Ухвала суду № 27393484, 12.01.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 0670/4523/11

Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"12" січня 2012 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Пасічник С.С.,

при секретарі Бєляєвій Т.В. ,

за участю сторін:

від позивача: Комісарчука О.В., представника за довіреністю,

від відповідача: Курач С.М., представника за довіреністю (приймала участь в судових засіданнях 15.12.2011р. та 22.12.2011р.),

Саух І.П., представника за довіреністю (приймала участь в судовому засіданні 15.12.2011р.),

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду

від "11" серпня 2011 р. у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люцина"

до Державної податкової інспекції у м.Житомирі

про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.04.11р. №0001282301 та від 20.04.11р. №0001272301 ,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Люцина" звернулось до адміністративного суду з позовом до ДПІ в м.Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001282301 та № 0001272301. На обгрунтування вимог зазначав, що за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. посадовими особами відповідача був складений акт від 01.04.2011 за №1468/23-01/30239788/0110, в якому було зафіксовано порушення позивачем, вимог податкового законодавства. На підставі вказаного акту відповідачем 20.04.2011 було видано спірні податкові повідомлення-рішення. Позивач вважав, що вимог податкового законодавств не порушував, тому просив визнати протиправними та скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року позов задоволено.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову про відмову в задоволенні позову. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у м. Житомирі проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ "Люцина" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010р. за результатами якої складено акт від 01.04.2011 за № 1468/23-01/30239788/0110.

Вказаним актом зафіксовано порушення, зокрема:

- п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 444650 грн.;

- п.4.6, п. 4.9 ст.4, пп..7.3.1 п.7.3, пп..7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 386880 грн.

Розглядаючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку, що при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" то "Про податок на прибуток" .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

У відповідності до пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, пунктом 5.11 ст. 5 Закону, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Правила ведення податкового обліку визначаються ст. 11 зазначеного Закону. При цьому, вказана стаття не містить будь-яких конкретних вимог щодо наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.99 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

В акті перевірки зазначено, що позивач в порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) відніс до складу валових витрат витрати, використання яких в господарській діяльності підприємства не підтверджено відповідними первинними документами всього у сумі 1768741 грн., а саме: позивачем включено до складу валових витрат вартість придбання тари (склопляшки 0,5 л.) у приватних підприємців (платників єдиного податку): ОСОБА_8 (код НОМЕР_3), ОСОБА_9 (код НОМЕР_4), ОСОБА_10 (НОМЕР_5), ОСОБА_11 (код НОМЕР_6), ОСОБА_12 (код НОМЕР_7), ОСОБА_13 (код НОМЕР_8), ОСОБА_14 (код НОМЕР_9), ОСОБА_15 (код НОМЕР_10), ОСОБА_16 (код НОМЕР_11).

Факт придбання позивачем у вказаних вище приватних підприємців тари (склопляшка 0,5 л.) на загальну суму 1768741 грн. без врахування податку на додану вартість, підтверджується матеріалами справи, а семе: складеними та підписаними суб'єктами господарювання - фізичними особами товарними чеками, які містять назву суб'єкта господарювання від імені якого складено документ, ідентифікаційний код, кількість, вартість придбаного товару, вартість одиниці виміру товару, найменування товару, загальну вартість придбаних товарів у межах чека, порядковий номер товарного чека, дату (день, місяць, рік) проведення розрахункової операції, прізвище та підпис осіб які дають змогу ідентифікувати особу, що здійснювала операцію та знаходяться в матеріалах справи. Їх оригінали надавались позивачем в ході перевірки посадовим особам відповідача, що останнім в судовому засіданні не заперечувалось. Також судом першої інстанції встановлено та не спростовано в ході розгляду справи в апеляційній інстанції, що придбана у суб'єктів господарювання -фізичних осіб (ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16) тара (склопляшка 0,5л.) була реалізована позивачем ПАТ "СанІнБев Україна".

З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач, скориставшись положеннями п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", правомірно відніс вартість придбаної тари (склопляшки 0,5 л.) в розмірі 1768741 грн. до складу валових витрат.

В акті перевірки відповідач зазначив, що в порушення п. 8.1.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем в 1-4 кварталі 2010 року не вірно визначено балансову вартість 2 групи основних фондів за рахунок включення до їх складу основних фондів невиробничого призначення, а саме комплектів меблів з логотипом, зонтів з логотипом, відеокамери на загальну суму 135259 грн., в результаті чого завищено амортизаційні відрахування за період, що перевіряється у сумі 46515 грн..

З матеріалів справи слідує, що позивач укладав з ПАТ "Сан ІнБев Україна" договори про надання маркетингових послуг, згідно яких відповідач зобов'язаний надати послуги з організації та проведення акцій з просування пива під торгівельними марками «Чернігівське», «Рогань», «Янтар», «Стелла Артуа», «Старопрамен», «Бекс» які належать ПАТ «Сан ІнБев Україна», а ПАТ «СанІнБев Україна» зобов'язується прийняти та оплатити послуги надані позивачем. Для виконання умов договорів щодо просування пива під торгівельними марками «Чернігівське», «Рогань», «Янтар», «Стелла Артуа», «Старопрамен», «Бекс»які належать ПАТ «Сан ІнБев Україна»позивач використав власні основні засоби, а саме комплекти меблів та зонтів з логотипами «Чернігівське», «Рогань», «Янтар», «Стелла Артуа», «Старопрамен», «Бекс»шляхом надання у користування своїм контрагентам, юридичним особам, які знаходяться на загальній системі оподаткування. Комплекти меблів та зонтів з логотипами «Чернігівське», «Рогань», «Янтар», «Стелла Артуа», «Старопрамен», «Бекс», що розміщені в торгівельних мережах, дають можливість потенційному покупцю пива звернути увагу саме на ці марки пива, що в свою чергу веде до збільшення збільшення обсягів реалізації. Для контролю наданих маркетингових послуг позивачем в ПАТ "Сан ІнБев Україна" передавалась інформація у вигляді відео звітів по просуванню їх продукції на ринку України. При цьому сам факт отримання доходу від надання позивачем маркетингових послуг та використання відеокамери лише для зйомки відео звітів для ПАТ «Сан ІнБев Україна» перевіряючими в акті не заперечується. В якості підтвердження цього факту позивач подав до суду копії відповідних документів, оригінали яких надавались для огляду посадовим особам відповідача в ході перевірки. Цей факт в судовому засіданні представниками відповідача не заперечувався.

Відповідно до п. 8.1.4 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Системний аналіз законодавчого поняття "господарська діяльність" дозволяє зробити наступний висновок - якщо від вчинення будь-яких дій /понесення витрат/ платник податку планує отримати в кінцевому результаті економічні вигоди /дохід/ такі дії в розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є господарською діяльністю незалежно від дати фактично отримання запланованих економічних вигод /доходу/.

Витрати платника податків на придбання основних засобів, за винятком окремих законодавчих обмежень, можуть бути віднесені на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, якщо такі витрати були направлені на отримання доходу.

В зв'язку з вищезазначеним, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що відповідач помилково дійшов висновку щодо завищення позивачем амортизаційних відрахувань на суму 46515 грн..

З приводу окремих порушень позивачем правил визначення зобов'язання з податку на додану вартість, зазначених в акті перевірки, суд першої інстанції виходив того, що згідно п.4.6 ст. 4 Закону вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі коли протягом строків, установлених Кабінетом Міністрів України, але у строки не більше дванадцяти календарних місяців з моменту отримання зворотної тари, вона не повертається відправнику, вартість такої зворотної тари включається до бази оподаткування отримувача.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення строку повернення тари, яка за умовами договору (контракту) є зворотна (заставна)" від 27.07.2006 р. за № 1038 встановлено, що строк повернення тари, яка за умовами договору (контракту) є зворотна (заставна), визначається суб'єктом господарювання тривалістю не більш як 12 календарних місяців.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що на порушення пп. 4.6 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" позивач не включив до бази оподаткування ПДВ вартість неповернутої поворотної тари в сумі 875685 грн., крім того ПДВ в сумі 175137 грн. Відповідно до наданих до перевірки документів, а саме актів звірки по обліку тари між ПАТ "Сан ІнБев Україна" та позивачем, у позивача на 01.01.2010р. існувала заборгованість перед ПАТ "Сан ІнБев Україна" по неповернутій тарі (пляшці 0,5 л БНР коричневий ЗВ) в кількості 3502740 штук на загальну суму 875685 грн., на 31.12.2010р. дана заборгованість не зменшилась і складала вже 3631657 штук на загальну суму 907914,25 грн. Податковий орган наполягав, що в ході перевірки позивачем не було надано документи, які б підтверджували факт повернення тари, яка б підтверджували факт повернення тари, яка була неповернута на 01.01.10р., протягом 12 календарних місяців з моменту виникнення даної заборгованості.

Позивачем спростовано факт ненадання документів для перевірки. На вимогу ДПІ м. Житомир від 22.03.2011 за № 16839/23-01/13579674/0110 позивачем було ще раз надано всі документи, що підтверджують взаємовідносини між позивачем та ПАТ "Сан ІнБев Україна" щодо отримання та повернення зворотної тари (склопляшки 0,5 л.), про що перевіряючим Бичуткіним О.В. було здійснено відповідний запис про надання документів.

Висновок щодо кількості неповернутої тари зроблено перевіряючими на підставі актів звірки по обліку тари між позивачем та ПАТ "Сан ІнБев Україна", про що зазначено в акті перевірки. Згідно первинних документів з обліку отримання та повернення зворотної тари, а саме: щомісячних актів звірки по обліку тари між позивачем та ПАТ "Сан ІнБев Україна", слідує, що протягом кожного місяця відбувалась як поставка так і повернення тари (пляшки 0,5 л БНР коричнева ЗВ). Так, позивачем в період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. поворотну тару, а саме пляшка 0,5 БНР коричнева ЗВ було повернуто в кількості 12344620 шт. та отримано 12473537 шт. Як видно з таблиці, складеної на підставі первинних документів по руху тари (пляшки 0,5 л БНР коричнева ЗВ), тара яка рахувалась станом на 01.01.10 в кількості 3502740 штук була повністю повернута "Сан ІнБев Україна" протягом січня - липня 2010 року (3502740 -319451-338400-553392-646200-696565-699300-881965). Дані про залишок неповернутої тари станом на 01.01.10р., придбання та залишок на 31.12.10р. представники відповідача не змогли обгрунтувати в судовому засіданні як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції.

Крім того, рух тари, а саме залишок на початок місяця, поставка, повернення та залишок на кінець періоду зазначається в одному документі. На підтвердження цього факту позивач подав до суду копії відповідних документів, оригінали яких надавались для огляду посадовим особам відповідача в ході перевірки. Цей факт в судовому засіданні представниками відповідача не заперечувався.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що тара (пляшка 0,5 л БНР коричнева ЗВ) в кількості 3502740 штук на загальну суму 875685 грн., яка рахувалась неповернутою станом на 01.01.2010 р. була повністю повернута позивачем протягом січня - липня 2010 року, а висновок відповідача відносно заниження позивачем суми податкового зобов'язання в розмірі 175137 грн. є помилковим.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що в порушення п.4.9 ст.4, пп.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) позивачем в червні 2010 р. занижено податкові зобов'язання на суму ПДВ 52086 грн., а саме, не донараховано до складу податкових зобов'язань суми ПДВ із-за заниження ціни продажу 18 автомашин без ПДВ на 260430 грн. (залишкова вартість 286458 грн., оцінююча вартість проданих автомашин без ПДВ 26028грн.).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, 04.06.2010 р. звернувся до суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_19 (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 30.01.2009 р. за № НОМЕР_16), з метою визначити ринкову вартість 18 автотранспортних засобів, які перебувають на балансі позивача. Згідно висновку про вартість майна, ринкова вартість 18 автотранспортних засобів, станом на 07.06.2010 р., становить 13528,34 грн. без ПДВ та є нижчою від фактичної ціни реалізації автотранспортних засобів. На протязі червня 2010 року позивачем, на підставі видаткових накладних та біржових угод, було реалізовано 18 автомобілів за ціною 26028 грн. без урахування ПДВ.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позивач, скориставшись положеннями п.4.9 ст.4, пп.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", правильно визначив податкове зобов'язання по податку на додану вартість з фактичної ціни реалізації 18 автомобілів.

В акті перевірки відповідач зазначив, що в порушення п.4.6 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем завищено податковий кредит, до бази оподаткування включено ПДВ, яке виникло при придбанні зворотної тари згідно виставлених ПАТ "Сан ІнБев Україна", на загальну суму 108930 грн., а саме: податкових накладних № 6300066566 від 07.10.2009р. на суму 120282,60 грн., в тому числі ПДВ в сумі 20047,10 грн., № 6300080719 від 25.12.2009р. на суму 83296,80 грн., в тому числі ПДВ в сумі 13882,80 грн., № 6300077777 від 21.10.2010р. на суму 450000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 75000 грн.

З матеріалів справи слідує, що в періоді, що перевірявся, згідно договорів купівлі-продажу було закуплено у ПАТ "Сан ІнБев Україна" тару на загальну суму 653579,40 грн. в т.ч. ПДВ 108930 грн., за договором купівлі-продажу №28/08 від 01.01.2008 р., умова оплати - розрахунковий рахунок , а саме:

- 120282,60 грн., в тому числі ПДВ в сумі 20047,10 грн. згідно накладної № 1598770 від 07.10.2009 р., податкова накладна № 6300066566 від 07.10.2009 р.;

- 83296,80 грн., в тому числі ПДВ в сумі 13882,80 грн. згідно накладної № 1767027 від 25.12.2009 р., податкова накладна № 6300080719 від 25.12.2009р.;

- 450000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 75000 грн. згідно накладної № 2619906 від 21.10.2010 р., податкова накладна № 6300077777 від 21.10.2010 р..

Умовами договору купівлі-продажу №28/08 від 01.01.2008 р. дана тара не визначена як зворотна. В якості підтвердження цього факту позивач подав до суду копії відповідних документів, оригінали яких надавались для огляду посадовим особам відповідача в ході перевірки, що не заперечувалось в судовому засіданні представниками відповідача.

Відповідно п.4.6 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається.

В зв'язку з вищезазначеним, висновок відповідача щодо завищення позивачем з цієї причини його податкового кредиту, який виник при придбанні зворотної тари, згідно виставлених ПАТ "Сан ІнБев Україна" податкових накладних, на загальну суму 108930 грн., є помилковим.

В акті перевірки відповідач зазначив, що в порушення пп.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", позивачем завищено податковий кредит, до бази оподаткування віднесено вартість витрат, які не пов'язані з господарською діяльністю позивача на загальну суму 50727 грн.

З матеріалів справи слідує, що з метою отримання додаткового доходу позивач укладав з ПАТ "Сан ІнБев Україна" договори про надання маркетингових послуг. Згідно цих договорів позивач зобов'язаний надати послуги з організації та проведення акцій з просування пива під торгівельними марками «Чернігівське», «Рогань», «Янтар», «Стелла Артуа», «Старопрамен», «Бекс»які належать ПАТ «Сан ІнБев Україна», а ПАТ "СанІнБев Україна" зобов'язується прийняти та оплатити послуги надані позивачем. Для виконання умов договорів щодо просування пива під торгівельними марками «Чернігівське», «Рогань», «Янтар», «Стелла Артуа», «Старопрамен», «Бекс»які належать ПАТ «Сан ІнБев Україна» та з метою як найбільшого охоплення території, позивач заключив відповідні договори з:

-ТОВ "Адвентіс", м.Київ, код ЄДРПОУ 35275230, інформаційно-консультаційних, маркетингових послуг згідно договору від 01.06.10р. б/н по просуванню на ринки України продукції ПАТ "Сан ІнБев Україна" і яка не вироблена позивачем, на загальну суму ПДВ 11843 грн.;

-наданням ТОВ "СУСІД", м.Київ, код ЄДРПОУ 32251091, інформаційно-консультаційних, маркетингових послуг по просуванню на ринки України продукції ПАТ "САН ІнБев Україна" і яка не вироблена позивачем, на загальну суму ПДВ 1321 грн.;

- наданням ДП "Гарантія-Маркет", м.Київ, код ЄДРПОУ 32254181, інформаційно-консультаційних, маркетингових послуг згідно договору від 01.06.09р. б/н по просуванню на ринки України продукції ПАТ "САН ІнБев Україна"і яка не вироблена позивачем, на загальну суму ПДВ 5279 грн.;

- наданням ЗАТ "Ритейлінгова компанія "Євротек", м.Київ, код ЄДРПОУ 34771370, інформаційно-консультаційних, маркетингових послуг згідно договору від 01.06.10р. № М0482/10 по просуванню на ринки України продукції ПАТ "САН ІнБев Україна" і яка не вироблена позивачем, на загальну суму ПДВ 5665 грн.;

- наданням ТОВ "Наш Край-ЛЦ", Волинська область, Луцький район, с.Зміїнець, код ЄДРПОУ 33537597, інформаційно-консультаційних, маркетингових послуг згідно договору від 01.01.09р. № 17/23/09 по просуванню на ринки України продукції ПАТ "САН ІнБев Україна" і яка не вироблена позивачем, на загальну суму ПДВ 2351 грн.;

- надання послуг ФОП ОСОБА_20, ідентифікаційний код НОМЕР_15, по рекламному оформленню торгових точок інших підприємств (реклама продукції не власного виробництва) на загальну суму ПДВ 11739 грн..

На підтвердження наданих маркетингових послуг позивачем до ПАТ "Сан ІнБев Україна" передавалась інформація у вигляді відео звітів по просуванню їх продукції на ринку України. При цьому сам факт отримання доходу від надання позивачем маркетингових послуг та використання відеокамери лише для зйомки відео звітів для ПАТ "Сан ІнБев Україна" перевіряючими в акті не заперечується.

Відповідно до 7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Системний аналіз законодавчого поняття "господарська діяльність" дозволяє зробити наступний висновок - якщо від вчинення будь-яких дій / понесення витрат/ платник податку планує отримати в кінцевому результаті економічні вигоди /дохід/ такі дії в розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є господарською діяльністю незалежно від дати фактично отримання запланованих економічних вигод /доходу/.

В зв'язку з вищезазначеним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що посилання відповідача щодо завищення позивачем з цієї причини його податкового кредиту на суму 50727 грн., є помилковим.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суду апеляційної інстанції позивачем надано копію постанови с.о.ГВПМ ДПІ в м.Житомирі від 20.05.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи, з якої слідує, що за матеріалами перевірки з питань дотримання податкового законодавства ТОВ "Люцина", в тому числі акту виїзної планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ "Люцина" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010р. від 01.04.2011 року №1468/23-01/30239788/0110, що посадових осіб підприємства відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 212 КК України у зв"язку з відсутністю в їх діях складу злочину.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно досліджено представлені докази, встановлено дійсні обставини справи, що мають значення для її вирішення, та зроблено обгрунтований висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.160,195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" серпня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Кузьменко

судді: (підпис) (підпис) Л.О. Зарудяна С.С. Пасічник

З оригіналом згідно: суддя _______ Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Люцина" вул.Котовського,61,м.Житомир,10000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014