ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 листопада 2012 р. Справа № 5010/29/2012-16/1-18/45
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняка Б.П.
при секретарі судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Мегабанк",
вул. Артема, 30, м.Харків, 61002
адреса представника:
Кульбій-Кухар Ю.В.
пл.Міцкевича, 8, м. Львів, 79000, Львівське ЦРВ ПАТ "Мегабанк"
до відповідачів: Приватного підприємства фірми "Спіка"
вул.Національної гвардії,14, м.Івано-Франківськ, 76014
Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЛЕВ-ІНВЕСТ"
вул.Чорновола, 33, м. Івано-Франківськ, 76018
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів
Відкрите акціонерне товариство "Прикарпатагробуд"
вул.Національної Гвардії,14, м.Івано-Франківськ
про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №Б48-1 від 06.09.11р..
за участю представників сторін:
Від позивача: Черкасов І.Р., (довіреність № 13-474/12д від 30.08.12р ) - представник
Від відповідача-1(Приватного підприємства фірми "Спіка"): Дмитренко С.Г., (довіреність б/н від 10.02.2011)-представник
Від відповідача-2: не з"явились,
Від третьої особи : не з'явилися.
Встановив:
Позивач, публічне акціонерне товариство «Мегабанк», звернулося з позовом до Відповідачів, Приватне підприємство фірми "Спіка" та Товариство з обмеженою відповідальністю "КУЛЕВ-ІНВЕСТ" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №Б48-1 від 06.09.11р., укладеного між Відповідачами у даній справі.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2012р. у справі №5010/29/2012-16/1 за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", вул. Артема, 30, м.Харків, 61002 адреса представника: Кульбій-Кухар Ю.В. пл.Міцкевича, 8, м. Львів, 79000, Львівське ЦРВ ПАТ "Мегабанк"
до відповідачів: Приватного підприємства фірми "Спіка" , вул.Національної гвардії,14, м.Івано-Франківськ, 76014 , Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЛЕВ-ІНВЕСТ", вул.Чорновола, 33, м. Івано-Франківськ, 76018, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів , Відкрите акціонерне товариство "Прикарпатагробуд", вул.Національної Гвардії,14, м.Івано-Франківськ , про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №Б48-1 від 06.09.11р. - позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2012р. вище вказане рішення скасовано.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2012р. рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2012р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2012р. - скасовано, справу скеровано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
Автоматизованою системою документообігу суду справу передано на новий розгляд судді Гриняку Б.П.
Ухвалою господарського суду від 13.08.2012р. справу призначено до розгляду .
Розгляд справи відкладався у зв"язку із відпусткою та відрядженням судді Гриняка Б.П. на 06.11.12р.
06 грудня 2012р. в судовому засіданні оголошено перерву до 07.11.12р.
09 жовтня 2012р. позивачем подано суду заяву про уточнення позовних вимог , в якій просить суд , визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № Б48-1 від 05.09.11р., укладеного між Відповідачами у даній справі.
Позовні вимоги обгрунтовані тим , що оспорюваний правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків , зміст правочину суперечить вимогам ст. 165 ГК України та ст. 79 ГК України , Закону України " Про господарські товариства".
Представник відповідача-1 позовні вимоги заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позовну заяву. Вважає позов безпідставним, оскільки, оспорюваний договір купівлі-продажу цінних паперів №Б48-1 від 06.09.11р., жодним чином не порушує охоронювані законом права Позивача.
Відповідач-1 вказує на відсутність в ПАТ «Мегабанк», закріпленого ст.1 ГПК України, права на звернення до суду з вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № Б48/1 від 05.09.2011р., оскільки даний договір жодним чином не порушує, не посягає та не оспорює будь-які права чи охоронювані законом інтереси Позивача.
Відповідач-1 зазначив, що укладення оспорюваного правочину та його виконання жодним чином не пов'язане із зобов'язаннями ПП Фірма «Спіка»перед Позивачем за кредитними договорами, оспорюваний правочин не суперечить та ніяк не стосується договірних відносин з ПАТ «Мегабанк».
Крім того, Відповідач-1 зазначив, що при укладенні договору сторонами було дотримано вимог ст.203 ЦК України, в зв'язку із чим вважає, що підстав для визнання правочину недійсним немає.
Відповідач-2 та третя особа в судове засідання не з"явились , хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи , письмового заперечення на позов не надали , причин неявки не повідомили.
Розглянувши матеріали справи та долучені документи , із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку , всебічного і повно з"ясувавши всі обставини , на яких грунтуються вимоги , давши оцінку доказам , які мають значення для справи , суд вважає за правильне взяти наступне.
З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено кредитні договора № 04/2008 від 23.07.2008р., № 03/2009 від 25.05.2009р. та № 04/2009 від 25.05.2009р.
В забезпечення виконання зобов'язань по вищезазначеним договорам було укладено договора іпотеки № ГД 04/2008-з1 від 23.07.2008р., згідно з яким ПП Фірма «Спіка»передало в іпотеку банку нерухоме майно вартістю 3 845 663,00 грн. та № ГД 04/2008-з2 від 23.07.2008р. згідно з яким ВАТ «Прикарпатагробуд»(Майновий поручитель), в рахунок забезпечення виконання зобов'язань ПП Фірма «Спіка»пом кредитним договорам передало в іпотеку банку нерухоме майно вартістю 24 654 633,00 грн. Крім того 30.04.2010р., в забезпечення виконання зобов'язань по кредитним договорам між Позивачем та ПП «Астарта-Л»було укладено договір поруки № 04/2008-П, згідно якого поручитель поручився перед ПАТ «Мегабанк»за виконання ПП Фірма «Спіка»в повному обсязі всіх його зобов'язань по кредитних договорах.
Дана обставина встановлена Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2011р. по справі № 29-425/10
Відповідно до п.1.3 договорів іпотеки, за рахунок предмета іпотеки Іпотеко- держатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, комісійної винагороди, неустойки, основної суми боргу та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання, а також відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, відшкодування витрат щодо утримання і збереження предмета іпотеки, відшкодування витрат щодо страхування предмета іпотеки, відшкодування збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.
Таким чином, вимоги Позивача по кредитним договорам забезпечені іпотекою та порукою.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони оспорюваного договору були вільними при укладенні даного правочину, який стосувався тільки їх майнових інтересів. Посилання Позивача, про необхідність отримання Відповідачем згоди на укладення правочинів щодо відчуження майна згідно п.6.3. кредитних договорів судом до уваги не береться, оскільки в даному випадку мало місце придбання Відповідачем-1 майна, а саме цінних паперів.
05 вересня 2011 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «КУЛЕВ-ІНВЕСТ»та Приватним підприємством фірма «Спіка»укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б 48/1.
Відповідно до умов укладеного договору, ПП фірма «Спіка»взяло на себе зобов'язання оплатити цінні папери (прості іменні акції) в кількості 6 000 штук на загальну суму 30 030 000,00 грн., (емітент цінних паперів ПАТ «ЗНКВКІФ «Інвестиції плюс», код ЄДРПОУ 35043708).
Позивач вважає, що укладення договору купівлі-продажу цінних паперів, Відповідачами порушує його майнові інтереси з тих підстав , що на дату укладення оспорюваного договору купівлі-продажу цінних паперів , у відповідача , ПП фірми «Спіка»вже існувала заборгованість по кредитному договору перед ПАТ " Мегабанк" в сумі 22154313,24 грн. та на рахунку останнього відсутні обігові кошти . Тому договір , на думку позивача , є фіктивним.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено , що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості
Відповідно до положень статей 43, 44 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність , яку не заборонено законом. Підприємництво здійсюється , зокрема , на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Загальні вимоги чинності правочину передбачені ст. 203 Цивільного кодексу України , у разі порушення яких настають правові наслідки , передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумція правомірності правочину.
Відповідно до приписів ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)
Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Суд , не знаходить правових підстав , які б вказували на безпосереднє порушення спірним договором купівлі-продажу , укладеного між відповідачами у справі , прав або охоронюваних законом інтересів ПАТ " Мегабанк".
Щодо доводів позивача про укладення договору купівлі-продажу цінних паперів № Б48-1 від 05.09.2011р. з порушенням ч.1 ст. 165 Господарського кодексу України , суд зазначає , що відповідно до вищезазначеної статті , суб"єкти господарювання можуть придбати акції та інші цінні папери , зазначені у цьому кодексі , за рахунок коштів , що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит , якщо інше не встановлено.
Тобто , цією статтею не встановлено заборони не укладення договору купівлі-продажу цінних паперів , а унормовано порядок здійснення розрахунків суб"єктами господарювання за придбані цінні папери , а саме після сплати податків та відсотків за банківський рахунок.
Щодо посилання позивача на порушення сторонами при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу вимог частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України щодо спрямованості правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тобто укладення відповідачами фіктивного правочину, не приймаються судом до уваги, оскільки характерною ознакою фіктивного правочину, в розумінні ст.234 ЦК України, є відсутність у сторін дійсного наміру створити наслідки, які обумовлювалися у цьому правочині, а саме має місце лише імітація правочину. У діях сторін, що імітують правочини, відсутня головна ознака правочину - спрямованість на встановлення, припинення або іншу відозміну цивільних правовідносин.
Згідно з приписами статті 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" іменні цінні папери, випущені в документарній формі, передаються в порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії). У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.
Щодо доводів позивача про фіктивність договору купівлі-продажу цінних паперів №Б48-1 від 05.09.2011р.
Згідно з ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином.
Зокрема, при визнанні правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. № 9.
Як встановлено судом, за договором купівлі-продажу цінних паперів №Б48-1 від 05.09.2011р., ТзОВ "КУЛЕВ-ІНВЕСТ" передало цінні папери (прості іменні акції) в кількості 6 000 штук ПП фірма "Спіка", що підтверджується випискою зберігача ТОВ «Онікс-ІВА»від 13.10.2011р. про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №100049 який належить ТОВ «Кулев-Інвест». 07.09.2011р. акції ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиції плюс»були списані з рахунку продавця.
Вищий господарський суд у своїй постанові від 12.07.2012р. (а.с. 172) у даній справі чітко вказав , що оскільки на виконання оспорюваного Договору були здійснені дії , які підтверджуються випискою про операції з цінними паперами , то суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те , що оспорюваний Договір не є фіктивним .
Отже , позивачем не доведено факту укладення спірного договору без наміру створити правові наслідки , які обумовлювались цим договором.
Відповідно до ст.. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Щодо доводів позивача про порушення оспорюваним договором купівлі-продажу цінних паперів № Б48-1 від 05.09.2011р. вимог ст..1 Закону України «Про господарські товариства»та п.2.4 статуту відповідача в частині отримання прибутку. Дані доводи позивача ґрунтуються виключно на припущеннях про те, що купівля цінних паперів не принесе прибутку відповідачу.
Як доказ забезпечення заставою грошових вимог ПАТ " Мегабанк" до ПП " Спіка", позивач додав копію постанови ЛАГС від 03.10.2012р. у справі № 5010/2409/2011-Б-23/86 якою визнано грошові вимоги ПАТ " Мегабанк"до ПП " Спіка"в загальній сумі 28124234,76 грн. та включено в реєстр вимог кредиторів ПП " Спіка".
Суд при цьому з"ясував , що договір купівлі-продажу цінних паперів від 05.09.2011р. №Б48/1 укладений між відповідачами не порушує жодних прав та інтересів позивача - ПАТ «Мегабанк». Також сторонами даного договору дотримано вимог ст.. 203 ЦК України.
Виходячи з наведеного у позові слід відмовити за безпідставністю.
Судові витрати по справі за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України залишити за позивачем
На підставі викладеного , відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 16,203, 234 ЦК України, ст 79, 165 Господарського кодексу України , керуючись ст. 33, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В позові Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до Приватного підприємства фірми "Спіка" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЛЕВ-ІНВЕСТ" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №Б48-1 від 05.09.11р.- відмовити
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 12.11.12
Суддя Гриняк Б.П
.Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
______ Михайлюк А. С. 12.11.12
Судове рішення № 27375858, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 07.11.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5010/29/2012-16/1-18/45. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: