Ухвала суду № 27393313, 28.04.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"28" квітня 2011 р. Справа № 2а-6156/09/0670

номер рядка статистичного звіту 8.2.6

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Пасічник С.С.,

при секретарі Жарській І.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Камінського А.ф., довіреність №450 від 28.03.2011р. (приймав участь в судовому засіданні 14.04.2011р.),

Кошового А.М., довіреність №344 від 17.12.2010р.,

від відповідача: Савицької І.С., довіреність від 31.03.2011р.,

Розбицького П.І., довіреність №3139/Р/10 від 19.01.2011р.,

Гречковської Н.П., довіреність №29044/Г/10 від 25.05.2010р.,

розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі, Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та Ко "Торгове агентство"

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду

від "17" лютого 2010 р. у справі № 2а-6156/09/0670

за позовом Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та Ко "Торгове агентство"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0002102301/0 від 13.08.2009 року про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 2231560 грн. та штрафних санкцій в сумі 2097729 грн., №0002112301/0 від 13.08.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 626356 грн., №0006301702/0 про нарахування податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1474 грн. 54 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2949 грн. 08 коп.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі №0002112301/0 від 13.08.2009 року.

Скасовано рішення ДПІ у м. Житомирі №0007022302/0 від 13.08.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі №0002102301/0 від 13.08.2009 року в частині визначення Дочірньому підприємству "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" податку на прибуток в розмірі 2181478 грн. 25 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2020952 грн. 50 коп.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0006301702/0 від 13.08.2009 року в частині визначення Дочірньому підприємству "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1171 грн. 34 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2342 грн.68 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у м.Житомирі звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти новий судовий акт про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд поверхово дослідив той факт, що ТОВ «Українська лісометалургійна група» фактично не поставляла листову сталь, яка використовувалась в діяльності позивача. У залізничних транспортних накладних, які оглядались в судовому засідання, відсутні реквізити ТОВ «Української лісопромислової групи», а натомість в таких накладних зазначений реальний постачальник - Маріупольський завод ім. Ілліча, а вантажоотримувач - ДП «Євроголд Індастріз». Отже, фактично позивач безпідставно включав до валових витрат та податкового кредиту суми нібито сплачені постачальнику, який фактично і не поставляв листової сталі.

ДПІ в м. Житомирі також посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: суд першої інстанції відмовив в задоволенні клопотання податкового органу про звернення до Маріупольського заводу ім. Ілліча та не допитав в якості свідка по справі директора ТОВ «Українська лісометалургійна група» ОСОБА_8, на поясненнях якого наполягав податковий орган, оскільки в письмових поясненнях останній зазначив, що фактично товар ТОВ «Українська лісо металургійна група» на ДП «Євроголд Індастріз» не поставляло, а лише проводили обмін документами на станції Житомир, коли така продукція надходила на зазначену станцію, з метою оформлення переходу права власності, що свідчить про відсутність господарських операцій.

Також, суд в порушення норм матеріального права безпідставно не визнав висновки податкового органу про порушення з боку позивача в частині віднесення до складу валових витрат витрати, не підтверджені первинними документами, а саме: товаро-транспортними накладними. На думку скаржника, суд неправомірно зазначив той факт, що товарно-транспортні накладні не є первинними документами, які підтверджують фінансову - господарську діяльність позивача та права на включення такого роду витрат до валових витрат підприємства.

Щодо віднесення до складу валових витрат на придбання легкового автомобіля Мазда, то апелянт зазначає, що суд, посилаючись на п.5.3.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», робить висновок про безпідставність нарахування податку на прибуток в цій частині в розмірі 5416,75 гри. основного платежу та 1083,35 грн. штрафних санкцій.

Щодо посилання суду на неправомірність застосування штрафних санкцій за порушення вимог пп. 2.11, 3.1, 3.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» на загальну суму 2021,35 грн., з врахуванням того, що порушені строки передбачені ст. 250 ГК України, то як зазначає скаржник, в даних правовідносинах ДПІ не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, а також безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Зазначає також, що застосовані до позивача штрафні санкції не є адміністративно-госпдарською санкцією у розумінні норм ГКУ, а тому відсутні підстави щодо застосування до спірних правовідносин строків застосування санкцій, передбачених ст. 250 вказаного Кодексу.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Дочірнє підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 13.08.2009р. №0002102301/0 та прийняти нове рішення про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.08.2009р. №0002102301/0 щодо нарахування податку на прибуток в розмірі 2226036,00грн. та штрафних санкцій в розмірі 2095507,00грн. в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та Ко "Торгове агентство".

Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі, просять скасувати оскаржуваний судовий акт та прийняти новий про відмову в позові в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує що, ДПІ у м. Житомирі проведена планова виїзна перевірка Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, про що складено акт №4715/23-1/32265502/0110 від 03.08.2009 року.

В ході проведення перевірки встановлено наступні порушення:

1) п.5.1, п.п.5.2.1, 5.2.5 п. 5.2, п.п. 5.3.3, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п.8.2.2 п. 8.2, п.п.8.3.1, 8.3.2 п. 8.3, п.п.8.4.4 п.8.4, п.п.8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 231 560 грн., у тому числі за: - 2007 рік в сумі 20765 грн., - І квартал 2008 року в сумі 262809 грн., - І півріччя 2008 року в сумі 1194227 грн., - 9 місяців 2008 року в сумі 1951468 грн., - 2008 рік в сумі 2166973 грн.

2) п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено завищення підприємством бюджетного відшкодування всього у сумі 626 356 грн., у тому числі за: - серпень 2008р. на 126313 грн., - вересень 2008р. на 85224 грн., - жовтень 2008р. на 95072 грн., - листопад 2008р. на 171024 грн., - грудень 2008р. на 69006 грн., - січень 2009 року на 70233 грн., - лютий 2009р. на 2826 грн., - березень 2009р. на 6658 грн. Завищення підприємством від"ємного значення, що переноситься на наступні податкові періоди, по рядку 26 Декларації, в сумі 1034771 грн. за березень 2009 року. Завищення підприємством від"ємного значення по рядку 21 Декларації в сумі 4702 грн. за березень 2009 року.

3) п.п.3.1.3 п. 3.1 ст. 3, п.п.4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, п. 7.1 ст. 7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст. 8, п.п.9.10.1 п. 9.10 ст. 10, п.п.20.3.2 п. 20.3 ст. 20, п.22.3 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", сума донарахованого податку склала 1474,54грн. в тому числі по періодах: - ІV квартал 2007р.- 284,97грн., - ІІ квартал 2008р. - 1020,37грн., -ІІІ квартал 2008р. - 169,20грн.

4) п.п. 2.11, 3.1, 3.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", підприємством проведено готівкові розрахунки без подання одержувачем коштів встановленого належним чином платіжного документа (касового чека, квитанції банку, тощо), який би підтверджував сплату готівкових коштів на загальну суму 2021,35грн.

На підставі виявлених порушень ДПІ у м. Житомирі винесено податкові повідомлення-рішення №0002102301/0 від 13.08.2009 року про визначення податку на прибуток в сумі 4329289грн., а саме: основний платіж - 2231560грн., штрафні (фінансові) санкції - 2097 729грн.; №0002112301/0 від 13.08.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 626356грн.; №0006301702/0 про визначення податку з доходів фізичних осіб в сумі 4423,62грн., а саме: основний платіж - 1474,54грн., штрафні (фінансові) санкції - 2949,08грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007022302/0 від 13.08.2009 року про застосування штрафу в розмірі 2021грн. 35коп.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність відмови податкового органу визнати віднесені позивачем витрати з наданих транспортних послуг в розмірі 845771грн. до валових витрат через відсутність у підприємства товаро-транспортних накладних.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов"язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем у перевіряємий період були отримані від транспортних організацій транспортні послуги, що підтверджується актами виконаних робіт та їх оплатою в повному розмірі, що також не заперечується податковим органом.

Разом із тим, типові форми транспортної документації затверджені спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 року №488/346, який не зареєстровано в Міністерстві юстиції України.

Спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 03.11.2006 року №507/1059 скасовано наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 07.08.1996 року №228/253 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи".

