Ухвала суду № 27393489, 27.10.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 2а-9038/10/0670

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"27" жовтня 2011 р. м. Житомир

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Зарудяної Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Бєляєвої Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Полонського О.Г., представника за довіреністю,

від відповідача: Рудківської Т.М., представника за довіреністю,

Куслія І.О., представника за довіреністю,

Курач С.М., представника за довіреністю,

від прокуратури: Алексєєва С.М.

розглянувши апеляційні скарги Прокуратури Житомирської області та Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" квітня 2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" звернулося до суду з позовом до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. З урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 1000892340/0 від 25.10.2010 року, винесеного за наслідками перевірки відповідача, та № 1000892340/1 від 19.11.2010 року, яке винесено податковим органом за результатами розгляду первинної скарги позивача. На обгрунтування позову покликалось на безпідставність та необгрунтованість висновків податкового органу щодо відсутності у позивача, як платника податків, права на отримання відшкодування ПДВ у відповідності до вимог підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 року позов задоволено.

Відповідач у справі та прокурор не погодились з постановою суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких з посиланням на неповне з"ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг з огляду на таке.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, державними інспекторами Коростишівської МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов"язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень, липень 2010 року, яка виникла за рахунок від"ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2009 року по 31.07.2010 року. За результатами перевірки складений акт № 335/01-13/23/35904775 від 12.10.2010 року.

Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем пп.7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. 8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого податковий орган дійшов висновку, що товариством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1014667,00 грн. , в тому числі: за червень 2010 року в сумі 801084,00 грн. та липень 2010 року в сумі 213583,00 грн.

За наслідками перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 1000892340/0 від 25.10.2010 р., яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1014667,00 грн.

Позивач оскаржував в адміністративному порядку вказане податкове повідомлення-рішення до Коростишівської МДПІ Житомирської області, однак скарга була відхилена, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за № 1000892340/1 від 19.11.2010 р., яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість сумі 1014667,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Коростишівземінвест" на підставі укладених договорів купівлі-продажу з ТОВ "ІТ Ресурси", Агротек ТОВ, ТОВ "Тетіїв агроінвест", ТОВ "МП Альфа", ТОВ "Промінь Агро", ТОВ "Еко-Лан Промінь", ТОВ "Пласт Бак Гранд Дніпро", ТОВ "КАМАЗ -Україна", ПП Будпостач", ІП "Торговий Дім "Автоцентр Харьків", ПП "Транс-Авто-Д", в останніх придбавало матеріальні цінності: персональні компютери, трактори, ємності, автомобілі, сільськогосподарську техніку тощо. Вказане підтверджується податковими накладними та платіжними дорученнями про сплату, що знаходяться в матеріалах справи.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано відповідачем, що в період, за який здійснено перевірку, зазначені матеріальні цінності товариство поставило на баланс та ввело в експлуатацію, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема: актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, актом передачі та приймання майна, актом здачі-приймання робіт (надання послуг), видатковими накладними, які долучено до матеріалів справи, та використовувало їх в своїй господарській діяльності.

Визначення терміну "основні фонди" містить абзац перший підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" : під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно з вимогами пункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Також, згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сплата податку провадиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.

У відповідності до п.п.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону, у строки, передбачені для сплати податку, платник податку подає податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

Згідно вимог п.п. 7.7.3 п. 7.7. ст.7, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Враховуючи, що позивачем було доведено факт придбання, введення в експлуатацію та використання у своїй господарській діяльності придбаних матеріальних цінностей як "основних фондів", а тому суми бюджетного відшкодування за червень та липень 2010 року сформовані виключно за рахунок податкового кредиту, що виник внаслідок придбання саме основних фондів, а тому позивач в податковій декларації правомірно відобразив від"ємне значення різниці між сумою податкових зобов"язань і сумою податкового кредиту (суми бюджетного відшкодування).

Отже, висновок контролюючого органу про відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" права на відшкодування бюджетної заборгованості є безпідставним.

Що стосується посилань відповідачів на порушення судом першої інстанції норм процесуального права: ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не врахування судом першої інстанції постанови про притягнення до адміністративної відповідальності директора підприємства ОСОБА_11, то слід зазначити наступне.

В силу вимог ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Оскільки спірним питання у справі за позовом ТОВ "Коростишівземінвест" до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції є питання наявності у позивача права на бюджетне відшкодування відповідно до п.п.7.7.11 п.7.7.ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та чи чи було допущене суб'єктом господарювання - юридичною особою порушення вимог п.п. 8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а директор підприємства притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.163-1 ч.1 КУпАП, а саме: за завищення суми бюджетного відшкодування, та з врахуванням того, що судом загальної юрисдикції не досліджувалось питання наявності у підприємства права на бюджетне відшкодування, тому в цьому випадку постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності керівника не може бути розцінено як належний доказ вини юридичної особи.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст.160,195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Прокуратури Житомирської області та Коростишівської міжрайонної державної податкової інстпенції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: А.Ю.Бучик

Л.О. Зарудяна

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" вул.К.Лібкнехта,4,м.Коростишів,Житомирська область,12500

3- відповідачу Коростишівська міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області вул.Шевченка 1,м.Коростишів,Житомирська область,12505