Постанова № 27376347, 31.10.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2012 № 5011-33/9273-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Скрипка І.М.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Усенко А.М.,

від відповідача -Савісько В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного

товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" №08-03-12/22205 від

12.09.2012

на рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2012

у справі №5011-33/9273-2012

за позовом публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна", м. Київ

до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта",

м. Київ

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 24990грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2012 (суддя Мудрий С.М.) задоволено позов ПАТ "Країна" та в порядку регресу стягнуто з ВАТ "Оранта" 24990грн. відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП за участю автомобіля ВАЗ 21093, д/нВ809СО та застрахованого позивачем автомобіля Hyundai, д.н. ВВ2952ВТ. Суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Hyundai, д.н. ВВ2952ВТ, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт стверджує, що господарським судом не з'ясовано належним чином питання наявності протиправної поведінки та вини завдавача шкоди, як необхідної підстави для її відшкодування відповідачем на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

20.04.2010 року між ПАТ "СК "Країна" та Сусловою О.Ю. укладено договір автомобільного страхування № 21/354/ПР2.1.5.1, відповідно до якого позивач зобов'язався відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник в результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу марки Hyundai, д.н. ВВ2952ВТ.

З довідки № 8664994 УДАІ УМВС України вбачається, що 10.08.2010 року на дорозі Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта 404 км. сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Hyundai, д.н. ВВ2952ВТ та транспортного засобу марки ВАЗ 2109, д.н. В809СО, під керуванням Кожикіна Г.А.

Постановою начальника Акімовського РУ ГУМВС України в Запорізькій області про відмову в порушенні кримінальної справи від 18 серпня 2010 року встановлено, що дана дорожньо-транспортна пригода сталась в зв'язку з порушенням водія ВАЗ-21093, д.н. В809СО, Кожикіна Г.А. вимог Правил дорожнього руху; відмовлено у порушенні кримінальної справи по факту ДТП, відносно водія автомобіля ВАЗ-21093, д.н. В809СО, Кожикіна Г.А., у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України; згідно п. 2 постанови її копію постановлено направити до ДАИ м. Москви.

Відповідно до висновку № 391/09 від 20.09.2010 року, розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки Hyundai, д.н. ВВ2952ВТ після ДПТ складає 60 210грн. 09 коп. При цьому розмір страхового відшкодування розраховується наступним чином: 60210грн.09коп. вартість відновлювального ремонту - 922грн. розмір франшизи =59288грн.09коп. страхового відшкодування.

ПАТ "Страхова компанія "Країна" на підставі страхового акту №21/17689/2.1.5.1. від 23.11.2010 року та розрахунку суми страхового відшкодування № 17689 від 01.11.2010 року здійснило виплату Сусловій О.Ю. 59 288 грн. 09 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1121 від 02.12.2010 року.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки ВАЗ 2109, д.н. В809СО, застрахований за полісом №ВЕ/6745404 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВАТ "НАСК "Оранта", термін дії з 20.07.2010 року по 21.08.2010 року, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну -25 500 грн. 00 коп., франшиза -510 грн. 00 коп.

27.02.2012 року позивач на адресу відповідача направив претензію вих. № 1219 від 24.02.2012 про відшкодування збитків в порядку регресу, відповідно до якої просив відшкодувати в порядку регресу суму страхового відшкодування в розмірі 59 288 грн. 09 коп.

Відповідач отримав претензію 29.02.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 04053 16285058.

Відповідно п. 2 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6745404 франшиза становить 510 грн. 00 коп., розмір страхового відшкодування, яке відповідач повинен сплатити в порядку регресу складає 25500грн.-510грн.(франшиза)=24990грн.

Проте, відповідач не відреагував на звернення позивача, що і стало підставою для звернення з позовом про стягнення з відповідача 24990грн. страхового відшкодування.

Як зазначалось вище, оскаржуване рішення господарського суду про задоволення позовних вимог мотивовано тим, що відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Hyundai, д.н. ВВ2952ВТ, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Проте, апеляційний господарський суд такий висновок суду першої інстанції вважає передчасним, враховуючи наступне.

В силу приписів статті 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування", до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що протиправність поведінки та вина водія автомобіля ВАЗ-21093, д.н. В809СО, Кожикіна Г.А. у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої було пошкоджено автомобіль страхувальника позивача, підтверджується відповідними довідками органу ДАІ та постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Судова колегія не погоджується з наведеним висновком суду з огляду на наступне.

Зі змісту пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України вбачається, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки (зіткнення транспортних засобів) чинне законодавство виходить з принципу вини. За цих обставин, обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду.

У цьому разі преюдиціальне значення для господарського суду відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України будуть мати вирок суду з кримінальної справи або постанова суду щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені, або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом.

Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи, оскільки ними не встановлюється факт протиправності поведінки певної особи та наявності її вини.

Матеріали справи не містять доказів притягнення Кожикіна Г.А. до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення в зв'язку з вчиненням даної ДТП.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано доказів того чи було визнано в судовому порядку водія автомобіля ВАЗ-21093, д.н. В809СО, Кожикіна Г.А. винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Також суду не надано позивачем докази притягнення винних осіб у вчинені даної ДТП до адміністративної відповідальності. Позивач лише вказав, посилаючись на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.09.2011, що адміністративні матеріали направлено до ДАІ м. Москви. Позивачем не надано підтверджень на надіслання відповідних запитів про наслідки розгляду матеріалів надісланих до ДАІ м. Москви щодо притягнення Кожикіна Г.А. до адміністративної відповідальності або неможливості отримання інформації на відправлені запити.

Отже, питання наявності протиправної поведінки та вини завдавача шкоди, як необхідної підстави для її відшкодування відповідачем за нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не доведено, а господарські суди в межах своєї компетенції не можуть встановлювати вину осіб у порушенні правил ДР, що передбачено ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а відповідно до ст. 221 вказаного кодексу тільки судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів наділені повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені ст. 124 КупАП.

За таких обставин, рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2012 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу підлягає скасуванню за недостатністю доказів.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2012 у справі №5011-33/9273-2012 скасувати.

2. В задоволенні позову відмовити.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (юридична адреса: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А; адреса для листування: 04655, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 7, поверх 9-10, код ЄДРПОУ 20842474) на користь відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

5. Справу № 5011-33/9273-2012 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Синиця О.Ф.

Судді Зеленін В.О.

Скрипка І.М.