Ухвала суду № 27405194, 06.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2012 р. м. Київ К-49199/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову та ухвалуГосподарського суду Запорізької області від 28.10.2008 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 рокуу справі№ 23/319/08-АП (22а-10356/08)за позовомВідкритого акціонерного товариства Науково-інженерний центр «ЗТЗ-Сервіс»доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя прозастосування штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду Запорізької області від 28.10.2008 року у справі № 23/319/08-АП (22а-10356/08), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.04.2008 року № 0000952304 в частині застосування штрафних санкцій на суму 13 539,00 грн.

Не погоджуючись із судовим рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову, а ухвалу апеляційного адміністративного суду скасувати. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням норм матеріального права, зокрема п. 2.11 Положення «Про форму та зміст розрахункового документу», затвердженого наказом ДПА України від 01.12.200 року № 614.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної планової перевірки ВАТ Науково-інженерний центр «ЗТЗ-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.06.2007 року складено акт № 694/23/19276348 від 25.03.2008 року, яким зафіксовано порушення, зокрема п. 2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 року.

На підставі акта перевірки відповідачем 07.04.2008 року прийнято рішення № 0000952304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13 933,00 грн.

Вказаний висновок податкового органу ґрунтується на тому, що до авансових звітів підзвітними особами позивача надані рахунки готелю, аркуші паперу та інші документи на загальну суму 13 833,00 грн., що не можуть підтверджувати розрахунки за готівку, але товариством відшкодовану вказану суму з каси підприємства згідно платіжних відомостей.

Задовольняючи позовні вимоги з посиланням на положення Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.1998 року, ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»обґрунтовано виходили з того, що позивачем в підтвердження витрат, понесених його підзвітними особами під час службового відрядження на оплату мешкання в готелях, надані рахунки на загальну суму 13 359,00 грн., які мають необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, позивачем правомірно у відповідності до пп. 5.4.8 п. 5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включено до складу валових витрат товариства вказану суму, як витрати працівників на відрядження та відшкодовано зазначеним особам ці витрати.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем не доведено правомірність віднесення до валових витрат та відшкодування підзвітним особам 294,00 грн. на оплату дизпалива, оскільки не надано допустимих доказів на підтвердження здійснення розрахунків за готівку щодо вказаної суми, податковим органом правомірно застосовано штрафну санкцію на суму 294,00 грн.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 28.10.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 року у справі № 23/319/08-АП (22а-10356/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак