ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/26544/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010р.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2011р.
у справі №2а-12928/10/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсерв Україна»(надалі -ТОВ «Комсерв Україна»)
до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова (надалі -ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова)
про визнання бездіяльності протиправною та визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -
встановив:
У жовтні 2010р. позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова №0000171504/0 від 08.09.2010р., №0000171504/1 від 01.11.2010р., та визнання протиправною бездіяльність ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Комсерв Україна»від 26.08.2010р.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2011р., позов задоволено частково. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова №0000171504/0 від 08.09.2010р. та №0000171504/1 від 01.11.2010р. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 1,70грн.
Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року по взаємовідносинам з ПП «Укрбуд-ПБК 21», про що складений акт від 26.08.2010р. №4056/15-408/33067491.
Висновками перевірки вказано, що в порушення ч. 1 ст. 203, ст.215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем із ПП «Укрбуд-ПБК 21»; а також на порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість.
За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000171505/0 від 08.09.2010р., якими визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції
В порядку апеляційного узгодження, скарга платника залишена без задоволення, та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000171504/1 від 01.11.2010р.
Підставою для висновку податкового органу про зазначені вище порушення, є встановлення відносно контрагента позивача - ПП «Укрбуд-ПБК 21»наступних обставин:
- податковим деклараціям ПП «Укрбуд-ПБК 21»з ПДВ за квітень, травень, червень 2010р. присвоєно статус «Звіт визнано недійсним»;
- декларація з податку на прибуток підприємств ПП «Укрбуд-ПБК 21»не надавалась за І півріччя 2010р., а також додаток К1/1 не надавався;
- згідно останньої поданої ПП «Укрбуд-ПБК 21»декларації з податку на прибуток за І кв. 2010 року відсутні показники амортизаційних відрахувань;
- за даними додатку К1/1 до декларації ПП «Укрбуд-ПБК 21»з податку на прибуток за І кв. 2010 року на підприємстві відсутні показники балансової вартості основних засобів.
Разом з тим, в ході судового розгляду справи встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2010р. по справі №2-а- 8676/10/2070 (рішення набуло законної сили) визнано дії ДПІ у Київському районі м.Харкова щодо надання податковій декларації ПП «Укрбуд-ПБК 21» з ПДВ за квітень 2010р. (від 20.05.10 року №49757) та за травень 2010р. (від 17.06.2010р. №53147) статусу «Не визнано, як податкова декларація»протиправними.
Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2010р. по справі №2-а- 11032/10/2070 визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м.Харкова щодо невизнання податкових декларацій ПП «Укрбуд-ПБК 21» з ПДВ за червень 2010р. (від 20.07.2010р. вхід.№176629), за липень 2010р. (від 19.08.2010р. вхід. №92774), за серпень 2010р. (вхід. №08348 від 20.09.2010р.), податкової декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2010р. (від 06.08.2010 року вхід.№86841).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, достовірність обставин, встановлених відповідачем під час проведення перевірки відносно контрагента позивача - ПП «Укрбуд-ПБК 21», а саме: присвоєння податковим деклараціям з ПДВ за квітень, травень, червень 2010р. статусу «Звіт визнано недійсним»спростована зібраними по справі доказами, а отже, вказані обставини не можуть бути визнані судом належними доказами правомірності прийняття ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова податкових повідомлень-рішень №0000171504/0 від 08.09.2010р. та №0000171504/1 від 01.11.2010р.
З матеріалів справи вбачається, що між ПП «Укрбуд-ПБК 21»та позивачем було укладено договір поставки №06/10/09 від 06.10.2009р., яким передбачено, що ПП «Укрбуд-ПБК 21»зобов'язується передати поліетилен (товар) ТОВ «Комсерв Україна», а останній прийняти та оплатити вказаний товар.
На виконання зазначеного договору постачальником ПП «Укрбуд-ПБК 21»були виписані видаткові та податкові накладні №21.2 від 21.04.2010р., №27.5 від 27.04.2010р., №18051 від 18.05.2010р., №31052 від 31.05.2010р., №17061 від 17.06.2010р., №30064 від 30.06.2010р., №30067 від 30.06.2010р. на постачання поліетилену ТОВ «Комсерв Україна». В подальшому, у квітні, травні та червні 2010р. ТОВ «Комсерв Україна»перераховано на адресу ПП «Укрбуд-ПБК 21»2490000,00грн., в т.ч. ПДВ 415000,00грн.
На підтвердження здійснення фактичної доставки товару до матеріалів справи приєднано копії подорожніх листів вантажних автомобілів, виписаних 21.04. 2010р., 18.05.2010р., 31.05.2010р., 17.06.2010р., 30.06.2010р., а також копії технічних паспортів на автотранспорт, яким здійснювалось перевезення ГАЗ 2705417, номер АХ 8780 АТ; ГАЗ 3302418, номер АХ 7340 СА, виписки з картки бухгалтерського рахунку 105 «Транспорті засоби», що підтверджує ввод в експлуатацію зазначених транспортних засобів, договору оренди на КАМАЗ 4308, номер АХ 7068 АА. А також довіреності на отримання ТМЦ на відповідальну особу.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону «Про податок на додану вартість», в редакції на час правовідносин, податковий кредит це суми, на яку платнику податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначених згідно з законом про податок на додану вартість.
Згідно до п.п. 7.2.3 п.7. 2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного вище закону податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 наведеного вище Закону, зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
На підставі пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 названого Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Отже, як свідчать матеріали справи, в своїй господарській діяльності позивач у перевірений період мав господарські операції з ПП «Укрбуд-ПБК21».
Таким чином, оцінюючи зібрані у справ докази, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень, яким до позивача застосовано відповідальність з посиланням на неправомірність формування податкового кредиту за господарськими операціями з ПП «Укрбуд-ПБК21».
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова -залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак
Судді: ____ О.В. Вербицька
____ О.В. Муравйов
Судове рішення № 27361002, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 23.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-12928/10/2070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: