Ухвала суду № 27405277, 07.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2012 року К-28487/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М. І., розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові

на постанову господарського суду Чернігівської області від 06.03.2008 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2009 р.

у справі № 6/69а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прод-Лайн»

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Прод-Лайн»(далі -позивач, ТОВ «Прод-лайн») звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі -відповідач, ДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000012320/0 від 10.01.2008 р.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 06.03.2008 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2009 р., позовні вимоги задоволено та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000012320/0 від 10.01.2008 р.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Чернігівської області від 06.03.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2009 р. і прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ТОВ «Прод-лайн».

В обґрунтування доводів касаційної скарги касатор посилався на прийняття оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «Прод-лайн»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за вересень 2007 р., за результатами якої складено акт №1111/23/25571583 від 21.12.2007 р.

На підставі зазначеного акта відповідач 10.01.2008 р. прийняв спірне податкове повідомлення-рішення № 0000012320/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 14 564 грн.

Перевіркою встановлено порушення вимог пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі -Закон), що спричинило завищення у вересні 2007 р. суми бюджетного відшкодування на суму 14 564 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем було неправомірно зменшено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування за вересень 2007 року на 14 564 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому при позитивному значення суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з абзацом а п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг).

Судами встановлено, що у податковій декларації з ПДВ за вересень 2007 року позивач відобразив наступні показники: різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом має позитивне значення у розмірі 25 176 грн.; залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду -374 760 грн.; залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду становить 399 936 грн.; значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду 14 64 грн.; значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду 385 372 грн.; залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 374 760 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 14 564 грн.; залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду становить 360196 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки в поточному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, має від'ємне значення, то платник податку (позивач) мав право разом з податковою декларацією за вересень 2007 року подати розрахунок суми бюджетного відшкодування до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2007 року.

При цьому платник податку, маючи право на одержання бюджетного відшкодування, прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку і подав заявку про повернення суми бюджетного відшкодування до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2007 року, зазначивши при цьому наступні показники: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 374 760 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду становить 50 439 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів становить 14 564 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (сума, указана в рядку 1, у межах суми, указаної в рядку 3) (значення цього рядка переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний період) становить 14 564 грн.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо неправомірного зменшення відповідачем заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за вересень 2007 року на 14 564 грн.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами не встановлено відповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення № 0000012320/0 від 10.01.2008 р., позовні вимоги були обґрунтовано задоволені.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином відповідно до принципу офіційності з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові -залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Чернігівської області від 06.03.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2009 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис (підпис) (підпис) І. В. Приходько Судді: підпис (підпис) (підпис) І. О. БухтіяроваПомічник судді (підпис) М. І. Костенко З оригіналом згідно Т. Давидовська