Ухвала суду № 27393496, 15.12.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 2-а-383/09

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"15" грудня 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Пасічник С.С.,

при секретарі Бєляєвій Т.В. ,

за участю представника позивача Міщенка П.В., представника за довіреністю,

від відповідача: не з"явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малинському районі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "26" жовтня 2010 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстед-Рейл" до Державної податкової інспекції у Малинському районі про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Стакі-Рейл" звернулось до суду з вказаним позовом до ДПІ в Малинському районі Житомирської області, просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малинському районі від 23.06.2008 року №0002242340/0, від 30.09.2008 року №0002842340/2, від 10.12.2008 року №0002842340/3 та №0002842340/3. На обгрунтування позову позивач зазначав, що з податковими повідомленнями-рішеннями №0002242340/0 від 23.06.2008 року, №0002842340/2, №0002842340/2 від 30.09.2008 року, №0002842340/3, №0002842340/3 від 10.12.2008 року не погоджується та просить їх скасувати, оскільки вважає, що вірно застосував норми амортизації для відповідних груп і амортизаційні відрахування не завищував. На думку позивача, податковий орган при зменшенні валових витрат на суму пашуального платежу і роялті згідно з ліцензійним договором від 06.07.2005 року порушив вимоги абз.6 пп.5.4.2. п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Зазначав, що відсотки по договору фінансового лізингу від 23.08.2004 року товариством правильно нараховані, що підтверджено і рішенням ДПА у Житомирській області за результатами оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення - рішення №0002242340/0 від 23.06.2008 року. Що стосується податкового повідомлення-рішення №0002842340/2 від 30.09.2008 року, яким додаткового застосовано штрафну санкцію в сумі 782 грн., то позивач вважав, що його винесення не має під собою правового підґрунтя.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.06.2010 року замінено назву позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Стакі-Рейл" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Амстед-Рейл", так як позивачем змінена назва товариства згідно свідоцтва про державну реєстрацію.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року позов задоволено.

Державна податкова інспекція у Малинському районі Житомирської області з постановою суду першої інстанції не погодилась, подала апеляційну скаргу. в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з"ясування обставин справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Малинському районі Житомирської області проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року, про що складений акт №78/23-10/32875993 від 12.06.2008 року.

В акті перевірки зафіксовано порушення з боку позивача вимог пп.5.4.2 п.5.4, пп.5.5.2, пп.5.5.5 п.5.5 ст.5, пп.8.2.2 п. 8.2, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме:

- в порушення п.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем віднесено нараховані роялті до складу валових витрат, внаслідок чого зависило валові витрати на суму 445341,00 грн., в т.ч. по періодах: в ІІІ кварталі 2006 року - на суму 176672,00 грн.; в ІV кварталі 2006 року - на суму 125501,00 грн.; в І кварталі 2007 року - на суму 44235,00 грн.; в ІІ кварталі 2007 року - на суму 60275,00 грн.; в ІІІ кварталі 2007 року - на суму 20562,00 грн.; в ІV кварталі 2007 року - на суму 18096,00грн.;

- в порушення пп.5.5.2, пп.5.5.5 п.5.5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товариство в 3 кварталі 2006 року віднесло до валових витрат витрати по нарахованим відсоткам за договором фінансового лізингу від 23.08.2004 року, в сумі 1024236,00 грн. По даних перевірки сума відсотків, яку можна віднести до валових витрат із збереженням обмежень, передбачених пунктом 5.5.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" становить 524790,88 грн. Різниця в сумі 499445,12грн.; в порушення пп.5.5.2, пп.5.5.5 п.5.5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товариство в 4 кварталі 2006 року віднесло до валових витрат витрати по нарахованим відсоткам по договору фінансового лізингу від 23.08.2004 року, в сумі 246260,57,00 грн. По даних перевірки сума відсотків, яку можна віднести до валових витрат із збереженням обмежень, передбачених пунктом 5.5.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" становить 246260,57грн.;

- в порушення пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач в перевіряємому періоді невірно проводив розподіл основних фондів по відповідним групам, в зв'язку з чим в порушення пп. 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" невірно застосував норми амортизації для відповідних груп основних фондів, внаслідок чого завищив амортизаційні відрахування на загальну суму 7494,00 грн. в т.ч. по періодам: за 9 місяців 2006 року на суму 1816,00 грн.; за 2006 рік на суму 3369,00 грн.; за І квартал 2007 року на суму 1272,00 грн.; на І півріччя 2007 року на суму 2324,00 грн. за 9 місяців 2007 року на суму 3288,00 грн.; за 2007 рік на суму 4125,00грн.

