Ухвала суду № 27364232, 30.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11624/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"30" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Степанюка А.Г., Шурка О.І.,

при секретарі Приходько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Укроборонресурси»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2012 у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби до державного підприємства «Укроборонресурси»про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС звернулася до суду першої інстанції із позовом, в якому просила стягнути з державного підприємства «Укроборонресурси»(код 24967600; адреса: 03039, м. Київ, проїзд Саперно-Слобідський, 3) на користь бюджету податковий борг по земельному податку у розмірі 296 991,96 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2012 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Станом на 16.08.2012 загальна сума податкового боргу відповідача складає 296 991,96 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що податкові зобов'язання самостійно визначені відповідачем у податковій декларації, а тому є узгодженими та несплаченими у встановлений строк, у зв'язку з чим набули статусу податкового боргу, отже позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що він не має можливості сплачувати зазначену суму з власних коштів, тому, що не оперує власними грошима, а грошима Міністерства оборони України; що він фактично не користується земельними ділянками, за які повинен сплачувати орендну плату.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 41.5 ст. 41 Податкового Кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до ч. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, податкові органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом не заперечується факт наявності у нього податкового боргу у розмірі 296 991,96 грн.

З приводу доводів апелянта про те, він не має можливості сплачувати зазначену суму з власних коштів, тому, що не оперує власними грошима, а грошима Міністерства оборони України та, що він фактично не користується ділянками, за які повинен сплачувати орендну плату, колегія суддів зазначає наступне.

Вищевказані доводи не стосуються предмету доказування у даній справі, оскільки вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу по земельному податку, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення даної заборгованості у судовому порядку, встановлення факту її сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, тощо.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 п. 58.1 ПК України, форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано доказів оскарження податкового повідомлення-рішення, тобто сума податкової заборгованості заявленої у позові є узгодженою, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, оскільки сума податкової заборгованості заявленої у позові є узгодженою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності винесення оскаржуваного рішення, а позивач довів обґрунтованість своїх вимог.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Укроборонресурси»- залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2012 -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.