Ухвала суду № 27416881, 31.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2012 р.Справа № 2а-3089/12/2170

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Василенко Г.Ю.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року, у справі за поданням Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Агро Лагістик Прем'єр" про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року, закрито провадження у адміністративній справі за поданням Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Агро Лагістик Прем'єр" про арешт майна платника податків, оскільки вказану справу не належить розглядати в порядку скороченого провадження, передбаченого ст.183-3 КАС України.

Не погоджуючись з вказаної ухвалою суду позивач подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову ухвалу, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про наявність у даній справі спору про право, як на підставу для закриття провадження.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення -без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 липня 2012 року податковим органом видано наказ №676 про проведення з 18.07.2012 року документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Агро Лагістик Прем'єр", з підстав того, що підприємством не в повному об'ємі надано відповіді на запити ДПІ, проте директором підприємства відмовлено посадовим особам ДПІ у допуску до перевірки, оскільки останнім надано усі необхідні документи за запитами, про що податковим органом складено акт №207/224/37542270 від 19.07.2012 року.

19 липня 2012 року податковим органом прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ПП "Агро Лагістик Прем'єр" та 20 липня 2012 року звернувся до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості накладеного арешту.

За результатом встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок, що провадження у справі підлягає закриттю, як помилково відкритого, оскільки між сторонами є спір про право, а тому дану заяву ДПІ не належить розглядати в скороченому провадженні, відповідно до вимог ст.183-3 КАС України.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 183-3 КАС України, встановлено порядок звернення до суду податкового органу у непозовному провадженні щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до п.4, 5 ст. 183-3 КАС України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо: із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Відмова у прийнятті подання унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному позовному порядку.

Так, згідно з роз'ясненнями, що викладені в листі Вищого адміністративного суду від 02.02.2011, № 149/11/13-11 "Про особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби", спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 КАС України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання.

Судовою колегією встановлено, що відповідачем оскаржено до суду наказ податкового органу №676 від 18.07.2012 року, про проведення перевірки приватного підприємства, за наслідками якої і винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна, а тому з даних правовідносин вбачається спір про право.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що оскільки між сторонами існує спір про право щодо даних правовідносин, то судом першої інстанції обґрунтовано закрито провадження у даній справі.

Крім того, вимоги податкової про накладення арешту на кошти ПП "Агро Лагістик Прем'єр", то судова колегія зазначає, що Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Відповідно до підпункту 94.6.2 статті 94 Податкового кодексу України - застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновоком суду першої інстанції, що реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків, а тому вимоги податкового органу про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків можуть розглядатися виключно в загальному порядку позовного провадження і не підлягають розгляду в порядку статті 183-3 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

В.Л. Романішин