На підставі вказаного акту видано податкове повідомлення-рішення №0002242340/0 від 23.06.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 365333,00 грн., в т.ч. - основний платіж - 236044,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 129289,00 грн.

Податкове повідомлення - рішення оскаржувалось позивачем до ДПІ у Малинському районі однак, скарга залишена без задоволення.

За результатами розгляду скарги позивача до ДПА Житомирської області податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малинському районі Житомирської області №0002242340/0 від 23.06.2008 року (№0002242340/1 від 22.07.2008 року) скасовано в частині нарахованого податку на прибуток в сумі 63296,00 грн. і залишено без змін в сумі 302037,00грн. За результатами розгляду скарги винесені нові податкові повідомлення - рішення №0002842340/2 від 30.09.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 302037,00 грн., в т.ч. - основний платіж - 172748,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 129289,00 грн., №0002842340/2 від 30.09.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 782,00 грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції - 782,00 грн.

Податкове повідомлення - рішення ДПІ у Малинському районі Житомирської області №0002242340/0 від 23.06.2008 року (№0002242340/1 від 22.07.2008 року, №0002842340/2, №0002842340/2 від 30.09.2008 року) оскаржувалось позивачем до ДПА України, скарга залишена без задоволення. За результатами розгляду скарги винесені нові податкові повідомлення-рішення №0002842340/3 від 10.12.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 782,00 грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції - 782,00 грн., №0002842340/3 від 10.12.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 302037,00грн., в т.ч. - основний платіж - 172748,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 129289,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи, "А.Стакі-Рейл" уклало ліцензійний договір від 06 липня 2005 року з власниками деклараційних патентів №1181 на корисну модель «Викружка обода залізничного колеса», та №1182 на корисну модель «Профіль обода залізничного колеса», виданого 13.03.2002 року. Уповноваженим представником осіб, виступаючих по вказаному договору на боці "ліцензіара", є громадянин України ОСОБА_6

В акті перевірки зазначено, що позивач не здійснює діяльності, для якої необхідно застосувати вказаний вище ліцензійний договір.

При дослідженні вказаного питання суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, виходив з приписів пп.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" а також з того, що факт застосування вказаного ліцензійного договору від 06.07.2005 року безпосередньо у господарській діяльності позивача при виготовленні комплектів та модернізації візків вантажних вагонів встановлено рішенням суду в адміністративній справі №2а-18/07, яке набуло законної сили (Т.1 а.с. 80).

Крім того, у разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені пп.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", з основною діяльністю платника податку, такі податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом.

Податковий орган при виникненні розбіжностей з платником податків стосовно зв'язку витрат за ліцензійним договором на цілі, обумовлені пп.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", з основною діяльністю платника податку, не звертався до відповідного Міністерства України за експертним висновком.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що донарахування податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій по витратам, пов'язаним відсотками за договором фінансового лізингу, є неправомірним.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом першої інстанції, що згідно договору лізингу №1 від 23.08.2004 року, укладеного між корпорацією "Хансен, Інк.", юридичною особою за законодавством Пенсільванія (лізингодавець) та ТзОВ "А. Стакі - Рейл" (лізингоодержувач) лізингодавець передає, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування обладнання відповідно до додатку 1 до цього договору.

В акті перевірки зазначено, що в порушення пп.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем віднесено нараховані роялті до складу валових витрат, внаслідок чого зависило валові витрати на суму 445341,00 грн., в т.ч. по періодах: в ІІІ кварталі 2006 року - на суму 176672,00 грн.; в ІV кварталі 2006 року - на суму 125501,00 грн.; в І кварталі 2007 року - на суму 44235,00 грн.; в ІІ кварталі 2007 року - на суму 60275,00 грн.; в ІІІ кварталі 2007 року - на суму 20562,00 грн.; в ІV кварталі 2007 року - на суму 18096,00грн.; в порушення пп.5.5.2, пп.5.5.5 п.5.5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товариство в 3 кварталі 2006 року віднесло до валових витрат витрати по нарахованим відсоткам по договору фінансового лізингу від 23.08.2004 року, в сумі 1024236,00 грн. По даних перевірки сума відсотків, яку можна віднести до валових витрат із збереженням обмежень, передбачених пунктом 5.5.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" становить 524790,88 грн. Різниця в сумі 499445,12грн.

Задовольняючи позов в цій частині вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в акті перевірки відсутні будь-які посилання на первинні документи, на підставі яких перевіряючі прийшли до висновку про неправильне визначення суми валових витрат по нарахованим відсоткам. Тобто, висновки податкового органу, зазначені в акті перевірки, необґрунтовані первинними документами. Крім того за результатами адміністративного оскарження акту перевірки, в рішенні про результати розгляду скарги від 30.09.2008 року №17775/Х-С/25-009 ДПА у Житомирській області підтверджено правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат процентів за користування кредитними коштами в сумі 1024236,00 грн. та зазначено, що за результатами перевірки оподаткований прибуток без врахування віднесених перевіркою процентів за користування кредитом є ще більшим (Т.1 а.с. 52).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на приписи ч.2 ст.71 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В судовому засіданні відповідачем не доведено правомірності проведених нарахувань податку на прибуток підприємства з обґрунтуванням первинними документами та не надано достатніх доказів, які б могли свідчити про неправомірність включення підприємством відповідних сум до складу валових витрат.

З акту перевірки слідує, що в порушення пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТзОВ "А.Стакі-Рейл" в перевіряємому періоді невірно проводило розподіл основних фондів по відповідним групам, а саме:

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-037 від 18.04.2005 року ввело в експлуатацію газовий повітронагрівач вартістю 43268,57 грн., (Дт 104 - Кт 1521), та віднесло його до 2 групи, а не до 3 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 28381,51 грн.;

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-037 від 18.04.2005 року ввело в експлуатацію конвектор АКОГ-5 вартістю 4397,50 грн. (Дт 104 - Кт 1521), та віднесло його до 2 групи, а не до 3 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 2885,19 грн.;

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-073 від 03.06.2005 року ввело в експлуатацію нутромір мікрометричний НМ-75-175 вартістю 1215,00 грн. (Дт 106 - Кт 1521) та віднесло його до 2 групи, а не до 3 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 797,16 грн.;

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-095 від 30.06.2005 року ввело в експлуатацію стелаж вартістю 1215,00 грн. (Дт 106 - Кт 1521) та віднесло його до 2 групи, а не до 3 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 9369,11 грн.;

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-070 від 01.06.2005 року ввело в експлуатацію колії шляху маніпулятора лінії аустемперизації вартістю 109989,57 грн. (Дт 104 - Кт 1521) та віднесло його до 3 групи, а не до 1 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 85874,25 грн.;

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-070 від 01.06.2005 року ввело в експлуатацію

стіл металевий АСТР 01.00.000. вартістю 4973,60 грн. (Дт 106 - Кт 1521) та віднесло його до 2 групи, а не до 3 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 3263,18 грн.;

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-117 від 01.08.2005 року ввело в експлуатацію стелаж подвійний для зберігання матеріалів вартістю 9240,00грн. (Дт 106 - Кт 1521) та віднесло його до 2 групи, а не до 3 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 6735,96 грн.;

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-117 від 01.08.2005 року ввело в експлуатацію стелаж одинарний для зберігання матеріалів вартістю 19720,00 грн. (Дт 106 - Кт 1521) та віднесло його до 2 групи, а не до 3 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 14375,88 грн.;

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-141 від 27.09.2005 року ввело в експлуатацію стіл 700х1400 для лабораторії для проведення випробувань вартістю 1080,00грн. (Дт 106 - Кт 1521) та віднесло його до 2 групи, а не до 3 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 787,32 грн.;

- ТзОВ "А.Стакі-Рейл" згідно акта №ВЄ-141 від 27.09.2005 року ввело в експлуатацію автомобіль "Хюндай" вартістю 122500,00грн. (Дт 106 - Кт 1521) та віднесло його до 3 групи, а не до 2 групи основних фондів, залишкова вартість станом на 01.07.2006 року - 122500,0 грн.

За висновками податкового органу внаслідок вищевказаного ТзОВ "А.Стакі-Рейл" в порушення пп. 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" невірно застосувало норми амортизації для відповідних груп основних фондів, внаслідок чого завищило амортизаційні відрахування на загальну суму 7494,00 грн. в т.ч. по періодам: за 9 місяців 2006 року на суму 1816,00 грн.; за 2006 рік на суму 3369,00 грн.; за І квартал 2007 року на суму 1272,00 грн.; на І півріччя 2007 року на суму 2324,00 грн. за 9 місяців 2007 року на суму 3288,00 грн.; за 2007 рік на суму 4125,00грн.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні спору в цій частині правомірно виходив з того, що відповідно до приписів ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" основні фонди підлягають розподілу за групами. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного періоду.

Згідно з пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4; група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

До 2 групи належать в тому числі меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них. Згідно з пп.5.1.6 п. 5.1 "Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 року за №288/4509, для цілей бухгалтерського обліку основні засоби кваліфікуються за такими групами -інструменти, прилади, інвентар (меблі). Отже, зі змісту зазначеного вище пункту вбачається, що для цілей бухгалтерського обліку поняття "меблі" застосовуються у більш широкому сенсі, яке включає в себе поняття інструменти, прилади і інвентар, що не мають виробничого призначення і не можуть бути включені до групи (пп.5.1.4) "Машини і обладнання".

Таким чином можна дійти висновку, що введені позивачем в експлуатацію газовий повітронагрівач (прилад для опалення приміщення), конвектор АКОГ-5 (прилад для опалення приміщення), нутромір мікрометричний НМ-75-175 (вимірювальний прилад), стелаж, стіл металевий АСТР 01.00.000., стелаж подвійний для зберігання матеріалів, стелаж одинарний для зберігання матеріалів, стіл 700х1400 для лабораторії для проведення випробувань правомірно були віднесені ним до групи 2 основних фондів, а не до групи 3 основних засобів. В свою чергу, колії шляху маніпулятора лінії аустемперизації не є структурним компонентом будівлі або споруди, а є структурним елементом маніпулятора лінії аустемперизації, тому правильно були віднесені до групи 3, а не до групи 1 основних засобів. За таких обставин, позивачем правильно були визначені суми амортизаційних відрахувань. Що стосується автомобіля "Хюндай", то в акті перевірки зазначено, що він введений в експлуатацію згідно акта №ВЄ-141 від 27.09.2005 року, вартістю 122500 грн., тоді як згідно наданих документів автомобіль "Хюндай" згідно акту прийому-передачі позивачем отриманий лише 23.05.2006 року (Т.1 а.с.231) зареєстрований в ДАІ 30.05.2006 року і введений в експлуатацію актом № П-00000015 від 23.05.2006 року .

Отже, донарахування відповідачем податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій по витратам, пов'язаним з проведенням амортизаційних нарахувань, є неправомірним.

Що стосується додаткового нарахування штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення №0002842340/2 від 30.09.2008 року в сумі 782 грн., то воно є необґрунтованим з огляду на висновки суду про необґрунтованість нарахування основного платежу податковим органом.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малинському районі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Кузьменко

судді: (підпис) (підпис) Л.О. Зарудяна С.С. Пасічник

З оригіналом згідно: суддя _______ Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповівдальністю "Амстед-Рейл" вул. Огієнка, 61-а,Малин,Житомирська область,11601

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Малинському районі пл. Соборна,б.10,м.Малин,Житомирська область,11601