Постанова № 27403838, 08.11.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2766/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Іванюк Є.В.,

за участю:

представника позивача - Ялова О.О.,

представника відповідача - Гриценка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04 травня 2012 року Публічне акціонерне товариство "Полтавакондитер" (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000312308 від 26.04.2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2012 року, за результатами якої складено акт від 17.04.2012 року № 758/22-6/00382208. Вважає помилковими висновки акту перевірки про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та завищення Публічним акціонерним товариством "Полтавакондитер" суми бюджетного відшкодування в розмірі 54505 грн. 90 коп. за січень 2012 року.

Зазначає про безпідставність та помилковість посилань податкового органу в акті перевірки від 17.04.2012 року № 758/22-6/00382208 на висновки акту від 21.03.2012 року № 341/22-6/00382208 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2011 року, яким встановлено, зокрема, завищення позивачем суми податкового кредиту та від'ємного значення по взаєморозрахункам з ТОВ "Оптхарчсировина" за грудень 2011 року на суму 54505 грн. 90 коп., оскільки право на формування податкового кредиту у спірному періоді підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податковими накладними. Вказує, що господарські операції з ТОВ "Оптхарчсировина" носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства.

28 травня 2012 року до суду від відповідача надійшли письмові заперечення проти прозову, в яких на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач посилається на висновки документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2012 року, що набрала форму акта від 17.04.2012 року № 758/22-6/00382208. Пояснює, що в ході проведення перевірки Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2011 року, за результатами якої складено акт від 21.03.2012 року № 341/22-6/00382208, податковим органом встановлено завищення Публічним акціонерним товариством "Полтавакондитер" в грудні 2011 року суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Оптхарчсировина" в розмірі 54505 грн. 90 коп.

Зазначає, що право на бюджетне відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість до бюджету; вказує на неналежне оформлення контрагентом податкових накладних та на відсутність ТОВ "Оптхарчсировина" за зареєстрованим місцезнаходженням.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Полтавакондитер" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 10.12.1991 року, ідентифікаційний код 00382208, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Полтаві з 05.04.1996 року за № 287, є платником податку на додану вартість з 28.06.1997 р. свідоцтво № 100325741, індивідуальний податковий номер 003822016345 (том 1 а.с. 119).

У термін з 03.04.2012 року по 17.04.2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.04.2012 року № 758/22-6/00382208, в якому зафіксовано порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2012 року в розмірі 54505 грн. 90 коп. (том 1 а.с. 10-27).

26.04.2012 року на підставі акту перевірки від 17.04.2012 року № 758/22-6/00382208 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000312308, яким Публічному акціонерному товариству "Полтавакондитер" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 54506 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 27253 грн. (том 1 а.с. 31).

Позивач не погодився з даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню - рішенню, суд дійшов наступних висновків.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

У відповідності до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування, зокрема, є постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством "Полтавакондитер" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптхарчсировина" (постачальник) укладено договір поставки № 22/01 від 01.01.2011 року (том 1 а.с. 62-63), згідно умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість. Вид товару, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю, загальна вартість окремої партії товару визначаються Специфікацією, яка є додатком та невід'ємною частиною даного договору. (п. 1.1, п. 1.2 договору).

Згідно п. 4.1 договору оплата партії товару покупцем здійснюється протягом 15 банківських днів з дати отримання товару, якщо інше не визначено в специфікації, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ "Оптхарчсировина" виписано податкові накладні на загальну суму ПДВ 54505,90 грн. (том 1 а. 69-71): від 07.12.2011 р. № 3, від 16.12.2011 р. № 6, від 30.11.2011 р. № 22, на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту грудня 2011 року ПДВ в розмірі 54505,90 грн. (том 1 а.с. 161).

Згідно податкових накладних ТОВ "Оптхарчсировина" здійснювало поставку горіху фундуку, горіху кешью, фруктової добавки "Апельсинової".

Відповідно до довідки з ЄДР підприємств та організацій серії АА № 482998 Публічне акціонерне товариство "Полтавакондитер" має право здійснювати діяльність з виробництва како, шоколаду та цукрових кондитерських виробів, виробництво сухарів і сухого печива, борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання, оптову торгівлю цукром, шоколадом і кондитерськими виробами, тощо (том 1 а.с. 118).

Фактичне виконання умов зазначеного вище договору позивач підтверджує: податковими накладними; видатковими накладними № РН-0000153 від 30.11.2011 р., № РН-0000155 від 07.12.2011 р., № 0000157 від 16.12.2011 р.; прибутковими накладними № 7325 від 01.12.2011 р., № 7501 від 08.12.2011 р., № 7703 від 16.12.2011 р.; специфікаціями №№ 7, 9, 10,11, 12 до договору поставки № 22/01 від 01.01.2011 року; товарно-транспортними накладними № 002165 від 16.12.2011 р., № 002164 від 07.12.2011 р., № 002163 від 30.11.2011 р.; картками складського обліку матеріалів типової форми № М-12; сертифікатами відповідності, висновком санітарно-епідеміологічної експертизи від 01.02.2011 р. № 05.03.02-04/7203, якісними посвідченнями № 32 від 15.12.2011 р., № 526 від 01.11.2011 р., № 544 від 10.11.2011 р., № 3 від 30.11.2011 р., № 14 від 07.12.2011 р., копії яких наявні у матеріалах справи (том 1 а.с. 64-101).

Крім того, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 року у справі № 2а-1670/2009/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.04.2012 року № 0000182308 та № 0000172308 (том 2 а.с. 148-151), яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 року (том 2 а.с. 152-156), встановлено правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту грудня 2011 року сум ПДВ в розмірі 54505 грн. 90 коп. по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптхарчсировина", визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 02.04.2012 року № 0000172308, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2011 року на суму 54506 грн.

Даним судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено реальність господарських операцій Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" у грудні 2011 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптхарчсировина" згідно договору поставки № 22/01 від 01.01.2011 року (том 2 зворот а.с. 150).

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з тим, із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи (том 1 а.с. 87), що позивачем фактично сплачено суми ПДВ у ціні товарів своєму постачальнику за договором ТОВ "Оптхарчсировина" лише у лютому 2012 року, однак, вказані суми були заявлені позивачем до бюджетного відшкодування у декларації з ПДВ за січень 2012 року (том 1 а.с. 166, 167).

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Таким чином, позивачем у порушення вимог ст. 200 Податкового кодексу України було передчасно заявлено до бюджетного відшкодування у січні 2012 року частину від'ємного значення грудня 2011 року в розмірі 54505 грн. 90 коп., яка фактично сплачена у ціні товарів постачальнику у лютому 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0000312308 від 26.04.2012 року, а тому позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 листопада 2012 року.

Суддя С.С. Сич