Ухвала суду № 27364207, 23.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6164/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Війтович Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПОТ ЛТД" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 р. позов задоволено: податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області Державної податкової служби форми «П»від 09.12.2011 № 0011151501 та форми «Р»від 09.12.2011 № 0011161501, визнано протиправними та скасовано.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «УСПОТ ЛТД», як юридична особа зареєстроване 19.09.1996 Броварською районною державною адміністрацією Київської області. Як платник податків перебуває на обліку у податкових органах з 12.06.2003.

16 листопада 2011 року посадовими особами ДПІ у Києво-Стятошинському районі проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток, за результатами якої складено Акт від 16.11.2011 № 38/1501/20072763.

У ході проведення перевірки посадовими особами податкового органу встановлено, що згідно з даними податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року (№ 9006329184 від 09.08.2011) позивач задекларував значення об'єкта оподаткування (рядок 07 графи 3) у сумі 1112167,00 грн., у тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у сумі 2979047,00 грн. (рядок 06.6), що включає в себе від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року у сумі 1690978,00 грн.

Так, у податковій декларації за І квартал 2011 року позивачем у складі показника від'ємного значення об'єкту оподаткування відображено від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року у розмірі 1690978,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення форми "П" від 09.12.2011 № 0011151501, за яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1690978,00 грн. та податкове повідомлення - рішення форми «Р»від 09.12.2011 № 0011161501, згідно з якими позивачеві збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 388926,00 грн.

Отже, податковий орган дійшов висновку щодо порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України виключно на підставі арифметичних розрахунків за даними податкової звітності позивача.

Як встановлено судом першої інстанції при дослідженні первинних господарських документів, витрати, понесені позивачем, підтверджуються документально і пов'язуються з його господарською діяльністю.

Спір з приводу правильності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування за результатами діяльності за попередні податкові періоди та за І квартал 2011 року між сторонами відсутній.

Відтак, предметом доказування є правомірність включення позивачем до суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2011 року витрат, отриманих у 2009 та 2010 роках.

За підсумками І кварталу 2011 року показники господарської діяльності позивача, що відображені у декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, включали в себе від'ємне значення попереднього податкового періоду у сумі 1690978,00 грн. (рядок 04.9) та, об'єкт оподаткування з урахуванням уточнюючого розрахунку мав від'ємне значення у сумі -2979047,00 грн.

Судом вірно встановлено, що при його розрахунку, згідно статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивачем валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду, а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з пункту 6.1 статті 6 і пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", було, зокрема, від'ємне значення (збитки) минулих років.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу "Податок на прибуток підприємств" застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

До 1 квітня 2011 року правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування (залишків) наступних податкових періодах регулювалися положеннями Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За загальним правилом пункту 16.4 статті 16.4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

У статті 6 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", норми якої протягом 2010 року діяли із врахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього закону, встановлено, що об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 22.4 Прикінцевих положень Закону в редакції Закону України від 20.05.2010 № 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що в частині внесених змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" набрав чинності з 1 липня 2010 року, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відтак, суд дійшов обгрунтованого висновку, що від'ємне значення минулих років є складовою частиною витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу витрат саме в цьому періоді було передбачене положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у той час.

Таким чином, вказаний в рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року показник не "розщеплюється" на "від'ємне значення (збитки) минулих років" і "від'ємне значення (збитки) І кварталу 2011 року", що є закономірним і логічним продовженням справляння підприємством податку на прибуток з урахуванням даних минулого звітного періоду.

Згідно форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 № 143, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за №271/7592, відповідно до якої сума збитків попереднього року включається до рядку 04.9, який акумулюється у рядку 04 "Валові витрати", та формою податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 № 114, відповідно до якої сума збитків попередніх періодів вказується у рядку 06.6 декларації, акумулюється у рядку 06.6 "інші витрати" та, відповідно, включається до рядку 04 "витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування". Відтак, такі збитки складаються з усіх витрат минулого звітного податкового періоду та в подальшому стають витратами звітного періоду.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у І кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу цього показника з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових років, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року.

Положення статті 139 Податкового кодексу України містять вичерпний перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Так, зазначений перелік не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року за попередні податкові періоди".

Суд дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що відповідачем не поставлено під сумнів правильність визначення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування, встановленого у податковій декларації за 2010 рік та І квартал 2011 року, при декларуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, в рядок 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року позивачем було правомірно включено валові витрати, задекларовані у рядку 04.9 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку), оскільки останні набули статусу саме валових витрат І кварталу 2011 року, після їх декларування позивачем та відсутності будь-яких коригувань контролюючого органу.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.