Ухвала суду № 27389343, 04.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 р.Справа № 1612/2а-2920/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області на постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 17.11.2011р. по справі № 1612/2а-2920/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області , Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

26.04.2011 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Комсомольського міського суду Полтавської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області в якому просив:

- визнати дії і бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо обчислення, нарахування і виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах менших, ніж встановлено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними;

- визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради та Центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області у здійсненні перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, що передбачені ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради та Центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області здійснити обчислення, нарахування та виплату позивачу за 2007 - 2011 роки щорічної допомоги на оздоровлення на підставі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 5 мінімальних заробітних плат та з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати у відповідні періоди;

Постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 17.11.2011року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЄС 2-ї категорії у розмірі меншому, ніж встановлено ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік з розрахунку 5 мінімальних заробітних плат, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент здійснення виплати, з урахуванням фактично виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 17.11.2011року та відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального рішення, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування викладені в апеляційній скарзі.

Виходячи з приписів абз. 4 ч.8 ст. 183-2 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з приписів ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1.

Як свідчать матеріали справи, позивач щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік отримав в розмірі 100 грн. (а.с.12).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що позивачу повинна бути виплачена щорічна допомога на оздоровлення за 2011 рік у розмірах, що встановлені ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з наступного.

Відповідно ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до 1 категорії, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Згідно ч. 7 вказаної норми розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідно до положень ст. 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону. Законом України „Про державний бюджет України на 2011 рік" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати у межах асигнувань, передбачених відповідними програмами.

З урахуванням приписів наведених норм колегія суддів зазначає, що Законом України „Про державний бюджет на 2011 рік" не встановлений конкретний розмір щорічної допомоги на оздоровлення, а лише надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, розмір яких залежить від мінімальної заробітної плати, а не від мінімальної пенсії за віком.

Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанова КМУ № 562 від 12.07.05 р. „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За таких обставин та з урахуванням ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач повинен виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на момент виплати.

Відповідачем ні до матеріалів справи, ні до апеляційної скарги не надані докази того, що нарахування та виплати допомоги на оздоровлення проведена з урахуванням вищенаведених норм.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо незадоволення вимог в частині зобов'язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, як такий, що не є належним відповідачем по справі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року в редакції закону від 09.07.2007 року, щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Отже, обов'язок щодо здійснення позивачу виплати щорічної допомоги на оздоровлення покладено на Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради, а тому позовні вимоги до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області є безпідставними.

Типовим положенням про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 25 квітня 2006 р. N 147, визначено, що головними завданнями Центру є зокрема підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги, житлових субсидій у готівковій формі на придбання твердого і рідкого пічного палива та скрапленого газу, компенсаційних виплат інвалідам, виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших грошових виплат (далі - соціальна допомога, інші грошові виплати) та здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат. (п.п. 3.2, 3.3 п.3).

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 п. 4 вказаного Положення Центр відповідно до покладених на нього завдань здійснює вхідний облік та контроль документів з питань призначення соціальної допомоги, інших грошових виплат, які надходять від органів праці та соціального захисту населення, підприємств, організацій та установ та перевіряє правильність визначення органами праці та соціального захисту населення права на призначення соціальної допомоги, інших видів грошових виплат. Забезпечує у тижневий термін оформлення виплатних документів та їх відправку на виплату відповідно до узгоджених графіків.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо зобов'язання цього відповідача здійснити виплату такої компенсації відсутні, оскільки судовому захисту не підлягають заздалегідь непорушені права. Після прийняття відповідного рішення щодо нарахування позивачу одноразової компенсації в законодавчо встановленому розмірі та сплати донарахованої суми у відповідача - Центра виникне обов'язок щодо сплати такого платежу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області залишити без задоволення.

постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 17.11.2011р. по справі № 1612/2а-2920/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.