Ухвала суду № 27393419, 15.09.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"15" вересня 2011 р. Справа № 2а-302/10/1770

номер рядка статистичного звіту 8.2.6

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Пасічник С.С.,

за участю секретаря Бєляєвої Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Колонтирського М.М., довіреність від 11.01.2010р.,

від відповідача: не з"явився,

розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Рівне та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКП"Євразія" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" січня 2011 р. у справі № 2а-302/10/1770 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКП"Євразія" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПКП Євразія" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне та з врахуванням уточнених вимог просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.07.2009року №0003452342/0/23-121, №0003462342/0/23-121, від 01.09.2009року №0003452342/1, №0003462342/1, від 12.11.2009року №№0003452342/2, №0003462342/2, від 28.01.2010року №0003452342/3, №0003462342/3.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним не було занижено валові доходи у ІІ та ІУ кварталах 2008року на суму 86934грн., що витрати пов'язані з орендою складських приміщень, не включаються до складу балансової вартості, а отже не беруть участі в перерахунку балансової вартості запасів підприємства, отже, відповідач безпідставно здійснив визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток на підставі акту перевірки від 22.07.2009року. Крім того, позивач заперечує обставини щодо завищення ним валових витрат та сум податкового кредиту внаслідок віднесення до їх складу відповідно вартості послуг комерційного посередництва ТОВ "Все просто" та відповідно податку на додану вартість, що припадає на такі послуги. Зазначає, що придбання таких послуг пов'язане з господарською діяльністю позивача.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.07.2009 року №0003452342/0/23-121, від 01.09.2009 року №0003452342/1, від 12.11.2009 року №0003452342/2, від 28.01.2010 року №0003452342/3 в частині визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 21733,50 грн. основного платежу та 8054,27 грн. штрафних санкцій. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодились позивач та відповідач, подали апеляційні скарги.

Позивач в апеляційній скарзі з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема п.5.1 пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", та з посиланням на недоведеність обставин, що мають значення для вирішення справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та винести нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, при цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині оцінки діяльності позивача стосовно обліку приросту - убутку матеріальних цінностей.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Як слідує з матеріалів справи, працівниками ДПІ в м.Рівне проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008року по 31.03.2009року, про що складено акт перевірки від 22.07.2009 року.

В ході такої перевірки працівниками відповідача виявлено порушення позивачем п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає у завищенні податкового кредиту на суму 63520, 66 грн. внаслідок включення до його складу сум ПДВ з операцій позивача з придбання посередницьких послуг у ТОВ "Все просто"; порушення п. 5.1 п.п. 5.2.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке полягає у завищенні показників задекларованих валових витрат на суму 315 266, 52грн. внаслідок включення до його складу вартості послуг посередницьких послуг придбаних позивачем у ТОВ "Все просто"; порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок невірного визначення приросту балансової вартості товарів (зокрема не проведення розподілу витрат по оренді складських приміщень та витрат по зберіганню ТМЦ, пов'язаних з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях між сумою залишку запасів на кінець звітного кварталу і сумою запасів, що були використані за звітний період) та занижено, у зв'язку з вказаним, валовий дохід в 2 кв. 2008року на суму 87934 грн. в т.ч. за-II квартал 2008 р. на суму 27260 грн., за III квартал 2008 р. на суму 6849 грн., в IV кварталі 2008 р. на суму 52825 грн.

На підставі наведених норм права та зазначеного акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення -рішення: від 30.07.2009року №0003452342/0/23-121, від 01.09.2009року №0003452342/1, від 12.11.2009року №№0003452342/2, від 28.01.2010року №0003452342/3, якими позивачеві визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 100 549,59грн.-основний платіж та 40015,56грн-штрафні санкції; та податкове повідомлення-рішення від 30.07.2009року №0003462342/0/23-121, від 01.09.2009року №0003462342/1, від 12.11.2009року №0003462342/2, від 28.01.2010року №0003462342/3, якими позивачеві визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість 63520,66грн.- основний платіж та 31760,33грн-штрафні санкції.

