Ухвала суду № 27364489, 09.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/4171/11 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білі Береги" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білі Береги" до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про зобов"язання утриматися від вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Білі Береги" (далі по тексту -ТОВ "Білі Береги") звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі по тексту -Бахмацька МДПІ), в якому просив зобов'язати відповідача утриматися від вчинення будь-яких дій за наслідками надіслання податкової вимоги форми ІО від 28.07.2011 року № 20 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 10 583 009,76 грн. та листа-повідомлення від 27.07.2011 року № 940/10/24-012, у тому числі: розповсюджувати та реєструвати право податкової застави на будь-яке майно ТОВ "Білі Береги"; нараховувати пеню та штрафи на суму податкового боргу ТОВ "Білі Береги", зазначену у податковій вимозі форми ІО від 28.07.2011 року № 20; вимагати від ТОВ "Білі Береги" термінової сплати суми податкового боргу, зазначеного в податковій вимозі форми ІО від 28.07.2011 року № 20 (включаючи штрафні (фінансові) санкції та пеню, нараховану на нього); застосовувати заходи стягнення податкового боргу ТОВ "Білі Береги", вказані в податковій вимозі форми ІО від 28.07.2011 року № 20 (у тому числі шляхом списання коштів з банківських рахунків та вилучення готівки з каси та інших місць зберігання); вилучення та реалізації рухомого і нерухомого майна та цінних паперів ТОВ "Білі Береги".

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Білі Береги" відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Білі Береги" є юридичною особою, зареєстрованою державним реєстратором Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області 01.04.2005 р. Дана обставина підтверджується наявною в справі копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 474346.

На підставі плану-графіку проведення планових виїзних перевірок та направлень від 16.04.2010 р. №44, від 18.05.2010 р. №58, посадовими особами Бахмацької МДПІ 06 грудня 2010 року було проведено планову виїзну перевірку TOB «Білі Береги»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.12.2009 р.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог:

- п.п.4.1.1, 4.1.6 п.4.1 ст.4; п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого було занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 724 658,00 грн., у тому числі за:

- II квартал 2008 року в сумі 28 946 грн.;

- IV квартал 2008 року в сумі 52 219 грн.;

- III квартал 2009 року в сумі 291 грн.;

- IV квартал 2009 року в сумі 643 202 грн.

- п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.11.21 ст.11 Закону України "Про податок на

додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями), постанови КМУ

від 12.05.1999 р. №805 "Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі" із змінами та доповненнями, п.1 «Порядку обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009р. №291, в результаті чого було занижено податок на додану вартість по бюджетній податковій декларації з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5 304 879,00 грн.:

- квітень 2008 року - 510 691 грн.;

- травень 2008 року - 507 475 грн.;

- червень 2008 року - 523 492 грн.;

- липень 2008 року - 536 995 грн.;

- серпень 2008 року - 630 555грн.;

- вересень 2008 року - 608 816 грн.;

- жовтень 2008 року - 581 472 грн.;

- листопад 2008 року - 452 681 грн.;

- грудень 2008 року - 439 040 грн..

- квітень 2009 року - 98 389 грн.;

- травень 2009 року - 56 057 грн.;

- червень 2009 року - 38 460 грн.;

- липень 2009 року - 64 646 грн.;

- серпень 2009 року - 51919 грн.;

- вересень 2009 року - 65 686 грн.;

- жовтень 2009 року - 54 184 грн.

- п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст.4, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого було донараховано податку з доходів фізичних осіб за період, що перевірявся, в загальній сумі 219,00 грн.

За результатами проведення перевірки відповідачем було складеного акт перевірки від 08.06.2010 року № 678/23/33424408, на підставі якого винесено ряд податкових повідомлень - рішень, які в послідуючому були оскаржені позивачем в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року адміністративний позов ТОВ «Білі Береги»у справі № 2а-3292/10/2570 задоволено частково, у зв'язку з чим було визнано нечинним та скасовано податкового повідомлення-рішення Бахмацької МДПІ від 14.06.2010 року № 0000232310/0.

За результатами апеляційного перегляду вищевказаного судового рішення, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року апеляційну скаргу Бахмацької МДПІ задоволено частково, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Білі Береги»відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04 липня 2011 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника -ТОВ «Білі Береги»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21 липня 2011 року зупинено провадження у справі про банкрутство до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги по адміністративній справі № 2-3292/10/2570.

08 листопада 2011 року на адресу ТОВ «Білі Береги» надійшов лист Бахмацької МДПІ від 27.07.2011 року № 940/10/24-012, в якому повідомлялося про розповсюдження права податкової застави на будь-яке майно, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) ТОВ «Білі Береги», починаючи з 23 липня 2011 року. Крім цього, відповідач в своєму листі вимагав термінової сплати суми податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції та пені, нарахованої на нього та надання податковому органу переліку ліквідного майна, яке може бути використане для погашення боргу шляхом його реалізації у встановленому законом порядку.

На виконання вимог підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем на адресу ТОВ «Білі Береги»було скеровано податкову вимогу форми ІО від 28.07.2011 року № 20 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 10 583 009,76 грн.

Позивач вважає незаконними дії відповідача в частині винесення ним та направлення податкової вимоги про сплату боргу та мотивує свої доводи тим, що процедура стягнення податкового боргу має здійснюватися у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», без застосування норм Податкового кодексу України.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також процедура оскарження дій органів стягнення, визначаються Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III, який є спеціальним законом з питань оподаткування.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 вказаного Закону, платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку ним розпочато процедуру апеляційного узгодження, доведення контролюючим органом до платника граничного строку сплати суми податкового зобов'язання не порушує права чи законні інтереси платника, а сприяє виконанню ним покладеного законом обов'язку.

Положенням підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно підпункту 6.2.4 пункту 6.2 цієї ж статті Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано з листом повідомлення про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому, день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Порядок встановлення дошок податкових повідомлень визначається центральним податковим органом.

Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків

Таким чином, Законом передбачено альтернативний порядок надіслання платнику податків податкових вимог: або вручення такої вимоги під розписку платнику податків чи його уповноваженій особі, або надіслання податкової вимоги листом із повідомленням про вручення.

У той же час, чинним законодавством визначено спеціальні правові наслідки неможливості вручення податкової вимоги платнику податків або податковим органом (у разі використання такого способу надіслання податкової вимоги як її безпосереднє вручення платнику податків), або поштою (в разі використання надіслання податкової вимоги шляхом надіслання листа із повідомленням про вручення).

Порядок підтвердження обставин неможливості вручення податкової вимоги, за наявності яких ця вимога підлягає розміщенню на дошці податкових оголошень, встановлений пунктом 5.8 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03.07.2001.

Відповідно до зазначеного Порядку, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з такими випадками: 1) незнаходженням посадових осіб; 2) їх відмовою прийняти податкову вимогу; 3) незнаходженням фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, то працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, у день повернення не врученої податкової вимоги розміщує її на дошці податкових оголошень (повідомлень).

День розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважається днем вручення податкової вимоги.

У той самий день працівник структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, повідомляє про неможливість вручення податкової вимоги відповідного працівника підрозділу стягнення податкового боргу.

У разі невручення податкової вимоги (випадки 1, 2), у той самий день працівник підрозділу стягнення податкового боргу складає акт (довільної форми) із зазначенням причин невручення.

У разі незнаходження фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків (випадок 3) працівник підрозділу стягнення податкового боргу в триденний термін здійснює перевірку місцезнаходження (місця проживання) платника податків та складає акт перевірки місцезнаходження платника податків у трьох екземплярах. Якщо за результатами перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків не встановлено, друга податкова вимога разом із третім екземпляром акта підрозділом стягнення податкового боргу передаються структурному підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, для розміщення їх на дошці податкових оголошень (повідомлень).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 28 липня 2011 року за позивачем рахується сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями в розмірі 10 583 009,76 грн.

За наявності податкового боргу, відповідачем на адресу ТОВ "Білі Береги" була направлена податкова вимога про сплату податкового боргу в сумі 10 583 009,76 грн., яка повністю узгоджується з нормами діючого законодавства та є обов'язковою для виконання.

Аналізуючи обставини даної справи та наявні в ній докази, колегія суддів не вбачає підстав для визнання нечинною податкової вимоги про сплату податкового боргу форми ІО від 28.07.2011 року № 20, оскільки позивач не зазначив вагомих підстав для спростування зазначених обставин.

Що стосується тверджень позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», колегія суддів виходить з наступного.

Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів, встановлює Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (далі Закон України № 2343-ХІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону України № 2343-ХІІ, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника (ч.1 ст. 6 Закону України № 2343-ХІІ).

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону, заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником).

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону № 2343-XII, одночасно з порушенням справи про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Мораторій -це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ст. 22 Закону № 2343-XII, у випадках передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону № 2343-XII, у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 2343-XII, майно боржника, яке є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодавця.

Якщо кредиторські вимоги є такими, що забезпечені заставою майна боржника, то вони, відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 2343-XII, підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Крім цього, початок провадження у справі про банкрутство не зупиняє господарської діяльності підприємства, його зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), нарахованих безпосередньо під час процедури банкрутства, а також виконання органами ДПС конт ролюючих функцій стосовно такого платника податків. Тому важливим є розподіл податкових зобов'язань на ті, що виникли до введення мораторію (конкурсні) і після введення мораторію (поточні).

Проаналізувавши вищезазначені норми діючого законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. В свою чергу, що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня) та застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, а також зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білі Береги" -залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.