Рішення № 27354430, 05.11.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2012 р.Справа № 5023/4156/12 вх. № 4156/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

за участю

позивача - Петренко К.Л., довіреність б/н від 01.01.2012 р.;

відповідача 1 - не з"явився;

відповідача 2 - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Ресурс", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч -ТОТ", м. Харків ,

Приватного підприємства "Данілов і Ко", м. Київ

про стягнення 29637,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Ресурс", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч - ТОТ", м. Харків, 300 грн. боргу, та з Приватного підприємства "Данілов і Ко", м. Київ, 29337,06 грн. боргу, судовий збір просить покласти на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № 105 -11 К від 04.04.2011 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати товару. Станом на 20 серпня 2012 року між позивачем та позивачем 1 укладений договір поруки № 20 -08/12, відповідно до якого відповідач 1 поручився перед кредитором за виконання обов"язку відповідача 2 за основним договором, в обсязі та на умовах, встановлених договором.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 вересня 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 01 жовтня 2012 року.

27 вересня 2012 року позивач надав правове та документальне обгрунтування позовних вимог та додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

26 березня 2012 року відповідач 1 надав заяву, в якій визнавав позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 жовтня 2012 року було відкладено розгляд справи на 10 жовтня 2012 року.

10 жовтня 2012 року позивач надав пояснення, в яких зазначив, що відповідно до п.5 1 договору, поставка товару здійснювалась за попереднім замовлення відповідача 2, які передавались електронною поштою, проте надати їх немає можливості, оскільки вони не збереглись.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2012 року було відкладено розгляд справи на 05 листопада 2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 05.11.12 р. підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

04 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Ресурс", м. Харків, (позивач) та Приватним підприємством "Данілов і Ко", м. Київ, (відповідач 2) був укладений договір № 105-11К, у відповідності до умов якого позивач зобов"язується передати у власність відповідача 2 товар разом з товаросупровідною документацією, а відповідач 2, в свою чергу, прийняти та оплатити його на умовах, визначених цим договором. Пунктом 4.1 передбачений порядок розрахунку, який здійснюється відповідачем 2 через 14 календарних днів з моменту реалізації товару у розмірі, що розраховується за формулою. Пунктом 10.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2012 року.

Сторони до договору уклали протокол узгодження розбіжностей від 04.04.2011 р., відповідно до якого пункт 4.1 викладений в новій редакції, а саме зазначено, що відповідач 2 кожні 14 календарних днів, починаючи з моменту поставки товару, проводить оплату за реалізований товар, поставлений позивачем. При цьому відповідач 2 зобов"язується щотижнево, починаючи з моменту поставки надавати позивачу під розпис письмову інформацію, з підписами уповноважених осіб, про обсяг реалізованого товару та залишки товару, який був поставлений позивачем. Сторони домовились, що в разі не надання відповідачем 2 позивачу протягом 2-х разів інформації про обсяг реалізованого товару й залишку товару - позивач надсилає вимогу відповідачу 2 про повернення поставленого товару. Відповідач зобов"язаний повернути товар позивачу протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання вимоги позивача. В разі неповернення товару у вказані строки - вважається, що відповідач 2 реалізовував товар, який був поставлений позивачем. В такому разі відповідач 2 зобов"язаний оплатити поставлений товар по кожній накладній не пізніше 14-ти календарних днів з моменту отримання вимоги позивача про повернення товару.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу 2 товар на загальну суму 30872,10 грн., що підтверджується видатковими накладними № 4190К від 26.04.2012 р., № 4388К від 04.05.2012 р., № 5644К від 13.06.2012 р., № 5681 від 18.06.2012 р., № 5682 від 18.06.2012 р., 5683К від 18.06.2012 р., 6373К від 06.07.2012 р., 6721К від 19.07.2012 р., 6738К від 19.07.2012 р., 6779К від 25.07.2012 р., № 6780К від 25.07.2012 р., які підписані обома сторонами.

Відповідачем було частково оплачено товар за накладною на суму 1235,04 грн., що підтверджується витягом банку від 17.07.2012 р.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем складений акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.08.2012 р., відповідно до якого заборгованість відповідача 2 перед позивачем складає 29637,06 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом - вимогою № 10-09/12-юр від 10.09.2012 р. про повернення поставленого товару, а у разі неможливості сплатити грошові кошти у розмірі 29637,06 грн. не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги про повернення товару. Направлення вказаного листа на адресу відповідача 2 підтверджується поштовим описом та чеком.

Проте відповідач 2 товар не повернув та грошові кошти не перерахував.

20 серпня 2012 року між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір поруки № 20-08/12, у відповідності до умов якого відповідач 1 поручився перед позивачем за виконання відповідачем 2 за договором поставки № 105-11К від 04.04.2011 р. в обсязі та на умовах, встановлених цим договором. Пунктом 1.2 договору передбачено, що відповідач 1 відповідає перед позивачем за невиконання відповідачем 2 свого зобов"язання в повному обсязі, який дорівнює частковій сплаті основного боргу. Розмір основного боргу, який підлягає сплаті відповідачем 1, визначається самостійно позивачем при пред"явленні відповідної вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою № 20-09/12юр від 20.09.2012 р. виконати зобов"язання за договором поруки № 20-08/12 від 20.08.2012 р. шляхом погашення боргу у розмірі 300 грн. Оригінал вказаної вимоги з відміткою про отримання з боку відповідача 1 додано до матеріалів справи.

Таким чином, відповідач 1 отримав вимогу, проте грошові кошти не перерахував, у зв"язку з чим у відповідача 1 виникла заборгованість перед позивачем у сумі 300 грн.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати товару, у відповідача 2 виникла заборгованість у сумі 29337,06 грн., що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач 2 не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів з відповідача 2 в сумі - 29337,06 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем 2, тому підлягає задоволенню.

Позовна вимога про стягнення з відповідача 1 - 300 грн. заборгованості підлягає задоволенню як правомірна та така, що визнана відповідачем 1.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ" (61010, м. Харкіів, вул. Основ"янська, 55, п/р № 26003013003832 в АТ "Сбербанк Росії" у м. Харкові, МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Ресурс" (61004, м. Харків, бул. Нетіченський, 19, п/р № 26005023003831 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627, код 33206799) 300 грн. боргу, 16,29 грн. судового збору.

Стягнути з Приватного підприємства "Данілов і Ко" (03113, м. Київ, пр. Перемоги, 68/1, офіс 62, код ЄДРПОУ 34532920, п/р № 26004013001532 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Ресурс"в (61004, м. Харків, бул. Нетіченський, 19, п/р № 26005023003831 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627, код 33206799) 29337,06 грн. боргу, 1593,20 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.11.2012 р.

Суддя Смірнова О.В.