Ухвала суду № 27383243, 25.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2676/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Степанюка А.Г., Василенка Я.М.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будімперія" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2012 р. позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі міста Києва № 0002081502 від 20 січня 2012 року, № 0002021502 від 19 січня 2012 року.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволені позову.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 січня 2012 року відповідачем було проведено перевірку своєчасності подання ТОВ «БК «Будімперія»платіжних доручень до установ банку по податку на додану вартість, за результатами якої було складено акт № 105/15-23500202 від 19.01.2012р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «БК «Будімперія»строків сплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість, передбачених пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зокрема: податкові зобов'язання, нараховані згідно Декларації з ПДВ № 9006985947 від 19.08.2011р., строком сплати 30.08.2011 року, було сплачено: в сумі 35 500,00 грн. - 23.09.2011р., із затримкою в 24 календарних дні; в сумі 6 000,00 грн. - 19.10.2011р., із затримкою в 50 календарних днів; податкові зобов'язання, нараховані згідно «невизначеного документа»від 31.08.2011р. в сумі 1 458,45 грн., строком сплати 30.08.2011р., було сплачено 29.11.2011р., із затримкою в 91 календарний день; податкові зобов'язання, нараховані згідно Декларації з ПДВ № 9007761084 від 19.09.2011р., строком сплати 30.09.2011р., було сплачено: в сумі 9 870,15 грн. - 29.11.2011р., із затримкою в 60 календарних днів; в сумі 12 200,00 грн. - 20.12.2011р., із затримкою в 81 календарний день.

19 січня 2012 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш»№ 0002021502, яким позивачу за затримку на 91 календарний день сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 29 528,60 грн. на підставі статті 126 Податкового кодексу України було нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20% від сум прострочених грошових зобов'язань, що становить 5 905,72 грн.

20 січня 2012 року на підставі Акту перевірки, ДПІ у Святошинському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш»№ 0002081502, яким позивачу за затримку на 35 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 35 500,00 грн. на підставі статті 126 Податкового кодексу України було нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10% від сум прострочених грошових зобов'язань, що становить 3 550,00 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, а тому накладення штрафних санкцій на останнього є протиправним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

З системного аналізу пп.пп. 14.1.156, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 54.1 ст. 54 ПК України видно, що у випадку самостійного обчислення платником податків податкових зобов'язань та зазначення її у податковій декларації, таке податкове зобов'язання вважається узгодженим з моменту подання відповідної декларації.

При цьому, відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом, встановленим статтею 126 ПК України («Порушення правил сплати (перерахування) податків») у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно з п. 203.1 ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Отже, суми податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість до бюджету за повинні бути сплачені наступним чином: за липень 2011 року - до 30 серпня 2011 року; за серпень 2011 року - до 30 вересня 2011 року.

Колегією суддів, як і судом першої інстанції, встановлено, що 19.08.2011р. позивачем було подано до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року, в якій було розраховано суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 73 458,00 грн. та повністю сплачено до бюджету, де в призначенні платежу записано «податок на додану вартість за липень 2011 року нараховано та перераховано повністю, термін сплати 28.08.2011 р.».

Також, 19.09.2011р. позивачем було подано до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року, в якій було розраховано суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 35 387,00 грн. та повністю сплачено позивачем до бюджету, де в призначенні платежу записано «податок на додану вартість за серпень 2011 року нараховано та перераховано повністю, термін сплати 29.09.2011 р.».

Отже, позивачем було дотримано граничний строк сплати податку на додану вартість за липень, серпень 2011 року, що і було вірно встановлено судом першої інстанції та не було спростовано відповідачем.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що жодних інших податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість за липень, серпень 2011 року позивачем у поданих ним податкових деклараціях з податку на додану вартість не узгоджувалося та не було нараховано інших податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість за наведений період й органом державної податкової служби, що підтверджується даними облікової картки ТОВ «БК «Будімперія»з платежу «податок на додану вартість», наданої суду ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2012 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.

Повний текст ухвали виготовлено 30.10.2012.