Ухвала суду № 27391583, 30.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 р.Справа № 2а-6772/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2012р. по справі № 2а-6772/12/2070

за позовом Харківського заводу "Продтовари" у формі товариство з обмеженою відповідальністю

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2012 р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000462330 від 02.02.2012 р.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2012 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Сторони, повідомлені належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, до суду не з'явилися, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні на підставі наявних у справі матеріалів.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Харкова проведено виїзну позапланову перевірку Харківський завод "Продтовари" у формі ТОВ в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських операцій з підприємством постачальником ТОВ АПК „Харківцукорзбут" за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки № 59/23-304/00380008 від 19.01.2012 р.

На думку податкового органу позивачем порушено п.198.1 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ за серпень 2011 року на суму 68 571 грн.

02.02.2012 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000462330 на суму 102 856,50 грн. (платіж по податку на додану вартість - 68 571,00 грн., - штрафна санкція - 34 285,50 грн.).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що доводи податкового органу про безтоварність господарських операцій на підставі актів зустрічної перевірки контрагента позивача та, як наслідок, неправомірність формування позивачем показників ПДВ, є необґрунтованими, а тому податкове повідомлення-рішенням, прийняте на підставі таких висновків, підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України постанова суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 28.0.2011 р. між позивачем та ТОВ "АПК Харківцукорзбут" укладено договір № 2801А5 про поставку товару (цукру) в строки та на умовах, визначених в договорі, кількості згідно наданої покупцем заявки на товар (т. 1, а.с. 172-173).

За умовами п.5.1 договору поставка товару здійснюється постачальником. Відповідно до п.1.5 договору при поставці товару завантаження здійснюється за рахунок Покупця, а відвантаження за рахунок Постачальника.

На підтвердження реальності господарської операції позивачем як до перевірки так і до суду надано належним чином складені первинні бухгалтерські документи.

Так факт поставку цукру ТОВ « АПК Харківцукорзбут» позивачу підтверджується податковими, прибутковими, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, копії яких містять в матеріалах справи. ( т.1, а.с. 11-18, 20-27, 29- 30 -39, 41, 44, 47, 50-69). Поставка товару здійснювалася ТОВ "Архар" на замовлення ТОВ "АПК Харківцукорзбут" на підставі заявок Харківського заводу "Продтовари" у формі ТОВ адресованих ТОВ "АПК Харківцукорзбут" щодо отримання товару (т. 1, а.с. 174-184).

Розвантажувальні роботи на території позивача здійснювалися його співробітниками, які працюють у позивача, що підтверджується копіями відповідних наказів . (т. 1 а.с. 185-186). Прийняття товару та підписання супровідної документації здійснено заступником директора Свинарьовим С.В., який є матеріально відповідальною особою, що підтверджується копіями наказів від 30.09.2010р. та 01.10.2010р. т. 1, а.с. 185).

Цукор поставлявся у незворотній тарі, а саме,- мішках, які були списані та утилізовані згідно акту списання незворотної тари (т. 1 а.с.193).

Придбаний товар позивачем було оприбутковано на складі , що підтверджується відповідними прибутковими накладними.

У виконання п. 1.3 Договору поставлений товар перевірений позивачем на відповідність вимогам якості ДСТУ шляхом проведення вхідного контролю сировини лабораторією позивача. Дана лабораторія атестована ДП "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації"Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, що підтверджується Свідоцтвом про атестацію (т. 2, а.с. 125-130). Фактичне проведення вхідного контролю сировини на якісну відповідність вимогам ДСТУ підтверджується Витягом з журналу вхідного контролю якості сировини за серпень 2011 року (т.2, а.с. 131).

Поставлений цукор оплачено позивачем у повному обсязі безготівковим способом, шляхом видання платіжних доручень банку (т.1, а.с. 72-91), кошти перераховані на користь постачальника, що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача (т. 1, а.с.202-250, т. 2, а.с. 1-30).

Отриманий позивачем товар використано в господарській діяльності (виробництві), що відображено у виробничих листах, наданих суду (т.2, а.с. 31-124).

Згідно п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції, що на підставі отриманих від ТОВ «АКП Харківцукорзбут» податкових накладних позивачем сформовано податковий кредит за відповідний період. Вказані податкові накладні внесено до реєстру отриманих накладних. Суми ПДВ, сплачені позивачем в ціні отриманого товару, відповідають сумам, віднесеним платником податків до податкового кредиту. В межах податкової перевірки відповідачем не зазначено застережень з приводу правильності їх виписки.

Крім цього, надані позивачем первинні бухгалтерські документи не містять недоліків форми або змісту, що зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» або виключають можливість їх використання платником при відображенні та (або) підтвердженні показників податкового кредиту згідно ст. 44 Податкового кодексу України.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції неправильно оцінив висновки акту №2771/07-010/37190987 від 30.12.2011р. про результати проведення зустрічної перевірки ТОВ "АПК ХАРКІВЦУКОРЗБУТ", яким підтверджено, що постачання товару та його завантаження здійснювалося не контрагентом позивача, а іншими особами, і з чим податковий орган пов'язує необхідність застосування наслідків фіктивності правочину між позивачем та цим господарюючим суб'єктом.

Колегія суддів вважає такі доводи апеляційної скарги не обґрунтованими, оскільки акт про зустрічну перевірку не спростовує досліджені судом першої інстанції докази.

Крім того, діючим законодавством не заборонено стороною договору залучати третіх осіб до виконання певних обов'язків. Так актом перевірки від 30.12.2011р., на який посилається відповідач, зазначено, що між контрагентом позивача та ТОВ "Архар" була укладена угода про транспортне експедирування, за умовами якої цією особою надавалися послуги по транспортному експедитуванню та перевезення вантажів по маршруту , визначеному ТОВ АПК " Харківцукорзбут".

Належних доказів того, що завантаження товару, що придбавався позивачем , здійснено не силами постачальника, а ТОВ " Інтехліс" відповідачем не надано. Акт зустрічної перевірки від 30.12.2011р. не містить посилань на те, що завантажувальні роботи ТОВ " Інтехліс" здійснювалися позивачу. Інших доказів в спростування висновків суду першої інстанції відповідачем не надано. (т,1 а.с.147-151)

Щодо твердження апелянта про фіктивність угоди між ТОВ "АПК ХАРКІВЦУКОРЗБУТ" та Харківський завод "Продтовари" у формі ТОВ судова колегія зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надав доказів визнання спірної угоди недійсною (фіктивною, удаваною) судом відповідної юрисдикції або судових рішень у кримінальних справах щодо посадових осіб контрагента позивача, в яких судом констатовано наявність умислу вказаних осіб на порушення законодавства України при укладенні договору. Тому доводи про фіктивність угоди судова колегія оцінює критично.

З цих підстав, судова колегія підтверджує, що податковий кредит на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ "АПК Харківцукорзбут", сформований позивачем правомірно, а спірне податкове повідомлення-рішення, є винесеним всупереч дійсним обставинам справи та у порушення прав позивача, що зумовлює підстав для його скасування.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано доказів в обґрунтування висновків податкової перевірки, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2012 р. прийнята відповідно до чинних положень матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.2 ч.1 ст.197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2012р. по справі № 2а-6772/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.