Відповідно до розділу 14 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, розрахунок за перевезення вантажів проводиться замовником на підставі рахунку перевізника. Крім того, форма і порядок розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання інших послуг, пов"язаних з цим, визначається перевізником з вантажовідправником або вантажоодержувачем - замовником при укладенні договору на перевезення вантажів. Договорами з перевізниками передбачено, що факт виконання транспортних послуг підтверджується сторонами актами виконаних робіт.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, акти виконаних робіт та платіжні документи про сплату коштів за надані послуги є розрахунковими документами, які підтверджують валові витрати, у зв'язку з чим зафіксоване актом перевірки порушення є недоведеним, а нарахування податку на прибуток в розмірі 211442 грн. 75 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 158984 грн. 75 коп. є безпідставним.

Суд першої інстанції також дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, щодо правомірності віднесення до складу валових витрат витрати в розмірі 7841957грн. за договором купівлі ТОВ "Українська лісометалургійна група" сталі листової.

Податковий орган при винесенні оскаржуваного рішення посилається на порушення підприємством п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.5 ст. 203, ст.ст.662, 655 та 656 ЦК України, а саме: при проведенні перевірки ТОВ "Українська лісометалургійна група", визнано нікчемними договори купівлі-продажу сталі листової з МП "Азалія" договір №30 від 01.03.2004 року та додаткова угода до нього від 31.12.2007 року №2 та з ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" - договір від 06.12.2007 року №06/12, по яких товар (сталь листова) не був переданий. Відповідно за нікчемною угодою ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" не мало права на податковий кредит з податку на додану вартість та на валові витрати.

З даними висновком не можна погодитись, виходячи з наступного.

Відповідно до договору купівлі-продажу №06/12 від 06.12.2007 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Українська лісометалургійна група", останнє зобов"язується передати у власність покупця металопрокат відповідно до специфікацій, а покупець зобов"язується прийняти та оплатити металопрокат.

Датою поставки товару відповідно до п.3.1 договору вважається дата прибуття вагону на станцію Житомир.

Встановлено, що на виконання умов договору, продавцем ТОВ "Українська лісометалургійна група" поставлялась позивачу, як покупцю сталь листова та надавались товаро-супровідні документи, зокрема, залізничні накладні, платіжні доручення на оплату товару.

Факт поставки товару ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" саме товариством з обмеженою відповідальністю "Українська лісометалургійна група" підтверджується товарними накладними, рахунками та платіжними документами, які є розрахунковими документами у розумінні п.п.5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Металопрокат, а саме сталь листова використана у виробництві продукції, про що свідчать дані бухгалтерського обліку, виробничі звіти матеріально-відповідальних осіб про витрачання сировини та оприбуткування готової продукції.

Факт отримання позивачем сталі листової та використання її у виробництві не оспорюється і податковим органом.

Однак, як свідчать надані первинні бухгалтерські документи, постачальником сталі листової було саме ТОВ "Українська лісометалургійна група". Договори купівлі-продажу та поставки металопрокату (сталі листової) з Маріупольським заводом ім. Ілліча позивачем не укладались, про що свідчить довідка №44 від 02.2010 року.

З огляду на фактичне отримання сталі листової, її використання в господарській діяльності, проведення безготівкових розрахунків з постачальником, укладений з постачальником договір був спрямований на реальне настання правових наслідків.

Таким чином, відповідач не довів факту допущення позивачем порушення вимог п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.5 ст. 203, ст.ст.662, 655 та 656 ЦК України, а відповідно нарахування податку на прибуток в розмірі 1960489 грн.25 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1857856грн. є безпідставним.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо правомірності формування підприємством податкового кредиту з зазначених господарських операцій та відповідного бюджетного відшкодування, оскільки встановлено, що позивачу за господарськими операціями з надання транспортних послуг та продажу сталі листової були надані постачальниками (продавцями) належним чином оформлені податкові накладні, що не оспорюється податковим органом. ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" були сплачені постачальникам кошти за надані послуги та поставлений товар у повному обсязі, у тому числі і ПДВ.

Порядок формування податкового кредиту порядок бюджетного відшкодування передбачено Законом України "Про податок на додану вартість", зокрема п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону.

Відповідно до п.7.5. ст.7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

7.5.1. дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Підпунктом 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

А, відтак, позивачем податковий кредит був сформований з дотриманням вимог Закону, а відповідно підстав для зменшення бюджетного відшкодування з зазначених підстав у ДПІ в м. Житомирі не було.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі №0002112301/0 від 13.08.2009 року про зменшення ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 626356грн. винесено з порушенням вимог Закону.

Що стосується невірного відображення позивачем приросту (убутку) авансових платежів постачальникам, то як вірно встановлено судом першої інстанції, ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" в порушення п. 5.1 ст. 5, п.п.11.2.1 п. 11.2.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у складі валових витрат по рядку 04.1 декларації невірно відображено приріст (убуток) авансових платежів постачальникам, що призвело до завищення валових витрат в сумі 166514грн.

Вказане порушення було встановлено контролюючим органом при співставленні дебетового сальдо на початок (кінець) відповідного звітного періоду по бухгалтерських рахунках 631 та 6852 в розрізі контрагентів з даними податкового обліку позивача. Зокрема було враховано дебетове сальдо по рахунках обліку розрахунків з постачальниками станом на 01.10.2007 року в розмірі 193375грн.

Судом першої інстанції встановлено, що при проведенні перевірки перевіряючими вивчались укладені договори з постачальниками, зокрема й питання на якій системі оподаткування вони знаходяться.

Платником податку для розрахунку було враховано не фактичні залишки сплачених авансів, а їх різниця, що й вплинуло на завищення валових витрат у перевіреному періоді.

Розрахунок розбіжностей по авансових платежах постачальникам по рахунках бухгалтерського обліку 63.1 та 68.52 підтверджується додатком №8 наданого до акту перевірки.

Крім того актом перевірки від 18.01.2008 року не було встановлено порушень при визначенні приросту (убутку) авансів, які сплачені постачальникам.

Допущення порушень вимог Закону в цій частині було визнано і самим головним бухгалтером ОСОБА_10 в письмовому поясненні.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення про визначення з зазначеного порушення податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат 21667 грн. ДПВ, сплачених у вартості придбаного автомобіля "Мазда" з врахуванням положень п.7.4.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п.5.2.5 п. 5.2, п.5.3.3 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.п.7.4.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника. Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Згідно п.п.7.4.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми ПДВ нараховані (сплачені) при придбанні легкового автомобіля, повинні бути віднесені до складу валових витрат, однак цього не можна робити в силу п.п.5.3.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно п.п.4.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

А отже, безпідставним є рішення податкового органу про визначення податкового зобов'язання в розмірі 5416,75грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1083,35грн.

Щодо невірного визначення балансової вартості основних фондів І групи, то як вірно встановлено судом першої інстанції, товариством, в порушення п.п.8.3.1, 8.3.2 п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", невірно визначено балансову вартість основних фондів І групи, а саме: - не враховано у складі амортизаційних відрахувань об"єкти невиробничого призначення - їдальню та квартиру.

За даними звітності ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" по податку на прибуток за І півр. 2007 року, за 9 міс. 2007р. та за 2007р. сальдо по І групі ОЗ (№1,25%) станом на 01.07.2007р. становило 2203946грн., нараховано амортизацію за ІІ кв. 2007р. в сумі 27549грн. Платником визначено та задекларовано сальдо по І групі ОЗ (1,25%) станом на 01.10.2007р. в сумі 2176397грн., тобто без врахування порушень при визначенні амортизації за проведеною перевіркою.

За даними попередньої планової документальної перевірки підприємству зменшено амортизацію по їдальні на 43036грн.

Таким чином, за даними перевірки визначено сальдо по І групі ОЗ (№1,25%) станом на 01.10.2007р. в сумі 1829411грн.

Позивач погодився з рішенням суду першої інстанції щодо завищення ним показника балансової вартості І групи станом на 01.10 2007 року у зв"язку з врахуванням в її складі вартості квартири в сумі 303950 грн. та визнав, що податок на прибуток в сумі 22096 грн. донараховано відповідачем правомірно.

Що стосується застосування норми амортизації на проведені поліпшення орендованих у ТОВ "Жерок Альфа" та ЖЗХВ основних фондів 1 групи.

Відповідно до п.п. 8.6.1.п.8.6 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду.

Однак норми амортизаційних відрахувань для основних фондів груп 1, 2 і 3 (група 1 - 2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків) з 1 січня 2004 року викладено в новій редакції згідно із Законом України від 24.12.2002 р. N 349-IV.

