Рішення № 27375876, 08.11.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 р. Справа № 5010/1189/2012-П-20/70 Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Атаманчук І.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Заступника прокурора м.Івано-Франківська,

вул.Гаркуші, 9, м.Івано- Франківськ,76000,

в інтересах держави, в особі:

Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,

вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ,76000;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславінвестбуд",

вул. Січових Стрільців, 23 офіс 605, м.Івано-Франківськ,76000;

про: стягнення 327 111,23грн. - боргу, 6 926,54грн. - пені, 1 385,31грн. - 3% річних.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Гарасимик Т.О - прокурор відділу (посвідчення №105 від 08.10.12р.)

Від позивача: Челах А.В. - спеціаліст 1-ї категорії юридичного відділу,

(довіреність № 2306/01-20/67в від 03.01.12р.);

Чекайло В.М. - представник фінансового управління виконавчого

комітету, (довіреність № 9 від 19.07.12);

Від відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м.Івано - Франківська, в інтересах держави, в особі Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславінвестбуд" заборгованість в сумі 335 852,07грн., з яких: 327 111,23грн. - основний борг, 7 284,03грн. - пеня, 1 456,81грн. - 3% річних.

Представники прокурора та позивача в судовому засіданні, використовуючи своє право надане ст.22 Господарського процесуального кодексу України, подали суду заяву про зменшення позовних вимог №7400/2012-с вх від 08.11.12р., в якій просять суд, стягнути з відповідача 327 111,23грн. - боргу, 6 926,54грн. - пені, 1 385,31грн. - 3% річних.

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішено, виходячи зі зменшеної ціни позову.

При цьому, суд бере до уваги п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.012.11р., п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.10р. №01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

Представники прокурора та позивача, в судовому засіданні, підтримали позовні вимоги вказуючи при цьому на:

- укладення між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (Виконком/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславінвестбуд" (Замовник/відповідач), Договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста №64 від 11.03.11р., згідно умов якого, Замовник зобов"язався сплатити пайовий внесок згідно Додатку №1 в розмірі 1 090 370,76грн.;

- Додаткову угоду від 02.12.11р. до Договору, відповідно до якої, Виконком надав згоду на відстрочення платежу, який підлягає сплаті Замовником на підставі Договору №64 від 11.03.11р., в терміни встановлені Графіком розтермінування (І квартал 2012р. - 109 037,08грн., ІІ квартал 2012р. - 218 074,15грн., ІІІ квартал 2012р. - 327 111,23грн., ІV квартал 2012р. - 436 148,30грн.);

- невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині сплати пайового внеску за І, ІІ квартали 2012р., внаслідок чого, виникла заборгованість в сумі 327 111,23грн. ;

- звернення до відповідача з вимогою №2-07/342 від 28.05.12р., про погашення заборгованості, яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- п. 5.1 Договору та приписи ст.625 Цивільного кодексу України, згідно яких, відповідачу нараховано 7 284,03грн. - пені, 1 456,81грн. - 3% річних.

- положення ст.ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 05.10.12р., 26.10.12р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи той факт, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників прокурора та позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (Виконком/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславінвестбуд" (Замовник/відповідач) укладено Договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста №64 від 11.03.11р.

За цим Договором Замовник, що здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку на власній земельній ділянці Ткачів Уляни Мирославівни на вул. О.Кисілевської, 8, 10 в порядку та на умовах, визначених Договором, бере участь у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури м.Івано-Франківська (п.1.1. Договору).

Згідно п. п. 3.1.,3.2. Договору розрахунок розміру пайового внеску здійснюється відповідно до Додатку №1 до Договору. Замовник сплачує пайовий внесок в сумі 1 090 370,76грн. єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається Договором. Сплата пайового внеску здійснюється до моменту підписання представником виконавчого комітету міської ради акта готовності об"єкта до експлуатації.

Додатковою угодою від 14.07.11р. до Договору, Виконком погодив відстрочення платежу за Договором про пайову участь №64 від 11.03.11р., у запропонований Замовником термін до 01.01.2012р.

Відповідно до Додаткової угоди від 02.12.11р. до Договору, Виконком надав згоду на відстрочення платежу, який підлягає сплаті Замовником на підставі Договору №64 від 11.03.11р., згідно із графіком, який є невід"ємною частиною Додаткової угоди.

Графіком розтермінування встановлено порядок сплати пайового внеску: І квартал 2012р. - 109 037,08грн., ІІ квартал 2012р. - 218 074,15грн., ІІІ квартал 2012р. - 327 111,23грн., ІV квартал 2012р. - 436 148,30грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов"язання, пайовий внесок в розмірі 327 111,23грн., за І, ІІ квартали 2012р., позивачу не перерахував.

28.05.12р. позивач звертався до відповідача з вимогою №2-07/342 про погашення заборгованості. Однак, дана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.

Позивачем доведено перед судом, факт наявності у відповідача заборгованості в сумі 327 111,23грн.

Станом на 08.11.2012р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеного боргу.

Договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста №64 від 11.03.11р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 вказаного вище Кодексу, встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України.

Як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 327 111,23грн. заборгованості, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вище вказаного Закону, вказує на те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.1. Договору, встановлено, що при простроченні платежів, визначених п. 3.2. Договору, Замовник сплачує Виконкому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

На підставі вище зазначених норм права та 5.1. Договору, позивачем нараховано відповідачу 6 926,54грн. - пені та 1 385,31грн. - 3% річних (розрахунок а. с. 29).

Суд, здійснивши перевірку правильності нарахування пені та 3% річних, прийшов до висновку, про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 6 926,54грн. - пені та 1 385,31грн. - 3% річних, згідно зменшених позовних вимог.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судові засідання не з"явився позовні вимоги не спростував.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 327 111,23грн. - боргу, 6 926,54грн. - пені, 1 385,31грн. - 3% річних, правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 526, 527, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Заступника прокурора м.Івано-Франківська, вул.Гаркуші, 9, м.Івано- Франківськ,76000, в інтересах держави, в особі Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ,76000, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславінвестбуд", вул. Січових Стрільців, 23 офіс 605, м.Івано-Франківськ,76000, про стягнення 327 111,23грн. - боргу, 6 926,54грн. - пені, 1 385,31грн. - 3% річних - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславінвестбуд", вул. Січових Стрільців, 23 офіс 605, м.Івано-Франківськ,76000 (код 33426604) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76000 (одержувач платежу: МБ м.Івано-Франківська 24170000, код 37952250, розрахунковий рахунок 31511921700002, МФО 836014 УДКСУ в м.Івано-Франківську призначення платежу: на інфраструктуру міста) - 327 111,23грн. (триста двадцять сім тисяч сто одинадцять грн. 23коп.) - боргу, 6 926,54грн. (шість тисяч дев"ятсот двадцять шість грн. 54 коп.) - пені, 1 385,31грн. (одну тисячу триста вісімдесят п"ять грн. 31 коп.)- 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславінвестбуд", вул. Січових Стрільців, 23 офіс 605, м.Івано-Франківськ, 76000 (код 33426604) в Доход державного бюджету України (31219206783002 - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м.Івано - Франківську) - 6 708,46 грн. (шість тисяч сімсот вісім грн. 46 коп.) - судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.11.2012р.

Суддя С.Кобецька