Постанова № 27410205, 08.11.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2012 р. Справа № 5023/3165/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Камишева Л.М., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників сторін:

позивача -Жорова Л.М., за довіреністю №108/10 від 26.12.2011 року;

відповідача -Ващенко Т.Д., за довіреністю №38-4055/391 від 27.10.2010 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача -Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ (вх.№3102С/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 13.09.2012 року по справі №5023/3165/12,

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ,

до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків,

про стягнення 143378386,19 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.09.2012 року по справі №5023/3165/12 (суддя Макаренко О.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" основний борг за постачання газу в сумі 127595296,03 грн., пеню в розмірі 1341815,61 грн., інфляційні витрати в розмірі 1465201,33 грн., 3% річних в сумі 4664539,11 грн., судовий збір в сумі 64380,00 грн.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 8311534,11грн. відмовлено.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з рішенням суду першої інстанції не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.09.2012 року по справі №5023/3165/12 в частині зменшення пені та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю.

Скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що зменшення судом заявленої пені на 86% не відповідає принципам розумності та справедливості. Таке зменшення фактично не реалізовує функцію забезпечення виконання зобов'язання, яка передбачена цивільним законодавством. Як зазначає апелянт, суд зменшив розмір заявленої пені до 1341815,61 грн. з 9653349,72 грн. заявлених, чим фактично залишив порушене право ДК «Газ України»незахищеним.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 року апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" прийнято до провадження та призначено до розгляду.

В судовому засіданні 31.10.2012 року представник позивача пояснив, що підтримує вимоги та доводи апеляційної скарги у повному обсязі та просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції в частині зменшення пені скасувати.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, посилаючись, зокрема, на те, що в період розгляду справи в суді був підписаний договір про організацію взаєморозрахунків №53/517-ГУ від 01.08.1012р., яким сторони вирішили питання погашення заборгованості за поставлений природний газ в сумі 127595296,03 грн. за рахунок субвенцій з державного бюджету на погашення різниці в тарифах на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012р. №517.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

В липні 2012 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просила суд стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" 143378386,19 грн. боргу, з яких: 127595296,03 грн. основного боргу, 9653349,72 грн. пені, 4664539,11 грн. 3% річних та 1465201,33 грн. інфляційних витрат за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки природного газу №06/10-2244ТЕ-32.

Позов обґрунтовано тим, що 20.12.2010 року між ДК "Газ України" Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", постачальником, та Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі", покупцем, укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2244ТЕ-32, згідно з яким постачальник зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується відповідачем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до п.1.2. договору постачальник зобов'язався передати покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 949 730,0 тис. куб. м., у тому числі по місяцях (тис. куб. м).

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набуває чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2011 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

03.10.2011 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/10-2244ТЕ-32 від 20.12.2010 року, якою сторони домовилися вважати договір №06/10-2244ТЕ-32 від 20.12.2010 року припиненим в частині поставки природного газу з 01 жовтня 2011 року.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 707842086,10 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, підписаними уповноваженими представниками сторін і скріпленими їх печатками. На момент звернення ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до суду з даним позовом сума основного боргу КП "Харківські теплові мережі" перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" становить 127595296,03грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві на позовну заяву (вх.№14446 від 30.08.2012 року) повідомив про те, що під час розгляду даної справи сторони вирішили питання погашення заборгованості за поставлений природний газ в розмірі 127595296,03 грн. шляхом укладення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 року №517 договору про організацію взаєморозрахунків №53/517-ГУ від 01.08.2012 року, згідно з яким заборгованість за природний газ в сумі 127595296,03 грн. буде погашено за рахунок субвенцій із державного бюджету на погашення різниці в тарифах.

Як вбачається з договору №53/517-ГУ від 01.08.2012 року про організацію взаєморозрахунків, предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до статті 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2012 року №517 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

В пункті 2 договору про організацію взаєморозрахунків сторонами погоджено перелік підприємств, установ та організацій (Територіальний орган Казначейства в Харківській області, Головне фінансове управління Харківської обласної державної адміністрації, Головне управління житлово-комунального господарства і розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, КП "Харківські теплові мережі", ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"), що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору.

Відповідно до пункту 6 сторона третя за договором про організацію взаєморозрахунків (Головне управління житлово-комунального господарства і розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації) перераховує на рахунок сторони четвертої (КП "Харківські теплові мережі") 127595296,03 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню.

Згідно з пунктом 7 вищевказаного договору КП "Харківські теплові мережі" (сторона четверта за договором) перераховує на рахунок сторони п'ятої (ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") 127595296,03 грн., у томі числі ПДВ 21265882,67 грн. для погашення заборгованості за природний газ 2011 року за договором від 20 грудня 2010 року №06/10-2244 ТЕ-32.

Разом з тим, пунктом 15 договору про організацію взаєморозрахунків передбачено, що договір є дійсним лише у разі проведення відповідного фінансування.

Колегія суддів зазначає, що як вірно зазначено судом першої інстанції, враховуючи застереження, викладені в п. 15 договору про організацію взаєморозрахунків та ненадання відповідачем доказів проведення відповідного бюджетного фінансування, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наданий відповідачем договір жодним чином не впливає на зобов'язання сторін, передбачені договором про закупівлю природного газу за державні кошти від 20 грудня 2010 року №06/10-2244 ТЕ-32.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, зазначені обставини справи з урахуванням приписів чинного законодавства дають суду правові підстави дійти висновку про те, що відповідачем неналежно виконані зобов'язання покупця по зазначеному вище договору, в зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу за поставлений природний газ в розмірі 127 595 296,03 грн. є правомірною та обґрунтовано задоволена судом першої інстанції.

Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 9 653 349,72 грн., 3% річних в сумі 4 664 539,11грн. та 1 465 201,33 грн. інфляційних витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.3.1. договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Отже, стягнення пені у разі неналежного виконання взятих на себе зобов'язань покупця передбачено умовами укладеного сторонами договору та узгоджується з приписами чинного законодавства.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві на позов та у судовому засіданні просив суд про зменшення розміру пені на 86,1%, посилаючись на те, що 86,1% теплової енергії, яку виробляє КП "Харківські теплові мережі", споживає населення, тому основним джерелом доходів відповідача є грошові кошти, які надходять від населення. Заборгованість населення та бюджетних установ перед КП "Харківські теплові мережі" станом на 28.08.2012 року становить більше 700 мільйонів гривень, що в свою чергу перешкоджає відповідачеві своєчасно сплачувати власні борги за отриманий природний газ, електроенергію, воду, проводити ремонтні роботи тощо. Внаслідок цього підприємство є збитковим, що підтверджується його балансом. Сума збитків КП "Харківські теплові мережі" станом на 30.06.2012 року становить 416,1 млн. грн.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Приписами частини 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до пункту 2.4. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 року № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України), арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. Якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Тому, користуючись правом, наданим вищезазначеними положеннями чинного законодавства, беручи до уваги майновий стан КП "Харківські теплові мережі", а також зважаючи на те, що розмір нарахованої позивачем у позовній заяві пені є надмірно великим, а також враховуючи у всій сукупності доводи відповідача щодо зменшення розміру пені, колегія суддів вважає, що з врахуванням обставин справи судом першої інстанції обґрунтовано зменшено розмір пені, належної до сплати, до суми 1341815,61 грн.

Щодо стягнення інфляційних, то відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 4664539,11 грн. та 1465201,33 грн. інфляційних витрат обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду Харківської області від 13.09.2012 року по справі №5023/3165/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача - Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.09.2012 року у справі №5023/3165/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 05 листопада 2012 року.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Хачатрян В.С.