До 01.01.2004 року діяли інші норми, зокрема на основні фонди І групи, які були споруджені (введені в експлуатацію) до 01.01.2004 року, норма амортизації становила 1,25%.

В порушення вимог зазначеного Закону, підприємством невірно застосовано норми амортизації на проведені поліпшення орендованих основних фондів групи І: відповідно до договорів оренди основних засобів з ТОВ "Жерок Альфа" та ЖЗХВ, актів приймання-передачі основних засобів встановлено, що ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" орендував основні засоби І групи, які були споруджені (введені в експлуатацію) до 01.01.2004 року, тобто з нормою амортизації 1,25%. Протягом дії договорів оренди, в тому числі у перевіреному періоді, підприємством поліпшувались орендовані приміщення і була створена група І з нормою амортизації 2% - понесення витрат на ремонти та спорудження основних фондів групи І після 01.01.2004 року. Створення підприємством групи І з нормою амортизації 2% є безпідставним, оскільки фактично здійснювалося поліпшення орендованих основних фондів групи І з нормою амортизації 1,25%. Станом на 01.10.2007 року у підприємства по групі І з нормою амортизації 2% рахувалося сальдо в сумі 107537 грн., яке підлягає перерахунку в перевіреному періоді на норму 1,25%.

В ході проведення перевірки, а також ні суду першої, ні апеляцйної інстанції платником не надано доказів (актів вводу в експлуатацію, документів на придбання тощо) стосовно створення нових основних фондів, по яких нарахування амортизації здійснювалося б за нормою 2%.

Таким, чином, перевіркою визначено сальдо по групі І для нарахування амортизації станом на 01.10.2007 року з нормою амортизації 1,25% всього в сумі 1936948грн.

Колегія суддів не може погодитись і з висновком податкового органу про порушення підприємством п.п.8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та невірного проведення розподілу придбаних основних фондів по групах - віднесено до ІІІ групи ОФ з нормою амортизації 6% вартість придбаних структурних компонентів ОФ групи І (№1,25%), а саме: дверей протипожежних в сумі 3510 грн., в сумі 8585 грн. та системи пожежогасіння в сумі 81763грн. з огляду на таке.

Визначення основних фондів та їх груп передбачено п.п.8.2.1 та 8.2.2 п.8.2 ст. 8 вищезазначеного Закону.

Так, під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 цього Закону.

Підпунктом 8.2.2. Закону передбачено, що основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (далі Положення (стандарт) об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Пунктом 7 Положення визначено, що придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Підприємством двері протипожежні в сумі 3510грн., в сумі 8585грн. та система пожежогасіння в сумі 81763грн. були віднесені до 3 групи основних фондів з відповідною нормою амортизації 6%.

Твердження про невірну амортизацію дверей протипожежних та системи пожежегасіння є необґрунтованою через те, що Законом не визначено таке поняття як структурні компоненти об"єктів І групи. Тому кваліфікація зазначених об"єктів в якості структурних компонентів будівель та споруд є суб"єктивним судженням перевіряючих, що не підтверджується Законом.

Відповідно податок на прибуток в розмірі 4129,50грн. та штрафні (фінансові санкції) в розмірі 3028,40грн. нараховані податковим органом безпідставно.

Що стосується поліпшення невиробничих приміщень (їдальні) в розмірі 17693грн., то в порушення п.п.8.3.1, 8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством невірно визначено балансову вартість основних фондів групи І станом на 01.10.2008 року - у 111-му кварталі 2008 року здійснено поліпшення невиробничих приміщень (їдальні) в розмірі 17693грн. та враховано у визначенні сальдо станом на 01.10.2008 року для нарахування амортизації за ІV квартал 2008 року. Таким чином, ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" завищено сальдо по групі І (1,25%) станом на 01.10.2008 року в сумі 17693грн.

В ході проведення перевірки підприємством не надавались документально підтверджені докази про використання у перевіряємому періоді їдальні у господарській діяльності, патент на здійснення торгівельної діяльності у сфері громадського харчування отримано підприємством з 01.04.2009 року. Як зазначив позивач, їдальня почала працювати, тобто використовуватись у господарській діяльності в березні 2009 року.

Щодо завищення балансової вартості основних фондів групи ІІ (№10%) станом на 01.10.2008 року в сумі 7544грн., судом встановлено, що в порушення п.п.8.3.1, 8.3.2 п. 8.3, п.п.8.4.4 п.8.4 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством завищено балансову вартість основних фондів групи ІІ (№10%) станом на 01.10.2008 року в сумі 7544грн., а саме: у ІІІ кварталі 2008 року (25.09.2008року) здійснено реалізацію автомобіля "Крайслер" фізичній особі ОСОБА_11 на суму 82544грн. (без ПДВ, згідно звіту юридичної фірми "Юрекс" про проведену оцінку автомобіля). Відповідно до 8.4.4. у разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду. Підприємством балансову вартість групи зменшено лише на 75000грн., різниця становить 7544грн.

Також знайшло підтвердження порушення підприємством п.п.9.10.1 п.9.10 ст. 9, п. 7.1 ст. 7, п.п.8.1.1 п. 8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: підприємство, як податковий агент, не утримало податок з доходів підзвітних осіб, отриманих ними у вигляді підзвітних коштів, виданих з каси підприємства на господарські потреби та по яких проведені готівкові розрахунки не підтверджені оформленими належним чином документами встановленої форми та змісту (касового чека, квитанції банку, іншого письмового документа), згідно "Положення про форму та зміст розрахункових документів", що подані в бухгалтерію підприємства на загальну суму 2021,35грн. Таким чином, сума донарахованого податку за ставкою 15% визначена ДПІ правильно та становить 303,20грн.

Що стосується порушень п.п.3.1.3 п.3.1 ст. 3, п.п.4.2.1 п.4.2 ст. 4, п.7.1 ст. 7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст. 8, п.п.20.3.2 п. 20.3 ст. 20 п.22.3 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" по утриманню підприємством, як податковим агентом, податку з доходів фізичних осіб з виплачених СПД ОСОБА_12 та СПД ОСОБА_13 коштів за реалізовані підприємству матеріали та ненадання ними документів про сплату податку, слід зазначити наступне.

Згідно документів за ІІ квартал 2008 року СПД - фізичній особі ОСОБА_12 та за ІІІ квартал 2008 року СПД - фізичній особі ОСОБА_13 виплачено кошти за реалізовані підприємству матеріали на загальну суму 7808,97грн., а саме по періодах: - ОСОБА_12 - оплачено згідно виписки банку від 12.05.2008 року №381 за стрічку суму - 6688,97 грн.; ОСОБА_13- оплачено згідно виписки банку від 15.07.2008 року №566 за цемент суму 1120,00грн.

Кошти були виплачені за реалізовані матеріали суб"єктам підприємницької діяльності.

Відповідно до "Податкового роз"яснення щодо застосування положень пункту 1.8 ст. 1, п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб"єка підприємницької діяльності, немає правових підстав визначати об"єкт оподаткування - оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та порушення сфер правового регулювання між Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб"єктів малого підприємства", Декретом КБУ "Про прибутковий податок з громадян" та Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Вказаний вище висновок податкового органу суперечить наведеній нормі закону, а отже, податок з доходів фізичних осіб в розмірі 1171,34грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2342,68грн.. застосовані до позивача безпідставно.

Що стосується застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог п.п.2.11, 3.1, 3.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", а саме: підзвітні особи ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" провели готівкові розрахунки без подання розрахункового документа (касового чека, квитанції банку, іншого письмового документа) встановленої форми та змісту в бухгалтерію підприємства на загальну суму 2021,35грн., то зазначене порушення було допущене підприємством з листопада 2007 року по липень 2008 року.

Зазначене порушення було встановлено під час проведення перевірки та складання акту 03.08.2009 року, а штрафні санкції застосовано відповідно до рішення ДПІ у м. Житомирі 13.08.2009 року, тобто за спливом одного року з дня порушення.

Суд першої інстанції правомірно з врахуванням положень ст. 250 Господарського кодексу України дійшов висновку щодо безпідставності прийнятого відповідачем рішення про застосування до позивача адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в розмірі 2021,35грн.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Житомирський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі та Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та Ко "Торгове агентство" залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року у справі №2а-6156/09/0670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Дочірнє підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та Ко "Торгове агентство" вул. Промислова, 1/154,Житомир,10025

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м. Житомирі Майдан Перемоги,2,м.Житомир,10014