Ухвала суду № 27389153, 02.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 р.Справа № 2а-39/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Мургі С.С.

представника позивача Тамошюнас А.Р.

представника відповідача Полежак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2012р. по справі № 2а-39/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0000680700 від 22.12.2011 р.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Московському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "АСС" з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "Лінда Стар за період з 01.06.2011р. по 31.07.2011р., результати якої оформлені актом № 3697/07-13/2341837 від 09.12.2011 р. ( а.с.9-20).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 1 117 777,00 грн., в тому числі за червень 2011р. на суму 842 732,00 грн. та за липень 2011р. на суму 275 045,00 грн..

22.12.2011р. ДПІ у Московському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0000680700 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "АСС" з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 255 300,50 грн., з яких 1 117 777,00 грн. - основний платіж, та 137523,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції. ( а.с.21)

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що висновки податкової перевірки, щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ « Лінда Стар», які покладені в основу спірного рішення відповідача, є помилковими і документально не підтвердженими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, виходячи з наступного.

На підставі ч. 1 ст. 195 КАС України постанова переглядається в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 01.06.2011р. позивачем (покупець) та ТОВ "Лінда Стар" (постачальник) укладено договір поставки № 10 на придбання товару, кількість, асортимент, ціна та умови щодо якого визначаються окремо та узгоджуються в накладних (а.с. 80-81).

За договором № 10 від 01.06.2011 р. ТОВ "АСС" придбано целюлозу відповідно до видаткових накладних (а.с. 82, 84, 86, 88-95 ) та податкової накладних (а.с. 83, 85, 87).

Транспортування товарно-матеріальних цінностей здійснювалось власним транспортом позивача від ТОВ "Лінда Стар" до складів ТОВ "АСС", на підтвердження чого суду надано копії подорожніх листів, довідку про перебування у власності позивача автомобілів, договорів купівлі-продажу, що посвідчують перебування у власності позивача нежитлових будівель (а.с 157-164,204-206).

Крім того, за договором № 10 від 01.06.2011р. позивач отримав від ТОВ "Лінда Стар" роботи з обслуговування рекламних щитів. Виконання операцій підтверджується актами здачі-приймання робіт з додатками (а.с. 176-194), податковими накладними (а.с 214-221).

Оплата отриманих товарів та послуг здійснена позивачем у безготівковий спосіб, шляхом перерахунку коштів контрагенту, на підтвердження чого суду надано виписки по рахунку позивача (а.с.105-124)

Роботи з обслуговування рекламних щитів замовлені позивачем для ТОВ "Віал-Медіа" згідно актів здачі-приймання виконаних робіт (а.с.96-104).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Подані позивачем документи первинної звітності не містять недоліків форми або змісту, що в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" можуть спричинити для них втрату сили доказового джерела. Вказані документи поряд із податковою накладною опосередковують виникнення в платника податків права на податковий кредит та спростовують висновки податкової перевірки про відсутність реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентами. У зв'язку з цим, рішення відповідача про застосування несприятливих наслідків до позивача є безпідставним.

Доводи апелянта про протиправність формування позивачем податкового кредиту у зв'язку з тим, що на підприємстві контрагента відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, колегія суддів відхиляє, оскільки такий вид діяльності, як оптова торгівля, не вимагає від суб'єкта господарської діяльності безумовної наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання. Торгівля може здійснюватися й готовою продукцією, а трудові ресурси -залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Висновки ДПІ у Московському районі м. Харкова про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на судженнях про неможливість здійснення діяльності ТОВ "Лінда Стар" та неможливість проведення щодо нього зустрічної звірки через відсутність підприємства за юридичною адресою.

Колегія суддів звертає увагу, що не перебування контрагента позивача за юридичною адресою на момент перевірки не підтверджує безтоварності угоди між сторонами у момент її укладення та виконання. Доказів, що свідчать про відсутність господарської мети у сторін правочину саме в момент здійснення договору суду не надано.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції акту зустрічної звірки ТОВ « Лінда» від 15.09.2011р. № 3903/182/3736810 складеному ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова колегія суддів вважає помилковими.

Так постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р. № 2а-13040/11/2070, яка набула чинності, визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова щодо проведення зустрічної звірки ТОВ « Лінда Стар» з питання правильності відображення даних декларації з ПДВ за період з 01.05.2011р. по 30.06.2011р., за наслідками якої складено акт № 3903/182/37363810 від 15.09.2011р.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

З огляду на зазначене акт зустрічної звірки від 15.09.2011р. складений ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, на якій посилається відповідач по справі як на доказ безтоварності господарських операцій, не є належним доказом в розумінні ст..70 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем дотримано вимоги податкового закону, суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг), підтверджені первинними документами, а тому рішення податкового органу є неправомірним .

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не спростував доказів безпідставного обмеження права платника ПДВ на отримання законно набутого та підтвердженого податкового кредиту. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 р. прийнята відповідно до чинних положень матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2012р. по справі № 2а-39/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 07.10.2012 р.