Рішення № 27375761, 29.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2012 р. Справа № 6/080-12

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу,

Представники:

позивача : Калячкіна О. М. (дов. №2-10-873 від 29.10.2012р.);

відповідача: ОСОБА_3 (дов. б/н від 18.09.2012р.)

СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2012 року Головне управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №099 індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 29 грудня 2006 року щодо своєчасного внесення орендної плати, у зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 110806,15 грн.: з яких 103816,65 грн. -борг з орендної плати, 6989,50 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15 серпня 2012 року порушено провадження у справі № 6/080-12 та призначено її до розгляду на 04 вересня 2012 року.

Представником позивача подана заява №2-10-667 від 03.09.2012 року про зменшення розміру позовних вимог. Судом зазначена заява прийнята до розгляду.

У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 04 вересня 2012, ухвалою суду від 04 вересня 2012 року розгляд справи відкладено на 25 вересня 2012 року.

В судовому засіданні 25 вересня 2012 року судом оголошено перерву до 09 жовтня 2012 року.

Представником позивача подана заява №2-10-794 від 09.10.2012 року про зменшення розміру позовних вимог. Судом зазначена заява прийнята до розгляду.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву б/н від 09.10.2012 року.

09 жовтня 2012 року в судовому засіданні представниками сторін подано клопотання в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні судом оголошено перерву до 23 жовтня 2012 року.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2012 року задоволено клопотання сторін про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів, продовжено строк вирішення спору у справі №6/080-12 на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 23 жовтня 2012 року судом оголошено перерву до 29 жовтня 2012 року.

В судове засідання 29 жовтня 2012 року представники сторін з'явилися, представником позивача подана заява №2-10-869 від 25.10.2012 року про зменшення розміру позовних вимог. Судом зазначена заява прийнята до розгляду. Представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві, представник відповідача проти позову заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позовну заву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2006 року між Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя за №099, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлові приміщення, що знаходиться в господарському віданні Бориспільської міської ради, які розміщені за адресою: м. Бориспіль, вул. Головатого, 3, на першому поверсі житлового будинку, загальна площа 148,5 м2 (п.1.1 договору).

Згідно п. 1.3 договору передача майна в оренду здійснюється за актом передачі-приймання, в якому зазначається стан майна, що орендується та інші відомості за узгодженням сторін.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 договору встановлено, що орендар набуває права строкового платного користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту передачі-приймання. Цей договір не припиняє права комунальної власності територіальної громади м. Борисполя на майно, а орендар користується ним протягом строку оренди. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Майно, що орендується, повинно бути передане орендодавцем та прийняте орендарем протягом 5 днів з моменту укладання (набрання чинності) договору.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6 договору орендна плата за місяць розраховується відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Борисполя, затвердженої міською радою, і становить 5551,75 грн. та ПДВ 1110,35 грн., загальна сума орендної плати за місяць становить 6662,10 грн. (відповідно до розрахунку орендної плати, що додається до договору) і підлягає в подальшому щомісячній індексації в залежності від рівня індексу інфляції у відповідності з чинним законодавством України. Розмір орендної плати підлягає обов'язковому перегляду сторонами в разі зміни Методики її розрахунку, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо в незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації за кожен день прострочення платежу і стягується на користь орендодавця за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. Орендна плата перераховується до головного управління житлово-комунального господарства виконкому у розмірі 100 відсотків щомісяця, не пізніше 5 числа, наступного за звітним. У випадку, коли приміщення не повернуте орендодавцю після закінчення строку дії договору, орендна плата виплачується орендарем до дня фактичної здачі приміщення згідно акту прийому-передачі.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що договір укладено терміном на 360 днів, що діє з 29 грудня 2006 року до 23 грудня 2007 року включно з послідуючим переукладанням, відповідно до рішення міської ради "Про порядок оренди комунального майна територіальної громади м. Борисполя"№464-5-V від 21 вересня 2006 року.

На виконання п. 1.1 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя №099 від 29 грудня 2006 року позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування орендоване майно, що підтверджується актом передачі-приймання нежитлових приміщень від 29 грудня 2006 року, підписаним сторонами, копія якого наявна в матеріалах справи.

