УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2012 р.Справа № 2а-5030/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2012р. по справі № 2а-5030/12/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТДК"
до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИЛА:
20.04.2012 року, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ТДК» (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі -відповідач), в якому просив суд, скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000682310 від 14.12.2011 року та № 0000692310 від 14.12.2011 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 року позов було задоволено.
Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача від 14.06.2011 року № 0000682310 та № 0000692310.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 14 червня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.
Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.
Працівниками відповідача була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка позивача з питань достовірності відображення збитків в податкових деклараціях за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 рік, про що був складений акт №1034/23104/32796917 від 06.12.2011 року.
Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.3 підрозділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України по рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартали 2011 року ТОВ фірмою "ТДК" неправомірно включено до складу від"ємного значення об"єкта оподаткування попереднього звітного (оподатковуваного) періоду суму 4097478,00 грн., зокрема, в декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року об"єкт оподаткування (р.0.8) становить - 468147,00 грн., із них 4097748,00 грн. (р.04.9)- від"ємне значення об"єкта оподаткування попереднього податкового року, об"єкт оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року по підприємству складає - 583723,00 грн.
За результатами перевірки були ухвалені податкові повідомлення-рішення від 14.12.2011 року № 0000682310, яким позивачу було зменшено суму від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибутком у розмірі 746 974,00 грн., та № 0000692310 від 14.12.2011 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов"язання за платежем прибуток підприємств на суму 770678,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Згідно п.150.1 ст.150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкту оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.
Розрахунок об'єкту оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (розділ Ш Податкового кодексу України).
За приписами підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України розділ Ш Кодексу (податок на прибуток підприємств) застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючі з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
На підставі п.3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, п.150.1ст.150 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкту оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем під час подання податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року до валових витрат по рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року ), з урахуванням поданих уточнень, включив від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році доходу, від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року (рядок 08 декларації) складає 4097748,00 грн.
Декларація з податку на прибуток за П-Ш квартали 2011 року позивачем була подана до податкового органу за новою формою, яка містила у рядку 06.6 валові витрати задекларовані у рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року.
Податковим органом ставиться під сумнів правильність включення до валових витрат, задекларованих за П-Ш квартали 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, яке виникло у 2010 році.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що зміна форми звітності не впливає на правильність визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування, збитки повині враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від"ємного значення.
За підсумками 1 кварталу 2011 року згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року сума валових витрат (рядок 04 декларації за 1 квартал) становила 21726967,00 грн., яка складалася з: витрат на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 у розмірі 17215783,00 грн. (рядок04.1 декларації за 1 квартал); убитку балансової вартості запасів у розмірі 13379,00 грн. (рядок 04.2 декларації за 1 квартал); витрат на оплату праці у розмірі 95735,00 грн. (рядок 04.3 декларації за 1 квартал);
витрат на оплату праці у розмірі 95735,00 грн.. (рядок 04.3 декларації за 1 квартал); сум страхового збору (внесків) до фондів державного загальнобов"язкового страхування (рядок 04.4 декларації за 1 квартал) у розмірі 35041,00 грн; сум податків, зборів (обов"язкових платежів), крім визначених у 04.4 (рядок 04.6 декларації) у розмірі 242007,00 грн., від"ємного значення об"єкта оподаткування попереднього податкового року (рядок 04.9 декларації) у розмірі 4097748,00 грн; витрати зі страхування (рядок 04.12.К1/1 декларації у розмірі 214,00 грн..; інших витрат (рядок 04.13 декларації за 1 квартал) у розмірі 27060,результатом розрахунку об"єкта оподаткування платника податку за підсумками 1 кварталу 2011 року є від"ємне значення в розмірі 4681471,00 грн. (рядок 8 "Об"єкт оподаткування позитивний (+) від"ємний (-) (+ -3)(+-06)-07)" Декларації за 1 квартал 2011 року, що розраховане у відповідності до вимог податкового законодавства України. суму 468147,00 грн. позивач відповідно до п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України включив до витрат другого календарного кварталу 2011 року до рядка 06.6 Декларації за П квартал 2011 року "Від"ємне значення об"єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від"ємне значеня рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий ) період або від"ємне значення об"єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року).
Посилання апеляційної скарги на наказ Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 року №114, який зазначає на правильність включення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового ) періоду, колегія суддів, вважає необґрунтованими, оскільки зміна форми звітності та декларації не призвела до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток позивачем.
Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.
Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга -задоволенню.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2012р. по справі № 2а-5030/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.
Повний текст ухвали виготовлений 26.10.2012 р.
Судове рішення № 27390295, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5030/12/2070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: