Постанова № 27404435, 25.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 вересня 2012 р. № 2-а- 9214/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Мелконян А.П.

за участю представників сторін

позивача Ушивець О.Ю.

відповідача - Усачова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.03.2012 р. №0000172200.

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі, просила позовні вимоги задовольнити, зазначивши, що фактичною підставою для винесення спірного рішення є відображений в акті перевірки висновок щодо встановлення іншими органами державної податкової служби нікчемності правочинів з контрагентом позивача -ТОВ ПТК «Мегаком»за період з 01.01.2012 р. по 30.09.2011 р. Вказаний висновок спростовується наявністю первинних документів, які відповідають вимогам чинного законодавства України. З боку ТОВ «КУА «Фінекс-Капітал»дотримані всі вимоги законодавства щодо формування валових витрат і правові підставити вважати задекларовані валові витрати сумнівними - відсутні.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що висновки податкового органу про порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені з урахуванням на листів ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 27.02.2012 р. №501/7/22-014, довідки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 18.07.2011 р. №320/26-006 та листа ПАТ «Харківській ремонтно-механічний завод»від 03.02.2012 р. №1 щодо ТОВ ПТК «Мегаком».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал»(далі -ТОВ «КУА «Фінекс-Капітал») зареєстроване 10.04.2006 р. в виконавчому комітеті Харківської міської ради, свідоцтво №148011020000025228, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова.

ДПІ у Київському районі м. Харкова проведена документальна планова виїзна перевірки ТОВ «КУА «Фінекс-Капітал»(код ЄДРПОУ 34333275) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 30.09.2011 р. За висновками перевірки складений акт від 12.03.2012 р. №793/22-0/34333275, яким встановлені порушення вимог ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ними по правочинах, здійсненних ТОВ «КУА «Фінекс-Капітал»по купівлі майнових прав на квартири у ТОВ ПТК «Мегаком», які визнані нікчемним на загальну суму 2 139 291,00 грн. А саме ТОВ «КУА «Фінекс-Капітал»задекларувало витрати з придбання майнових прав на квартири без наміру їх подальшого використання у власній господарській діяльності, чим порушило п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення рішення від 27.03.2012 року № 0000172200, яким підприємству визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 656066,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 101063,50 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням відповідач скористався правом адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення -рішення, відповідно до приписів ст..56 ПК України, за результати якого податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Як вбачається з акту перевірки 12.03.2012 р. №793/22-0/34333275, ТОВ «КУА «Фінекс-Капітал»на підставі укладених договорів з ТОВ ПТК «Мегаком»купівлі-продажу майнових прав на квартири віднесло до складу валових витрат витрати на придбання цих майнових прав на квартири. В ході проведення перевірки встановлено протиправний характер укладених угод. Такий висновок податкового органу базується на інформації від ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, а саме довідки про відсутність ТОВ ПТК «Мегаком»за місцезнаходженням від 18.07.2012 р. №320/26-006. Також висновки про укладання договорів на придбання майнових прав без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків базуються на висновках про вартість майна від 15.01.2010 р. та від 14.02.2011 р., а саме зазначено, що з урахуванням наявності у товариства висновків експерта про ринкову вартість майна до набуття права власності на придбанні майнові права, товариством невикористані права визначені Господарським та Цивільним кодексами для недопущення здійснення збиткових операцій, тобто товариство не мало наміру одержати прибуток.

Таким чином, відповідачем, з урахуванням інформації від ДПІ у Ленінському районі м. Харкова та вартості майна на день набуття права власності з урахуванням положень ч. 1 ст. 203. ст. 215, ч. 1 ст. 228 ЦК України, зроблений висновок про неправомірність декларування позивачем валових витрат на підставі операцій з купівлі майнових прав на квартири.

Перевіривши оскаржуване рішення на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що фактичною підставою винесення вказаного рішення було встановлене перевіркою порушення підприємством положень п. п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.1 ст.5 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств", п.138.4. ст..138 ПК України які відповідно до акту перевірки виразилися у здійсненні реалізації придбаних квартир за цінами нижче вартості їх придбання, внаслідок чого завищено валові витрати, оскільки, на думку податкового органу, з урахування п. 1.32 ст. 1 Закону України від 28.12.94 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 334/94) під валовими витратами виробництва, згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94, розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності наслідком якої є отримання прибутку.

З цього приводу суд зазначає, що згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. За змістом пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пункт 1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Таким чином, Закон № 334/94 прямо передбачає право платника податків віднести витрати до складу валових витрат за фактом сплати коштів за товари (роботи, послуги), які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і, як наслідок, відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" у такого платника податку виникає право на формування податкового кредиту.

Суд звертає увагу, що Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не містить жодної норми, яка б вимагала віднесення до складу валових витрат лише витрати з придбання товарів, від продажу яких отримано прибуток. Законодавством не визначено обов'язку платника податку здійснювати лише прибуткову господарську діяльність, оскільки характерною ознакою господарської діяльності є її здійснення на власний ризик суб'єкта господарювання, що передбачає неоднозначність наслідків такої діяльності і не виключає її збитковості. Статтею 57 ГК України передбачено, що статут суб'єкта господарювання обов'язково повинен містити відомості про порядок розподілу збитків. Отже, Господарський кодекс України передбачає, що від ведення господарської діяльності можна отримати не лише прибуток, але і збитки, і від цього господарська діяльність не перестає бути господарською. Положення п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94, ст. ст. 3, 42 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" встановлюють, що одержання прибутку не є неодмінним результатом і визначальною ознакою господарської діяльності, а є її метою, яка може як бути досягнутою, так і не бути досягнутою, при цьому суд зауважує, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено, що низькорентабельна господарська діяльність, не є господарською.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України), розділ III якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств. У п. 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПК України зазначено, що р. III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України). Витратами є - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) (п. 138.8 ст. 138 ПК України).

Згідно з п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Судом встановлено, що згідно договору від 12.03.2008 року покупець - ТОВ «КУА «Фінекс-Капітал»придбав, а продавець - ТОВ ПТК «Мегаком»продав майнові права на квартири на суму 1 900 769,50 грн. Відповідно до п. 1.6 Договору права власності на майнові права на квартири передаються з моменту підписання повноважними представниками сторін акту приймання-передачі, але не пізніше 31.01.2010 р.

29.01.2010 р. право власності на майнові права на квартири перейшло до покупця на підставі акту приймання-передачі №1 від 29.01.2010 р. Відповідно до п.2.2 Договору з урахуванням додаткової угоди №1 від 31.01.2010 р. строк оплати встановлений до 28.02.2011 р. Відповідно до Додаткової угоди №2 від 28.02.2011 р. до Договору ТОВ «КУА «Фінекс-Капітал»від 12.03.2008 р. взяло на себе зобов'язання за рахунок заборгованості, що склалася за договором купівлі продажу майнових прав на квартири від 12.03.2012 р. виписати простий вексель на користь продавця.

Відповідно до акту №1 від 01.03.2011р. приймання-передачі цінних паперів до додаткової угоди №2 від 28.02.2011 р. до договору від 12.03.208 р. купівлі-продажу майнових прав на квартири ТОВ «КУА «Фінекс-Капітал»передало ТОВ ПТК «Мегаком»простий вексель на суму 1900 769,50 грн. Строк погашення векселя -до 31.12.2012 р.

Згідно договору від 12.03.2008 року покупець - ТОВ «КУА «Фінекс-Капітал»придбав, а продавець - ТОВ ПТК «Мегаком»продав майнові права на квартири на суму 1 870 580,60 грн. Відповідно до п. 1.6 договору права власності на майнові права на квартири передаються з моменту підписання повноважними представниками сторін акту приймання-передачі, але не пізніше 28.02.2011 р.

28.02.2011 р. право власності на майнові права на квартири перейшло до покупця на підставі акту приймання-передачі №1 від 28.02.2011 р. Відповідно до п.2.2 Договору строк оплати встановлений до 28.02.2011 р. Відповідно до Додаткової угоди №1 від 28.02.2011 р. до Договору ТОВ «КУА «Фінекс-Капітал»від 12.03.2008 р. взяло на себе зобов'язання за рахунок заборгованості, що склалася за договором купівлі продажу майнових прав на квартири від 12.03.2008 р. виписати простий вексель на користь продавця.

Відповідно до акту №1 від 01.03.2011р. приймання-передачі цінних паперів до додаткової угоди №1 від 28.02.2011 р. до договору від 12.03.2008 р. купівлі-продажу майнових прав на квартири ТОВ «КУА «Фінекс-Капітал»передало ТОВ ПТК «Мегаком»простий вексель на суму 1 870 580,60 грн. Строк погашення векселя -до 31.12.2012 р.

Із дослідженого акту перевірки та долучених до матеріалів справи документів встановлено, що придбані у ТОВ «Мегаком»квартири позивач реалізував ТОВ «КСН»Тріатон»за договорами від 29.01.2010 року та від 28.02.2011 року, реалізація квартир здійснені за цінами нижче вартості придбання.

Суд зауважує, що згідно із п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що позивач повинен був відобразити валові витрати, що виникли внаслідок дії договір купівлі-продажу майнових прав на квартири від 12.03.2008 р., загальним розміром 3 771 350,10 грн., в тому числі 1 900 769,50 грн. -в І кварталі 2010 року, та 1 870 580,60 грн. - в І кварталі 2011 року, проте відповідно до наданих декларацій позивач врахував ці витрати лише частково, але у акті перевірки це порушення не було відображено.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПКУ визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 86.10 ст. 86 ПКУ в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПКУ, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Отже, суд вважає, що акт перевірки містить дані, тільки щодо результатів діяльності платника податків, що свідчать про заниження його валових доходів, але при цьому не враховуються факти невідображення підтверджених первинними документами витрат у повному обсязі, тобто при визначенні усіх цих фактів та прийняття їх до уваги, об'єкт оподаткування залишається незмінним.

Щодо посилань відповідача на наявність в ЄДРПОУ запису про відсутність ТОВ ПТК «Мегаком»за місцезнаходженням та на повідомлення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, що ТОВ ПТК «Мегаком»не звітує з 2011 р.,я к підстави задоволення позовних вимог, суд не бере до уваги, оскільки Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не ставить право платника податку на формування валових витрат в залежності від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних собі та фізичних осіб -підприємців»позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податків до бюджету. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 ЦКУ та ст.ст. 207 і 208 ГКУ випадків свідомого укладання таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операції.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем по справі не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Судові витрати підлягають розподілу в порядку визначеному ст..94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харків Харківської області Державної податкової служби № 0000172200 від 27.03.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" (код ЄДРПОУ 34333275, м.Харків, вул. Академіка Проскури,1, корп.45, кв.21) судовий збір у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 28.09.2012 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.