23 січня 2007 року між сторонами укладено додатковий договір до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 29.12.2006 року №099, підписаний сторонами та скріплений печатками, згідно якого сторони погодились п. 3.1 договору оренди викласти в такій редакції: «Орендна плата за місяць розраховується відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Борисполя, затвердженою міською радою та рішенням міської ради від 22.02.2007 року № 1072-11-V і становить 3148,57 грн. та ПДВ 624,76 грн., загальна сума орендної плати за місять становить 3748,47 грн. (відповідно до розрахунку орендної плати, що додається до договору) і підлягає подальшій індексації в залежності від рівня індексу інфляції у відповідності з чинним законодавством України».

28 лютого 2008 року між сторонами укладено додатковий договір №2 до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 29.12.2006 року №099, підписаний сторонами та скріплений печатками, згідно якого сторони погодились п. 7.1 договору оренди доповнити реченням: «Цей договір продовжено на термін у 360 днів, що діє з 24 грудня 2007 року по 18 грудня 2008 року.

20 квітня 2009 року між сторонами укладено додатковий договір №3 до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 29 грудня 2006 року №099, підписаний сторонами та скріплений печатками. В пункті 3 додаткового договору зазначено, що орендар повідомила про зміну прізвища в зв'язку з одруженням. Сторони погодились вступну частину договору викласти в редакції, яка, зокрема, стороною договору, орендаря визначає Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5. Крім того, сторони погодились п. 3.1 договору оренди викласти в такій редакції: «Орендна плата за місяць розраховується відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Борисполя, затвердженою рішенням міської ради від 21 вересня 2006 року №464-5-V «Про порядок оренди комунального майна територіальної громади м. Борисполя», рішення міської ради від 03 лютого 2009 року №5375-47-V та становить за базовий місяць оренди -квітень 2009 року - 4869,04 грн. без ПДВ (відповідно до розрахунку орендної плати, що додається до додаткового договору №3). Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.»

Сторони погодились п. 7.1 договору оренди доповнити реченням: «Цей договір продовжено терміном на 2 роки і 360 днів, до 14 грудня 2011 року включно».

В розрахунку орендної плати, що є додатком до додаткового договору №3 від 20 квітня 2009 року визначена сума орендної плати за базовий місяць з урахуванням податку на додану вартість та складає 5842,85 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 29 грудня 2006 року.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя за №099 від 29 грудня 2006 року свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Судом встановлено, що строк оплати орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя за №099 від 29 грудня 2006 року настав, однак, відповідач, в порушення умов договору, своєчасно та в повному обсязі не здійснював орендні платежі, що і стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення з відповідача 110806,15 грн. з яких: 103816,65 грн. борг з орендної плати (згідно довідки про суму заборгованості, доданої до позовної заяви, за період з жовтня 2011 року по липень 2012 року); 6989,50 грн. -пеня.

Судом враховано, що позивачем подані заяви №2-10-667 від 03.09.2012 року про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням основного боргу відповідачем, №2-10-794 від 09.10.2012 року про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням основного боргу відповідачем та №2-10-869 від 25.10.2012 року про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням основного боргу відповідачем.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

З урахуванням того, що заяви підписані уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийняті господарським судом.

Таким чином, враховуючи подані позивачем заяви про зменшення позовних вимог, предметом спору є стягнення з відповідача 98806,15 грн., з яких 91816,65 грн. - основний борг з орендної плати за період частково листопад 2011 року, з грудень 2011 року по липень 2012 року ; 6989,50 грн. -пеня за період з березня 2011 року по червень 2012 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах (частина 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Згідно частини 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує та зазначає, що відповідач звертався до позивача з заявою про зменшення площі орендованих нежитлових приміщень і вважав, що по закінченню терміну дії договору припиняються всі зобов'язання між сторонами і фактично припинив користування об'єктом оренди, та зазначає, що нарахування орендної плати за додатковим договором №4 до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 29.12.2006 року №099 від 15.12.2011 року є безпідставним, оскільки, додатковий договір № 4 не підписаний відповідачем, крім того, зазначив, що орендну плату по тарифам, визначеним в додатковому договорі №3 відповідач сплатив у повному обсязі, в якості доказу надав копії платіжних доручень.

Подані відповідачем заперечення на позовну заяву не можуть в повні мірі бути прийняті до уваги враховуючи наступне.

Пункт 3.6 договору передбачає, що у випадку, коли приміщення не повернуте орендодавцю після закінчення строку дії договору, орендна плата виплачується орендарем до дня фактичної здачі приміщення згідно акту прийому-передачі.

В матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі з оренди орендованого приміщення, відтак, відповідач не повернув об'єкт оренди, зазначений факт відповідачем не спростований.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки відповідач не повернув об'єкт оренди, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно нараховувалась орендна плата за договором оренди.

Проте, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача орендну плату, нараховану за додатковим договором №4 від 15.12.2011 року до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 29.12.2006 року №099.

Судом встановлено, що додатковий договір №4 від 15.12.2011 року до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 29.12.2006 року №099 не підписаний відповідачем.

Зі змісту ст. 627 ЦК України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Враховуючи викладене, оскільки двосторонній додатковий договір №4 не підписаний відповідачем, а сторони є вільними в укладенні договору, суд приходить до висновку, що сторони у належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору, відтак він є неукладеним.

Судом встановлено, що орендна плата має нараховуватися відповідно до додаткового договору №3 від 20 квітня 2009 року, підписаного сторонам, яким встановлено, що орендна плата за місяць розраховується відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Борисполя, в якій зазначено (абз.2, стор. 3), що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Методика розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Борисполя відповідає вимогам Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 "Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу" щодо визначення розміру орендної плати. (пункту 13 Методики).

Розмір орендної плати позивачем правомірно нарахований з урахуванням податку на додану вартість, як загальнодержавного податку, що є обов'язковими до сплати на усій території України, як передбачено статтями 8, 9 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до розрахунку орендної плати, що є додатком до додаткового договору №3 до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 29 грудня 2006 року №099 орендна плата за базовий місяць оренди -квітень 2009 року становить 5842,85 грн. з урахуванням податку на додану вартість, розмір орендної плати за кожен наступний місяць підлягає в подальшому щомісячній індексації в залежності від рівня інфляції у відповідності до чинного законодавства.

Згідно розрахунку орендної плати за додатковим договором №3 від 20 квітня 2009 року, здійсненого судом, розмір орендної плати за листопад 2011 року становить 7175,08 грн., грудень 2011 року -7182,25 грн., січень 2012 року 7196,62 грн., лютий 2012 року 7211, 01 грн., березень 2012 року -7225,43 грн., квітень 2012 року -7247,10 грн., травень 2012 року - 7247,10 грн., червень 2012 року -7225,36 грн., липень 2012 року -7203,68 грн.

Як вбачається з банківських виписок з поточних рахунків позивача щодо сплати позивачем орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя за №099 від 29 грудня 2006 року, наявних в матеріалах справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, а саме, не сплатив позивачу орендну плату за період: частково листопад 2011 року (798,69 грн.), грудень 2011 року -липень 2012 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 58537,24 грн.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем з березня 2011 року по червень 2012 року у сумі 6989,50 грн. є арифметично невірним.

Як вбачається з банківських виписок з поточних рахунків позивача щодо сплати позивачем орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя за №099 від 29 грудня 2006 року, наявних в матеріалах справи, оренда плата відповідачем сплачувалась в повному обсязі та вчасно по лютий 2011 року.

За період з березня 2011 року по червень 2012 року, відповідач несвоєчасно виконував взяті на себе зобов'язання, проте розрахунок пені, позивачем здійснювався у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового розрахованого за додатковим договором №4.

Згідно розрахунку пені, здійсненого у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового розрахованого за додатковим договором №3, розмір останньої становить 5762,60 грн.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не звільнив об'єкт оренди, зазначений факт відповідачем не спростований, станом на день прийняття рішення у справі відповідач не сплатив позивачу орендну плату за період: частково листопад 2011 року, грудень 2011 року -липень 2012 року за додатковим договором №3 до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 29 грудня 2006 року №099, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 98806,15 грн., з яких 91816,65 грн. - основний борг з орендної плати; 6989,50 грн. -пеня, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011 р. № 3674-VI, який набрав чинності з 01.11.2011 р., сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Головному управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради 240,01 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 550 від 07.08.2012 року.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (64299,84 * 1976,12 / 98806,15=1285,99).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 72, ідентифікаційний код 36359583) 58537,24 грн. основного боргу, 5762,60 грн. пені та 1285,99 грн. судового збору.

3. Повернути з Державного бюджету України Головному управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 72, ідентифікаційний код 36359583) 240,01 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 550 від 07.08.2012 року.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.