Ухвала суду № 27361105, 22.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2012 року м. Київ К-34658/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010

у справі №2а-341/10/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства «Інтер Агро»

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010, позов ЗАТ «Інтер Агро» задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова від 04.08.2009 №0001762302/0, від 11.02.2009 №0001762302/1.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.03.2009, за результатами якої складено акт № 5159/23-212/32567044 від 20.07.2009.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення вимог пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 467558,00 грн. та завищено податковий кредит на загальну суму 107774,00 грн.

На підставі акта перевірки, з врахуванням результатів адміністративного узгодження, прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.2009 №0001762302/1, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній умі 36267,00 грн., у т.ч. основний платіж -24178,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 12089,00 грн.

Відповідно до п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України.

Положеннями частини 1 статті 267 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.

Зі змісту пп. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що підставою для включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарам у разі їх імпорту в Україну є вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Таким чином, підставою для визначення сум податкового зобов'язання по податку на додану вартість при ввезенні (імпортуванні) товарів на територію України є дані, зазначені у митній декларації.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цього Закону.

Так, відповідно до пп. «б»п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку на додану вартість до бюджету є митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у п. 2.4 ст. 2 цього Закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем своєчасно та в повному обсязі сплачений до бюджету податок на додану вартість, нарахований митним органом під час розмитнення імпортованого товару, що підтверджено актом перевірки, який на підставі вантажних митних декларацій було віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість податкової декларації за липень 2007 року -березень 2009 року в розмірі 599571,00 грн., що відповідає приписам п.4.3 ст.4, пп.7.2.7 п.7.2, пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Доводи касаційної скарги правильності постановлених у справі судових рішень не спростовують.

Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, судова колегія та не вбачає підстав для їх скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук