Ухвала суду № 27415499, 31.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2012 р.Справа № 2а-5315/12/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Сіренко О.І., Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Зливко І.М.

представника позивача Обраменко І.О.

представника відповідача Таран М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 року по справі № 2а-5315/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інжиніринг"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Інжиніринг»до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000011532 від 30.03.12року.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інжиніринг" (61064, м. Харків, профспілковий бульвар, буд. 64, кор. А, кв. 79, код 36374465) судовий збір в сумі 457 (чотириста пятдесят сім) грн. 75 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст.183, п.184.5ст.184, п.198.6ст.198, п.200.1ст.200, п.201.8ст.201 Податкового кодексу України та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.02.2012 року співробітниками Західної МДПІ проведено камеральну перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ Гранд-Інжиніринг", за результатами якої складено Акт №214/15-02-36 від 20.02.2012 року.

За результатами перевірки встановлені порушення позивачем вимог - п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі -ПК України) в результаті чого занижено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за листопада 2011 року на суму 36620,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту Західною МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.03.2012 року №0000011532 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 45775,0 грн., в т.ч. за основним платежем 36620,00 грн.., та за штрафними (фінансовими) санкціями -9155,00 грн.

Фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання слугував висновок контролюючого органу про неправомірне включення підприємством до складу податкового кредиту декларації за листопад 2011 року, податкових накладних виписаних ТОВ "Промспец консалтинг"№86 від 07.11.2011 року на суму 192810,16 грн., у т.ч. ПДВ 32135,03 грн., №215 від 23.11.2011 року на суму 26909,76 грн., у т.ч. ПДВ 4484,96 грн., реєстрація платника податку на додану вартість якого була скасована на підставі рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 14.10.2011 року №82/15-02-036.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як встановлено судовим розглядом, позивач у перевіряємий період мав господарські відносини із ТОВ "Промспец консалтинг".

Так, між ТОВ "Промспец консалтинг"(Продавець) та ТОВ Гранд-Інжиніринг"(Покупець) укладено договір купівлі-продажу №012/10-11 від 10.10.2011 року та протокол погодження договірної ціни до договору від 10.10.2011 року.

На виконання договору купівлі-продажу №012/10-11 від 10.10.2011 року ТОВ "Промспец консалтинг" були виписані податкові накладні №86 від 07.11.2011 року на суму 192810,16 грн., у т.ч. ПДВ 32135,03 грн., №215 від 23.11.2011 року на суму 26909,76 грн., у т.ч. ПДВ 4484,96 грн.

Під час перевірки, реальність укладеного договору відповідачем не заперечувалось.

Підставою ж для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугували висновки контролюючого органу про те, що підприємством було неправомірно включено до складу податкового кредиту декларації за листопад 2011 року, податкових накладних виписаних ТОВ "Промспец консалтинг"№86 від 07.11.2011 року на суму 192810,16 грн., у т.ч. ПДВ 32135,03 грн., №215 від 23.11.2011 року на суму 26909,76 грн., у т.ч. ПДВ 4484,96 грн., оскільки реєстрація платника податку на додану вартість якого була скасована на підставі рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 14.10.2011 року №82/15-02-036.

Разом з тим, як встановлено матеріалами справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року по справі №2а-14157/11/2070, залишеною без змін ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року, задоволено адміністративний позов ТОВ "Промспец консалтинг"до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

Визнано протиправним та скасовано Рішення № 82/15-02-036 від 14.10.2011 року ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Промспец консалтинг"та зобов'язано ДПІ м. Харкова поновити реєстрацію ТОВ "Промспец консалтинг", як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до п.6.2 Наказу ДПА України №978 від 22.12.2010 року, який діяв на час складання спірного нормативного акту індивідуальної дії, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Крім того, згідно до абз.3,4 п.3 Інформаційного листу Вищого адміністративного суду України № 1172/11/13-10 від 02.08.2010 р. зазначено, що у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Пунктами 201.8., 201.9., 201.10. ст.. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи вище викладене, оскільки судовим рішенням, яке набрало законну силу, визнано неправомірним та скасовано рішення Рішення ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова № 82/15-02-036 від 14.10.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Промспец консалтинг"та зобов'язано поновити реєстрацію, як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту видані ТОВ "Промспец консалтинг"податкові накладні, оскільки останній є платником податку, свідоцтво якого не є анульованим, в зв'язку з чим, він має встановлене законом право виписувати податкові накладні.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято з порушення діючого законодавства.

Доводи апеляційної скарги податкового органу щодо не вірного застосував судом першої інстанції до спірних правовідносин вимог ст.183, п.184.5ст.184, п.198.6ст.198, п.200.1ст.200, п.201.8ст.201 Податкового кодексу України та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи. ґрунтуються на суб"єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 року по справі № 2-а-5315/12/2070 -залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 05.11.2012 р.