При вирішенні питання щодо заниження позивачем в періоді, що перевірявся, скоригованого валового доходу на суму 86934 грн. за операціями, що стосуються порядку ведення приросту (убутку) балансової вартості товарів, суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, виходив з вимог п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким передбачено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Вказаною нормою Закону не передбачено проведення розподілу витрат по оренді складських приміщень та витрат по зберіганню товаро-матеріальних цінностей, безпосередньо пов'язаних з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях (орендна плата та плата за зберігання) між сумою залишку запасів на кінець звітного кварталу і сумою запасів, що були використані (реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний період», як то визначено актом документальної перевірки від 22.07.2009р. № 947/23-100/33001100, як порушення ТОВ "ПКП Євразія" п. 5.9 ст.5 вказаного Закону.

За змістом приписів п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (за текстом - П(С)БО 9) придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

У пункті 9 П(С)БО 9 наведено складові первісної вартості запасів, що придбані за плату, зокрема ціна договору без податку на додану вартість, транспортно-заготівельні витрати, суми ввізного мита, інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно-технічних характеристик запасів.

Отже, вартість придбаних (отриманих) запасів включає витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням (створенням) запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

При цьому відповідно до Закону ( 334/94-ВР ) податковий облік запасів ведеться без урахування витрат, що понесені платником податку в цілях, не пов'язаних з придбанням таких запасів (витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, амортизації тощо).

Таким чином, витрати пов'язані з орендою складських приміщень, не включаються до складу балансової вартості, а отже не беруть участі в перерахунку балансової вартості запасів підприємства.

Такого ж висновку дійшли спеціалісти Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз при складанні висновку судово-економічної експертизи по даній адміністративній справі від 31.10.2010року.

Щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат оплати послуг комерційного агента ТОВ "Все просто", колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

З матеріалів справи слідує, що 04.01.2008 р. між ТОВ "ПКП Євразія" (довіритель) та ТОВ "Все просто" (комерційний агент) укладений Договір б/н про надання Комерційним агентом в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, за агентську винагороду зобов'язується надавати послуги Довірителю із сприяння у вчиненні від імені та за рахунок Довірителя комплексу правочинів, спрямованих на збільшення Довірителем обсягів продажу товарів із його асортименту, (п. 1.1.)

Предметом вказаного договору є надання Комерційним агентом для Довірителя послуг, зокрема: здійснення пошуку покупців на товари, що реалізуються Довірителем за ціною та на умовах , що визначаються Довірителем (п. 1.1.1.), забезпечувати постійне обслуговування бізнес-процесів Довірителя і його контрагентів на етапах "Визначення потреби у Товарі", "Формування замовлення", "Узгодження істотних умов поставки", "Фіксація зобов'язань", "Виконання договірних зобов'язань".(п. 1.1.2.), вчиняти інші необхідні дії, спрямовані на залучення й утримання покупців Товару, збільшення обсягів його реалізації відповідно до умов цього Договору.(1.1.3)

За виконання перелічених обов'язків за цим Договором Довіритель зобов'язаний сплачувати Комерційному агентові агентську винагороду в розмірі різниці між дистриб'юторською ціною на товар та тою вищою ціною, за якою придбаватимуть товар його покупці (контрагенти Довірителя).(п.4.1)

Довіритель виплачує Комерційному агентові агентську винагороду на підставі Актів про надані послуги, які формуються на основі розгорнутих звітів про реалізацію товарів покупцям. (4.2)

Договір підписаний Довірителем - ТОВ «ПКП Євразія»- від імені В.А.Волковського, Комерційним агентом - ТОВ "Все просто"- від імені ОСОБА_5, засвідчений печатками ТОВ "ПКП Євразія" та ТОВ "Все просто". (т.І, а.с. 90-91).

На виконання зазначеного Договору від 04.01.2008 р. б/н в матеріалах справи представлено акти (т.І, а.с.98-102) з надання послуг ТОВ "Все просто" для ТОВ "ПКП Євразія" на загальну суму без ПДВ 315266,52 грн.

З акту перевірки слідує, що позивачем порушено вимоги п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: позивачем не обґрунтовано віднесено на валові витрати вартість послуг на суму 315266,52 грн. отриманих від ТОВ "Все просто", в межах дії Договору б/н від 04.01.2008 р. та відповідно необґрунтовано віднесено ПДВ з названої операції до складу податкового кредиту в розмірі 63053,31грн ,

З акту перевірки вбачається, що отримані послуги відображено по бухгалтерському обліку ТОВ "ПКП Євразія" по кредиту рахунка 377 "Розрахунки з іншими дебіторами та кредиторами" дебету рахунка 92 "Адміністративні витрати" (станом на 01.04.2008р. рахується кредиторська заборгованість в сумі 1570,0 грн.). За отримані послуги ТОВ "ПКП Євразія" розрахувалось з ТОВ "Все Просто" шляхом безготівкового перерахування коштів на суму 378754,83 грн. Станом на 31.03.2009р по бухгалтерському обліку ТОВ "ПКП Євразія" по рахунку 377 рахується кредиторська заборгованість в сумі 1135,0 грн.

З матеріалів справи слідує, що ТОВ "ПКП Євразія" та ТОВ "Все Просто" на дату укладення вищевказаного договору з придбання послуг комерційного посередництва та складання актів про надання таких послуг були пов'язаними особами відповідно до п.1.26 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки ОСОБА_5 одночасно був директором та співзасновником (із часткою у статутному фонді більш ніж 20 %) на ТОВ "ПКП Євразія" та ТОВ "Все Просто".

До основних видів діяльності ТОВ "Все Просто" не віднесено діяльності з надання посередницьких послуг по продажу товарно-матеріальних цінностей. Середня кількість працюючих у ІІ-ІУ кварталах 2008р. ТОВ "Все Просто" складає - 4 особи. За даними звітів 1-ДФ ТОВ "Все просто" та ТОВ "ПКП "Євразія" за період ІІ-ІV кв. 2008 року на зазначених підприємствах працювали ті ж самі працівники. При аналізі покупців ТОВ "ПКП Євразія" при порівнянні з покупцями, що підшукало ТОВ "Все просто" встановлено, що найбільші покупці з них, по обсягу продажу ТМЦ є покупці, які співпрацюють з ТОВ "Євразія" починаючи з 2007 р.

Крім того, обслуговування клієнтів у межах договору комерційного посередництва із ТОВ "ПКП "Євразія" від 04.01.2008року здійснювали працівники ТОВ "Все просто" як торгові агенти у відповідних областях України . Одночасно вони ж у період дії згаданого договору комерційного посередництва працювали на відповідних посадах у ТОВ «ПКП "Євразія" у тих же областях.

З огляду на вказані обставини, з урахуванням показів свідків, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що відображений позивачем та ТОВ "Все просто" правочин з надання послуг комерційного посередництва та сплати винагороди направлений не на фактичне виконання таких послуг силами ТОВ "Все просто", а на мінімізацію податкових зобов'язань позивача шляхом лише юридичного оформлення працевлаштування працівників позивача на ТОВ "Все просто", які фактично у 2008році продовжували виконання тих же самих функціональних обов'язків покладених на них позивачем, на тому ж самому робочому місці позивача, з тим же самим колом співробітників, що і раніше в 2007році, а юридичне їх закріплення основного працевлаштування на ТОВ "Все просто" давало змогу позивачу зменшувати сплату податку на прибуток до бюджету.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для задоволення апеляційних скарг - відсутні.

Керуючись ст.ст.160,195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКП" Євразія " та Державної податкової інспекції в м.Рівне Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25.01.2011р. у справі №2а-302/10/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю " ПКП " Євразія " вул.Гагаріна 39,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області вул.Відінська,8,м.Рівне,Рівненська область,33023