Ухвала суду № 27361528, 01.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/9331/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року у справі за позовом Кілійського управління водного господарства до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА

Кілійське управління водного господарства звернулось до суду з позовом Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області (далі -Ізмаїльська ОДПІ) в якому просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року позов Кілійського управління водного господарства задоволено частково.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року апеляційну скаргу Ізмаїльської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій Ізмаїльська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити Кілійському управлінню водного господарства у задоволені позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у Дніпропетровській області 22.08.2007 року була проведена перевірка щодо контролю за дотриманням вимог чинного законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування послуг бази відпочинку «Придунаєць», що належить Кілійському водному господарству, розташованої за адресою Кілійський район, с. Приморське, Одеської області.

За наслідками вказаної перевірки Ізмаїльською ОДПІ Одеської області був складений акт від 22.08.2007 року №00000046-23-7017/2345.

На підставі зазначеного акта перевірки від 22.08.2007 року №00000046-23-7017/2345 Ізмаїльською ОДПІ Одеської області 05.09.2007 року було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001532306 на сумі 300175.00 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що спеціальним законом, який визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі - Закон України №265/95-ВР)

Згідно зі ст. 15 Закону України №265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари, інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 Закону України №265/95-ВР контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювали планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Як вбачається з акта перевірки від 22.08.2007 року №0000046-23-7017/2345, штрафні (фінансові санкції) у загальній сумі 300175.00 грн. застосовані до Кілійського управління водного господарства за порушення позивачем, на думку відповідача, вимог п.1 ст. З Закону України №265/95-ВР, а саме: проведення розрахункової операції без застосування РРО. Операція проведена через прибутковий ордер з видачею квитанції до прибуткового ордеру за №140 від 22.08.2007 року на суму 1060.00 грн., з яких 780,00 грн., за проживання та 280.00 грн. за харчування; здійснюється громадське харчування за готівкові кошти з 16.06.2007 року, що підтверджується журналом реєстрації відпочиваючих на базі відпочинку «Придунаєць»та прибутковими касовими ордерами, згідно з якими загальна сума за громадське харчування склала 59 755,00 грн. (не проведена через РРО, РРО відсутній).

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що отримані протягом перевіряємого періоду грошові коїти за послуги бази відпочинку «Придунаєць», позивачем у законодавчо визначеному порядку були проведені через касу підприємства та відділення Ощадбанку

Це підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними прибутковими касовими ордерами та квитанціями.

Наведене також підтверджується й актом звірки платежів за послуги бази відпочинку Кілійського управління водного господарства за період з 16 червня 2007 року по 22 серпня 2007 року, з доданим до нього актом №6150/9/10 від 14.04.2010 року та доповнення до акта звірки, в яких податковим органом зазначено, то вказані в акті звірки готівкові кошти проводилися позивачем через касу підприємства або через установу Ощадбанку, крім коштів, отриманих безпосередньо на базі від осіб, що здійснювали перевірку, в сумі 280 грн. (за харчування).

Судами підтверджено, що Ізмаїльською ОДПІ визнано факт відсутності з боку позивача порушень п.1 ст. З Закону України №265/95-ВР та неправомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій, зокрема, у сумі 298 775.00 грн.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що перевіряючими в ході перевірки у тому числі встановлено факт непроведення позивачем через РРО суми грошових коштів у розмірі 280 грн., отриманих Кілійським УВГ за послуги харчування. Наведене підтверджується наявним у справі актом перевірки від 22.08.2007 року №0000046-23-7017/2345, доданим до нього описом наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування га послуг" реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами") далі - (суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у (готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно зі ст. 2 вказаного Закону, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних, чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п.1 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадською харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідник розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби застосовуються фінансові санкції, зокрема, у п'ятикратному розмірі вартості даних товарів (наданих послуг). на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що застосування Ізмаїльською ОДПІ до Кілійського управління водного господарства штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1400 грн. є правомірним та здійсненим на підставі в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров