожнього руху на територій СТО за адресою Лугова 11-А, а тому позовні вимоги про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування є необґрунтованими та недоведеними.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи, дослідженим в судовому засіданні доказам та вимогам закону.

Так, відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно вимог ст. 1179 ЦК України, неповнолітня особа ( у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років ) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками ( усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Обов»язок батьків ( усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

У відповідності з вимогами ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за збитки.

Оскільки з досліджених в судовому засіданні доказів та показів самого відповідача ОСОБА_4 достовірно встановлено, що він, будучи неповнолітнім, 29 вересня 2008 року о 19:00 год. на вул. Лугова, 11-А в м. Києві, на території станції технічного обслуговування, не маючи права на керування транспортним засобом, керуючи автомобілем «Рено», д.н.з. НОМЕР_3, допустив порушення п.п. 12.1. 12.3 Правил дорожнього руху України та здійснив зіткнення з автомобілем Нуundai Ассеnt:, д.н.з. НОМЕР_1, який стояв, заподіявши вказаному автомобілю механічні пошкодження. Відповідач ОСОБА_4 визнає факт вчинення саме ним вказаної дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження автомобіля Нуundai Ассеnt:, д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 та був застрахований позивачем

Доводи відповідача про те, що на момент скоєння ним вказаної дорожньо- транспортної пригоди він, як учень Київського вищого професійного училища будівництва і автотранспорту, проходив виробничу практику на СТО ОСОБА_6 відповідно до укладеного з училищем договору, а тому відповідальність за вказану шкоду повинні нести СТО та училище, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки не підтверджені в судовому засіданні належними доказами, як того вимагає ст.. 60 ЦПК України.

Так, з відповіді Державного навчального закладу « Київське регіональне вище професійне училище будівництва № 75 від 17 серпня 2012 року вбачається, що ОСОБА_4 навчався у вищому професійному училищі будівництва і автотранспорту з 26.10.2007 року по 30.06.2010 року за професією « слюсар по ремонту автомобілів». По закінченню училища був працевлаштований в Автобусний парк № 1 по вул.. Васильківська, 22. Документи про проходження учнями виробничої практики на підприємствах не передбачені для зберігання після випуску.

Сам відповідач пояснив в судовому засіданні, що станції технічного обслуговування по вул. Луговій, 11-А на даний час не існує.

Таким чином, відповідачем не надано суду доказів, що підтверджують його перебування на СТО 29 вересня 2008 року, о 19-00 годині, в якості учня Державного навчального закладу « Київське регіональне вище професійне училище будівництва , який проходив виробничу практику, а тому він повинен нести відповідальність за заподіяну ним шкоду на підставах, передбачених ст.ст. 1166, 1179 ЦК України .

Оскільки завдана відповідачем ОСОБА_4 власнику автомобіля Нуundai Ассеnt:, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 матеріальна шкода відповідно до звіту ТОВ « Сател Груп» № 1052/10/08 від 06 жовтня 2008 року становить 15 754,58 гривень та була відшкодована власнику автомобіля ОСОБА_5 позивачем Публічним акціонерним товариством Страхова компанія « Країна» в розмірі страхового відшкодування 13 128,00 гривень, колегія суддів вважає, що, відповідно до вимог ст.993 ЦК України, з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу виплачена сума страхового відшкодування 13 128,00 гривень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, рішення Оболонського районного суду м.Києва від 03 травня 2012 року підлягає скасуванню, як постановлене при неповному з»ясуванні обставин справи та невідповідності висновків суду вимогам закону з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Страхова компанія « Країна» у відшкодування шкоди 13 128,00 гривень.

Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Страхова компанія « Країна» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 214, 60 гривень.

Керуючись ст.ст. 1166, 1179, 993 ЦК України ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" ОСОБА_3 задовільнити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 травня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, працюючого Автобусний парк № 1 ( м.Київ, вул.. Васильківська, 22) на користь Публічного акціонерного товариства Страхова компанія " Країна", м.Київ, вул. Електриків, 29-А, р/р 2650500710156 в АКБ " Правекс Банк" в м.Києві, МФО 321983, код ЄДРПОУ 20842474 сплачену суму страхового відшкодування в розмірі 13 128,00 ( тринадцять тисяч сто двадцять вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, працюючого Автобусний парк № 1 ( м.Київ, вул.. Васильківська, 22) на користь Публічного акціонерного товариства Страхова компанія " Країна", м.Київ, вул. Електриків, 29-А, р/р 2650500710156 в АКБ " правекс Банк" в м.Києві, МФО 321983, код ЄДРПОУ 20842474 витрати по сплаті судового збору в сумі 214,60 гривень

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: