Ухвала суду № 27405191, 06.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2012 року м. Київ К-57778/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуНікопольської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009 рокуу справі№ А23/83-08за позовомКомунальної установи охорони здоров'я «Нікопольська міська лікарня № 1»до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції провизнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2008 року у справі № А23/83-08 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009 року апеляційну скаргу Комунальної установи охорони здоров'я «Нікопольська міська лікарня № 1»задоволено. Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2008 року у справі № А23/83-08 скасовано. Позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції № 0003121530/0/25864 від 02.07.2007 року.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального права, зокрема, п. 5.1 ст. 5, пп. 17.1.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

На підставі акта перевірки № 1320/153.26238302 від 22.06.2007 року позивача з питання своєчасності внесення до бюджету земельного податку за період з 30.04.2003 року по 22.06.2007 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.07.2007 року № 0003121530/0/25864, яким позивачу з посиланням на пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»нараховані штрафні санкції за затримку на 668 календарних днів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання 52 414,08 грн. в розмірі 50%, що складає 26 207, 04 грн.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з подачею позивачем уточнюючих розрахунків земельного податку на 2003 рік, 2004 рік, відповідачем визначені в цих рахунках суми зменшення податкового зобов'язання з земельного податку враховувались в якості погашення задекларованих самостійно позивачем сум податкових зобов'язань, що не суперечить положенням Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправомірне застосування до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у зв'язку із зменшенням узгоджених податкових зобов'язань шляхом подання позивачем уточнюючих розрахунків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти .

Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1. п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання такої декларації.

Судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що надання до податкового органу уточнюючих розрахунків не можна вважати сплатою (погашенням) податкового боргу, оскільки вказана дія пов'язана лише з виявленням помилки у показниках раніше поданих декларацій, а не зі сплатою грошовими коштами (погашенням) суми узгодженого податкового зобов'язання чи податкового боргу.

Колегія суддів вважає неправомірним податкове повідомленням-рішенням від 02.07.2007 року № 0003121530/0/25864, оскільки податковим органом застосовано штрафні санкції на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за відсутності об'єкту їх нарахування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до помилкового тлумачення п. 5.1 ст. 5, пп. 17.1.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009 року у справі № А23/83-08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак