Ухвала суду № 27393469, 22.09.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"22" вересня 2011 р. Справа № 2а-5578/10/1770

номер рядка статистичного звіту 8.2.6

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Пасічник С.С.,

за участю секретаря судового засідання Бєляєвої Т.В. ,

за участю сторін:

від позивача: Чучаліна В.І., довіреність №67-11 від 20.09.2011р.,

Чучаліної К.В., довіреність №68-11 від 20.09.2011р.,

від відповідача: не з"явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" березня 2011 р. у справі № 2а-5578/10/1770 за позовом Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК " Автомобільні дороги України " до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне №0001321742/0/17-123 від 23.07.2010 р. про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 45000 грн. (в т.ч. 15000 грн. основного платежу та 45000 грн. застосованих штрафних санкцій).

До початку розгляду справи по суті, позивач збільшив позовні вимоги, просив суд також визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0002542342/0 від 09.08.2010 р., відповідно до якого позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2607329 грн. (в т.ч. 1331468 грн. основного платежу та 1275861 грн. застосованих штрафних санкцій); № 0002552342/0 від 09.08.2010 р.. відповідно до якого позивачу було визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1656155 грн. (в т.ч. 1104103 грн. основного платежу та 552052 грн. застосованих штрафних санкцій) та № 0002562342/0 від 09.08.2010 р., відповідно до якого позивачу було визначено частину чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету в сумі 38440 грн. (в т.ч. 7950 грн. основного платежу та 30490 грн. застосованих штрафних санкцій).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0001321742/0/17-123 від 23 липня 2010 року та №0002562342/0 від 9 серпня 2010 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0002542342/0 від 9 серпня 2010 року в частині визначення податкового зобов'язання на суму 2551193, 57 грн. в тому числі: 1292381, 75 грн. - основного платежу та 1258811, 82 грн. - застосованих штрафних санкцій.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0002552342/0 від 9 серпня 2010 року в частині визначення податкового зобов'язання на суму 1639909, 41 грн. в тому числі: 1093272, 61 грн. - основного платежу та 546636, 80 грн. - застосованих штрафних санкцій.

У решті позовних вимог відмовлено.

ДПІ в м. Рівне не погодилась з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, представників позивача, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як слідує з матеріалів справи, ДПІ у м. Рівне було проведено документальні перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Дочірнім підприємством "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства ДАК "Автомобільні дороги України" (далі ДП "Рівненський облавтодор"), за результатами яких було складено акти перевірок № 1005/23-100/26206621 від 09.07.2010 р. та № 1095/23-100/31994540 від 27.07.2010 р.

На підставі акта перевірки № 1005/23-100/26206621 від 09.07.2010 р. ДПІ у м. Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001321742/0/17-123 від 23.07.2010 р. згідно якого було визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 45000 грн. (в т.ч. 15000 грн. основного платежу та 45000 грн. застосованих штрафних санкцій).

На підставі акта перевірки № 1095/23-100/31994540 від 27.07.2010 р. ДПІ у м. Рівне було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002542342/0 від 09.08.2010 р., відповідно до якого позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2607329 грн. (в т.ч. 1331468 грн. основного платежу та 1275861 грн. застосованих штрафних санкцій); № 0002552342/0 від 09.08.2010 р., відповідно до якого позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1656155 грн. (в т.ч. 1104103 грн. основного платежу та 552052 грн. застосованих штрафних санкцій) та № 0002562342/0 від 09.08.2010 р., відповідно до якого позивачу було визначено частину чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету в сумі 38440 грн. (в т.ч. 7950 грн. основного платежу та 30490 грн. застосованих штрафних санкцій).

ДП "Рівненський облавтодор" скористався правом на адміністративне оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень. За результатами розгляду первинні та повторні скарги було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, філією Рівненський ДЕД, що входить до складу ДП "Рівненський облавтодор", на підставі актів про облік демонтованих технічних засобів при ремонті автодороги "Київ-Чоп" в результаті демонтажу (зняття) бар'єрної огорожі на а/дорозі "Київ-Чоп" філією "Рівненська ДЕД" оприбутковано металобрухт та інші матеріальні цінності на загальну суму 701960,40 грн. (584967 грн. без ПДВ та ПДВ в сумі 116993,40 грн. ), а саме: акт б/н від 17.08. 2009 р. -огородження 273,005 т на суму 222586,70 грн.; акт б/н від 15.10. 2009 р. залізобетонні опори 542 шт. на суму 46374,90 грн. з ПДВ; Акт б/н від 03.11. 2009 р. - мостові прольоти 263,45 т на суму 184415,00 грн. з з ПДВ; акт б/н від 03.11. 2009 р. - огородження (оцин) 67,024 т на суму 46895,80 грн. з ПДВ; акт б/н від 05.12. 2009 р. - огородження 296,6 т на суму 201688 грн. з ПДВ.

Під час проведення перевірки було надано акт №1 від 25.11.2009 р. про облік повернених сум демонтованих технічних засобів, завірений службою автомобільних доріг, яким підтверджується, що сума повернення по демонтованому огородженню об'ємом 139,8 т на суму 97842 грн. (в т.ч. 81535 грн. - вартість товару, та 16307 грн. - ПДВ) . За період з 01.01.2009р по 31.03.2010р філією "Рівненська ДЕД" було реалізовано частину металобрухту демонтованої огорожі в кількості 304,663 т іншим СПД : ТОВ "Шарбон", ПП"Метпромресурс", ТОВ "Сучасні дорожні технології" , ПП. "ІКГ", РФ "Парітет А". У грудні 2009р. філією "Рівненська ДЕД" передано на філію "Гощанська ДЕД" по рахунку № 683.1 (внутрішні розрахунки) металобрухту в кількості 151.75 т на суму 85992,17 грн. Залишки металобрухту станом на 01.04.2010 р. складають 275,394 т на суму 227846,42 грн., (в т. ч. по дільницях філії "Рівненська ДЕД" : ДРП №1 - 113,16 т на суму 131898,14 грн., ДРП №2 - 150,75 т на суму 85083,41 грн., ДРП №3 - 9,407 т на суму 6109,53 грн., відділ механізації - 2,077 т на суму 4755,34 грн).

ДПІ у м. Рівне дійшла висновку, що вартість безоплатно отриманого металобрухту та інших технічних засобів при демонтажі бар'єрної огорожі на автодорозі "Київ-Чоп" філією "Рівненська ДЕД" в сумі 503432 грн. слід розцінювати як безповоротну фінансову допомогу та у відповідності до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. включати до складу валових доходів звітної декларації.

Суд першої інстанції з таким висновком податкового органу обгрунтовано не погодився, оскільки відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валового доходу платника податку включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що, зокрема, не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів).

Відповідно ж до підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Отриманий філією Рівненський ДЕД металобрухт від Служби автомобільних доріг України не є грошовими коштами та не може розцінюватися як безповоротна фінансова допомога. Крім того, як вбачається з акта перевірки № 1095/23-100/31994540 від 27.07.2010 р. на момент її проведення залишки металобрухту складають 275,394 т на суму 227846,42 грн. Крім того, між Службою автомобільних доріг України та філією Рівненський ДЕД існує наявна заборгованість в сумі не компенсованої виконаними роботами вартості отриманого металобрухту. Таким чином, матеріалами справи спростовується твердження про безоплатне отримання філією Рівненський ДЕД металобрухту.

А відтак, ДПІ у м. Рівне безпідставно включено до складу валових доходів в якості безповоротної фінансової допомоги балансову вартість металобрухту в сумі 503432 грн. отриманого філією Рівненський ДЕД від Служби автомобільних доріг України.

Як вбачається з акта перевірки № 1095/23-100/31994540 від 27.07.2010 р. філія Рівненський ДЕД не вірно визначала приріст балансової вартості запасів в результаті чого відбулося його заниження на суму 410566 грн. в т.ч. IV-й квартал 2009 р. на суму 311105 грн. та за І кв. 2010 р. на 99461 грн. та завищення убутку балансової вартості запасів за І кв. 2010 р. на суму 44066 грн.

Крім того, філією "Рівненський райавтодор" в І квартал 2010р. було завищено убуток балансової вартості запасів на суму 58615 грн. та занижено приріст балансової вартості записів на суму 141385 грн.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР - платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Обґрунтовуючи виявлене порушення ревізори ДПІ у м. Рівне вказують на допущену філією Рівненський ДЕД та філією "Рівненський райавтодор" арифметичну помилку.

Суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, з огляду на приписи пп. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, та п. 15 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-XII від 04.12.1990 р., дійшов висновку про неналежне оформлення відповідачем результатів перевірки, в результаті чого встановити правомірність тверджень ревізорів про заниження філією Рівненський ДЕД приросту балансової вартості запасів на суму 410566 грн. не є можливим. Під час проведення перевірки слід було вимагати у посадових осіб ДП "Рівненський облавтодор" проведення інвентаризації всіх запасів філією Рівненський ДЕД та філією "Рівненський райавтодор" і лише на підставі акта інвентаризації шляхом співствлення його з даними декларацій з податку на прибуток підприємств, стверджувати про наявність чи відсутність заниження приросту балансової вартості запасів.

Враховуючи вищевикладене, доводи податкового органу про заниження філією Рівненський ДЕД балансової вартості запасів та, відповідно, валового доходу на суму 410566 грн. в т.ч. IV-й квартал 2009 р. на суму 311105 грн. та за І кв. 2010 р. на 99461 грн. та філією "Рівненський райавтодор" в 1 кв. 2010 р. на суму 141385 грн. є не обґрунтованими та безпідставними.

З аналогічних підстав є необґрунтованим зменшення валових витрат через завищення убутку балансової вартості запасів по філії Рівненський ДЕД за І кв. 2010 р. на суму 44066 грн. та філією "Рівненський райавтодор" в І квартал 2010р. суму 58615 грн.

Як вбачається з акта перевірки № 1095/23-100/31994540 від 27.07.2010 р. ревізори ДПІ у м. Рівне стверджують, що правочини, вчинені філією "Доркомплект" з ТОВ "Доркомплектсервіс" та ПП "Приват" є нікчемними, і, як наслідок, сформовані валові витрати та податковий кредит по вказаних операціях не підтверджуються належними документами.

Як вбачається з матеріалів справи між філією "Доркомплект" (Покупець) та ТОВ "Доркомплектсервіс" (Продавець) було укладено договір поставки №17/10-08-05 від 17.10.08 р. Бітуму БНД 60/90:

ТОВ "Доркомплектсервіс" за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р. передано до оплати видаткові накладні загалом на суму 211926 грн.

ТОВ "Доркомплектсервіс" виписані податкові накладні на суму 211926 грн. в т.ч. ПДВ 35321 грн.

Таким чином, філією "Доркомплект" (Покупець) та ТОВ "Доркомплектсервіс" товарно - матеріальних цінностей на суму 3999324,15 грн. та ПДВ в сумі 799864,8, загалом на суму 4799189 грн.

Відповідно до залізничних накладних транспортування бітуму БНД 60/90 здійснювалось з Луганської області, м. Лисичанськ.

За наслідками виконання господарських операцій філією "Доркомплект" до складу валових витрат віднесено витрати в сумі 3999324 грн., в т.ч.: в 1 кварталі 2009 р. витрати в сумі 1119580 грн.; в 2 кварталі 2009 р. витрати в сумі 2269718 грн.; в 3 кварталі 2009 р. витрати в сумі 610027 грн. Крім того, було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за відповідні періоди: березень 2009 р. в сумі 223915,98 грн.; квітень 2009 р. в сумі 323853,23 грн.; червень 2007р. в сумі 130090,28 грн.; липень 2009 р. в сумі 122005,34 грн.

Також філією "Доркомплект" (Покупець) та ПП "Приват" (Продавець) було укладено усний договір поставки, згідно якого ПП "Приват" передано до оплати видаткову накладну № РН - 11157 від 17.03.2009р. на суму без ПДВ 6910,0 грн., ПДВ -1382,0 грн. Товар було отримано повністю, а кошти перераховано контрагенту.

На підставі наведених документів філією "Доркомплект" до складу валових витрат в 1 кв. 2009 р. було віднесено витрати в сумі 6910,0 грн.

На підставі податкової накладної виписаної ПП "Приват" № 11165 від 17.03.09р. на суму без ПДВ 6910,0 грн., ПДВ -1382,0 грн. в березні 2009 р. було сформовано податковий кредит.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріалами справи повністю підтверджується документальне оформлення господарських операцій між філією "Доркомплект" з ТОВ "Доркомплектсервіс" та з ПП "Приват".

Транспортування придбаного бітуму було здійснено залізничним транспортом і вказані обставини підтверджуються в акті перевірки. Придбаний товар було використано в господарській діяльності позивача для виробництва асфальту, що підтверджується документально та не заперечується відповідачем.

На момент їх вчинення відомості про ТОВ "Доркомплектсервіс" та ПП "Приват" знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Крім того, ТОВ "Доркомплектсервіс" та ПП "Приват" у встановлено порядку були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали право виписувати податкові накладні.

Вказані обставини доводять, що контрагенти ТОВ "Доркомплектсервіс" та ПП. "Приват" володіли необхідною право та дієздатністю та реально здійснювали поставки товарів для вчинення господарських операцій, що ставляться податковим органом під сумнів.

Доводи ДПІ у м. Рівне щодо відсутності фактичної спрямованості з боку сторін на реальне настання правових наслідків обумовлених в договорі не підтверджуються письмовими доказами.

Крім того до матеріалів перевірки та матеріалів справи ДПІ у м. Рівне не долучено жодного доказу, що засвідчує безтоварність господарських операцій вчинених філією "Доркомплект" з ТОВ "Доркомплектсервіс" та з ПП "Приват".

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що зазначені правочини відповідають вимогам ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

В силу приписів п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні вимоги передбачаються пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Матеріали справи містять копії документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами податкового обліку для підтвердження сформованих валових витрат та податкового кредиту.

З огляду на наведене вище, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо недоведеності ДПІ у м. Рівне висновків про завищення філією "Доркомплект" валових витрат в сумі 3999324 грн. та податкового кредиту в сумі 799864,8 грн. по господарських операціях з ТОВ "Доркомплектсервіс" та, відповідно, по операціях з ПП"Приват" валових витрат на суму 6910,0 грн. та податкового кредиту на суму 1382,0 грн.

Обгрунтованого висновку дійшов суд першої інстанції і щодо правомірного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, які на думку податкового органу, не підтверджені документами - податковими накладними - на суму 290979 грн. (в т.ч. : за січень 2009р. на суму 9847 грн., за лютий 2009р. на суму 14158 грн., за березень 2009р. на суму 24652 грн., за квітень 2009р. на суму 9913 грн., за травень 2009р. на суму 11888 грн., за червень 2009р. на суму 28436 грн., за липень 2009р. на суму 41831 грн., за серпень 2009р. на суму 31281 грн., за вересень 2009р. на суму 27397 грн., за жовтень 2009р. на суму 40587 грн., за листопад 2009р. на суму 39913 грн., за грудень 2009р. на суму 5771 грн., за січень 2010 р. на суму 5305 грн. по господарських операціях з ТОВ "Рембудсервіс", ТОВ "Промкомплект", ТОВ "Західторг", ПП. ОСОБА_5, ПП. ОСОБА_6, ДП "Укрзалізниця", КП "Комуненергія", ДП ВАТ "Здолбунівський механічний завод", ВАТ "Томашгородський щебеневий завод", ДЖОШІ АР СІ САПАНА, ТОВ "Таврбуд", ДТГО "Львівська залізниця", ТОВ "Агат Авто", ДП "Катеринівська виправна колонія", ТОВ "Саймонс", ТОВ "В.І.К. Сервіс", ПП. ОСОБА_7, НДІ ім. М.П. Шульгіна, ТОВ "Агрозахідтехніка", ПП. ОСОБА_8)

До матеріалів справи позивачем долучено копії вказаних податкових накладних з пред'явленням оригіналів для огляду, як наслідок висновки податкового органу щодо відсутності податкових накладних спростовується документально.

Вказані податкові накладні відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 р. і підстав для їх неврахування у суду не має.

Відповідно до акту перевірки ДПІ в м.Рівне прийшла до висновку, що філією "Рівненська ДЕД" було занижено суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість на 1046 грн. у зв'язку з реалізацією металобрухту нижче ціни оприбуткування.

П. 4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг)."

Для перевірки та до матеріалів справи позивачем було надано податкову накладну № 148 від 30.11.2009 р., виписану покупцю ПП. "ІКГ" на реалізований йому металобрухт, що одночасно є розрахунковим документом.

Норма п. п.4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР від 03.04.1997 р. не передбачає обов'язок платника податків визначати базу оподаткування від вартості оприбуткування майна на балансі підприємства. Більше того, однозначно визначено, що база оподаткування визначається виходячи з договірної вартості яка підтверджується податковою накладною № 148 від 31.11.2009 р.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про помилковість тверджень податкового органу про заниження бази оподаткування на 5230 грн. філією "Рівненська ДЕД" та заниження податкового зобов'язання за листопад 2009 р. на суму 1046 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, філією "Доркомплект" на підставі рішень Рівненського міського суду, що набрали законної сили, було виплачено моральну шкоду громадянам України.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ДПІ у м. Рівне було помилково оподатковано кошти, виплачені в якості моральної шкоди на підставі рішень Рівненського міського суду, як наслідок податкове повідомлення-рішення №0001321742/0/17-123 від 23.07.2010 р. про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 45000 грн. в т.ч. 15000 грн. основного платежу та 45000 грн. застосованих штрафних санкцій підлягає визнанню протиправним та скасуванню повністю.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пп.4.2.10 п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003 р. до складу загального мiсячного оподатковуваного доходу включається, дохiд у виглядi неустойки, штрафiв або пенi, фактично одержаних платником податку як вiдшкодування матерiальної або немайнової (моральної) шкоди.

Відповідно до пп.4.3.35 п.4.3 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу належать інші доходи, які відповідно до норм цього Закону не включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу з інших підстав.

Відповідно до приписів Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особою, відповідальною за нарахування, утримання (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб у вигляді заробітної плати, є працедавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (підпункти 1.15 і1.17 ст.1; ст.8, п.19.2 ст.19; пп."а" п.20.2 та п.20.3 ст.20).

В даному випадку моральну шкоду позивач виплатив особі, яка не є працівником підприємства, а позивач відносно неї не є податковим агентом, тому не несе обов"язку щодо оподаткування таких коштів.

Також суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо того, що ДП "Рівненським облавтодор" не є державним унітарним підприємством та відповідно до ст. 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 26.12.2008р № 835-VI не несе обов'язку перераховувати частину прибутку до бюджету.

Відповідно до ст. 73 Господарського кодексу України - Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство". Органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові. Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства».

Відповідно до ст. 74 Господарського кодексу України Державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

ДП "Рівненський облавтодор" є окремим суб'єктом господарювання створеним ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України, а не безпосередньо державою в особі компетентних органів. Майно внесене до статутного капіталу, належить ДП "Рівненський облавтодор" на праві власності. У назві позивача відсутнє "державне". Все вищенаведене підтверджує, що позивач не відповідає визначенню державного підприємства і не може розцінюватися як таке.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ДПІ в м.Рівне.

Керуючись ст.ст.160,195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року у справі №5578/10/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор"ВАТ ДАК " Автомобільні дороги України " вул.Остафлва 7,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023