КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1302/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
У Х В А Л А
Іменем України
"01" листопада 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Рідерз Дайджест»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.12р. у справі №2а-1302/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Рідерз Дайджест»до Київської регіональної митниці про скасування рішення про визначення митної вартості
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Видавництво Рідерз Дайджест»звернулось до суду з позовом про скасування рішення про визначення митної вартості №00000006/2011/212863/1.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.12р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем правомірно визначено митну вартість товару за ціною договору, тобто за 1-им методом та надано митному органу усі необхідні документи для підтвердження визначеної ним митної вартості.
Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.12.10р. між ТОВ «Видавництво Рідерз Дайджест» (покупець) та Компанією «Лео Пейса Продактс ЛТД» (Гонг Конг) (продавець) був укладений договір поставки № 1012-10/LP_UA.
Згідно з Додатком № 9 до договору № 1012-10/LP_UA від 01.12.10р. за даним договором має бути поставлена печатна продукція, а саме книга «А.С. Пушкин Сказки. Руслан и Людмила» у кількості 4944 екземплярів, вартістю 2,465 Євро за екземпляр на загальну суму 12 186,96 Євро.
В межах укладеного зовнішньоекономічного контракту позивачем на митну територію України був ввезений товар - друкована продукція поліграфічної промисловості: Книга Л.С.Пушкін «Сказки. Руслан и Людмила», фірма-виробник HESHAN ASTROS PRINTING LTD, Китай, код згідно УКТЗЕД 4901990000 в кількості 4944 екземплярів
З метою митного оформлення товару ТОВ «Видавництво Рідерз Дайджест»була подана до Київської регіональної митниці вантажна митна декларація № 100210000/2011/075696 від 15.11.11р., згідно якої митна вартість товару була визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме: на підставі ціни визначеної договором поставки № 1012-10/LP_UA від 01.12.10р., тобто за методом № 1.
Київською регіональною митницею у зв'язку з заниженням задекларованої вартості товару було відмовлено позивачу у митному оформленні товару та запропоновано надати додаткові документи.
15.11.11р. представник ТОВ «Видавництво Рідерз Дайджест»Альохін О.В. був ознайомлений з вимогою про надання додаткових документів під підпис, після чого вчинив запис від 17.11.11р. про наступне: «Процедуру консультації проведено. Додаткові документи надати не можу».
17.11.2011 Київською регіональною митницею винесено рішення про визначення митної вартості товару №100000006/2011/212863/1, яким було визначено митну вартість товару за методом 3, а саме: за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та встановлено її у розмірі 38 947,81 USA.
17.11.2011 ТОВ «Видавництво Рідерз Дайджест»до Київської регіональної митниці було подано заяву № 17-11/11/01 стосовно випуску товарів у вільний обіг, у відповідь на яку листом № 40/2-17/15473 від 18.11.11р. Київська регіональна митниця надала згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позов, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом правомірно визначено митну вартість ввезеного товару за ціною визначеною договором щодо подібних (аналогічних) товарів (метод №3), оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною договору (метод № 1).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України від 11.07.02р. № 92-IV (надалі - МК України; в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 40 МК України, митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
Статтею 70 МК України встановлено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.
Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
За статтею 72 МК України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.
Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.
Тобто, особи, які переміщують товари через митний кордон України зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.
Документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органу, в розумінні Митного кодексу України, при: 1) перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України; 2) декларуванні товарів і транспортних засобів; 3) повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; 4) здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст. 262 МК України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, яким визначено, що визначення митної вартості сукупність дій, які вчиняються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень МК України та інших нормативно-правових актів.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що для заявлення митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до статті 267 Митного кодексу України подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 1.
Для заявлення митної вартості товарів, визначеної із застосуванням одного з передбачених статтями 268 - 273 Митного кодексу України методів визначення такої вартості: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість) та резервного подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 2.
Згідно п. 7 Порядку для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Згідно ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті.
Так, при митному оформленні вказаного вище товару у митного органу виник сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару відповідно даних цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України. Згідно даних цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи ціна вказаного товару значно вища ніж задекларована позивачем.
У зв'язку з співставленням цінової інформації, та наявності суттєвих розбіжностей у ціні щодо аналогічних товарів, митним органом було запропоновано надати позивачу наступні документи: ВМД країни відправлення; прейскуранти (прайс-листи), каталоги, специфікації фірми-виробника товару; бухгалтерська документація; висновок експертних організацій; калькуляція фірми-виробника товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість сировини.
З переліком документів, які було запропоновано подати до митного органу був ознайомлений представник позивача 15.11.11р.
17.11.11р. представником позивача на декларації МВД було вчинено запис про те, що вказані документи не можуть бути подані (а/с 48-49).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в підтвердження заявленої ним митної вартості товару за 1 методом надано до митного органу разом з заявою від 12.12.11р. калькуляцію на товар з перекладом на українську мову, експертну декларацію від 12.10.11р., платіжне доручення в іноземній валюті, видаткові накладні на товар (а/с 19 -21).
Відповідно до приписів п. 13,14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.
Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Отже, у зв'язку з тим, що позивачем не було подано до митного органу вчасно та в повному обсязі витребовувані митним органом документи, відповідач правомірно визначив митну вартість товару на підставі наявної в нього інформації за методом № 3.
Щодо незастосування відповідачем методу № 2 (за ціною договору щодо ідентичних товарів), слід зазначити, що на момент митного оформлення у відповідача була відсутня цінова інформація стосовно ідентичних товарів, які відповідають ознакам однакових, згідно ст. 268 МК України).
Так, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 267 та 268 Митного кодексу України, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами (метод № 3), які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними товарами) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Так, визначення митної вартості спірного товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, тобто за методом №3 був застосований митницею з урахуванням ознак визначених ст. 269 МК України, а саме: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку -торгівельна марка «Рідерз Дайджест»; країна надходження -Китай, виробник -Heshan Astros Printing Ltd.
Таким чином, дії митного органу щодо визначення вартості товару з застосуванням методу № 3 відповідають чинному законодавству України, а відтак, оспорюване рішення -правомірне.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми, колегія суддів зазначає, що відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. У спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявлення митної вартості товару, що підтверджується даними цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України.
З урахуванням наведеного митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому відповідач, відповідно до наведених законодавчих норм надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи коригування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак, позивач відмовився використати надані митницею можливості щодо підтвердження заявленої митної вартості чи узгодження з митницею митної вартості спірного товару, не надав належних обґрунтувань правомірності визначення митної вартості товару у зазначеному розмірі. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.
Аналогічна правова позиція з подібних правовідносин закріплена у постанові ВАСУ від 13.12.11р. №К/9991/32361/11.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
У Х В А Л И В:
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Рідерз Дайджест»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.12р. у справі №2а-1302/12/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.12р. у справі №2а-1302/12/2670 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.
Судове рішення № 27355799, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1302/12/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: