Ухвала суду № 27391577, 01.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 р.Справа № 2а-1870/2781/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2012р. по справі № 2а-1870/2781/12

за позовом Дочірнього підприємства "Торговий дім" відкритого акціонерного товариства "Червоний металіст"

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року задоволено адміністративний позов Дочірнього підприємства "Торговий дім" відкритого акціонерного товариства "Червоний металіст" (далі -ДП "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст") до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби (далі -Конотопська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції №0000022311 від 05.01.2012 р.

Не погодившись з даною постановою суду, Конотопською ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що позивачем у травні 2011 року неправомірно було віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість 15986,00 грн. по взаємовідносинам з Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою "Промзварка"(далі- ПП ВКФ "Промзварка")

Апелянт вважає, що укладений правочин між ДП "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст" та ПП ВКФ "Промзварка" є нікчемним, оскільки перевіркою ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 22.09.2011 року встановлена відсутність у контрагента позивача в достатній кількості трудових ресурсів, виробничих та складських приміщень, виробничого обладнання, транспортних засобів, що унеможливлює здійснення основного виду діяльності.

Сторони в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.174,175).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2011 р. по взаємовідносинам з ПП ВКФ "Промзварка" відсутні порушення. Позивачем надано усі первинні документи на підтвердження реальності вчинення угоди.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 16.12.2011 р. співробітниками Конотопською МДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ДП "Торговий дім" ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" з питань взаємовідносин з ПП ВКФ "Промзварка" за травень 2011 р., за підсумками якої складено акт перевірки №467/23-3/36455025 від 16.12.2011 року (а.с.74-80).

05.01.2012 р., на підставі вищезазначеного акту перевірки Конотопською МДПІ прийняте податкове повідомлення -рішення №0000022311, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 15986,00 грн. -за основним платежем, 1,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.6).

Фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував акт перевірки ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 22.09.2011 року згідно якого встановлено відсутність товарних операцій між ТОВ "Альфа-К" та ПП ВКФ "Промзварка"(а.с. 54-58)

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, що 10.01.2011 року ДП "Торговий дім" ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" укладено з ПП ВКФ "Промзварка" договір поставки №10-01 електротоварів. (а.с. 47-49).

На підтвердження виконання договору позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення про сплату вартості товару, рахунки - фактури та витяг з книги приходу товарно -матеріальних цінностей (а.с.14-46, 87-91).

Транспортування здійснювалося підприємством "Ночной Экспресс", що підтверджується наданою до суду позивачем копією товарно-транспортної накладної (а.с.92).

Придбаний товар позивачем був використаний в господарській діяльності ТОВ "НВО "Червоний металіст", що також підтверджується копією договору купівлі -продажу №2, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, видаткових накладних, податкових накладних (а.с. 94-95,96-143).

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу(п.п.198.6 ст. 198 ПК України).

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності вчиненої господарської операції позивачем з ПП ВКФ "Промзварка" та правомірності віднесення сплаченої суми ПДВ до податкового кредиту.

Доводи апеляційної скарги, щодо порушення позивачем вимог ч.1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України , колегія суддів вважає безпідставними та зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки. Тобто, відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав договір між позивачем та ПП ВКФ "Промзварка" недійсними, до того ж, в акті перевірки відсутні дані, які б свідчили про порушення позивачем приписів ст.228 ЦК України. Зазначений договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсними, а також немає інших відомостей, які б свідчили, наприклад, про необґрунтоване завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вище зазначені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не впливають на висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 травня 2012 року по справі № 2а-1870/2781/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.