Рішення № 27353807, 31.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/8371-2012 31.10.12 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про стягнення 24 990,00 грн., за участю представників позивача -Сербін А.О., довіреність від 24.10.2012 року, відповідача -Лисенко В.А., довіреність від 29.05.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 24 990, 00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.04.2009 року в м. Маріуполь на перехресті пр. Перемоги та вул. Межевої сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «BMW 520і», д.н. АА 0797 ВК під керуванням Худолея Максима Володимировича та автомобіля потерпілого.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 72 678, 20 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. Худолея Максима Володимировича було застраховано ПАТ "Страхова компанія "Універсальна".

06.06.2011 року позивачем було надано відповідачу заяву про регресні вимоги про відшкодування збитків у порядку регресу у розмірі 24 990, 00 грн., проте відповідачем не було відшкодовано заявлених збитків.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.08.2012 року (суддя Чебикіна С.О.).

13.08.2012 року відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позов, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2012 року розгляд справи відкладено на 27.08.2012 року.

У судовому засідання 27.08.2012 року оголошувалась перерва до 05.09.2012 року.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 05.09.2012р. у зв'язку з перебуванням судді Чебикіної С.О. у відпустці справу № 5011-52/8371-2012 передано на розгляд судді Івченку А.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року розгляд справи відкладено на 10.10.2012 року.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 01.10.2012р. у зв'язку з виходом судді Чебикіної С.О. з відпустки справу №5011-52/8371-2012 передано на розгляд судді Чебикіній С.О.

Ухвалою суду від 10.10.2012 року справу № 5011-52/8371-2012 прийнято до свого провадження суддею Чебикіною С.О.

У судовому засідання 24.10.2012 року оголошувалась перерва до 31.10.2012 року.

30.10.2012 року через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 22 678, 20 грн. боргу, яку прийнято судом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.03.2009 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Україна», що є правонаступником ЗАТ «СК «Український страховий альянс»та Кошевим С.І. було укладено договір страхування наземного транспорту № ИБ 2137796, яким застрахований автомобіль «CHEVROLET TACUMA», д.н. АН2009СР.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки ДАІ 27.04.2009 року о 16:30 год. в м. Маріуполь на перехресті пр. Перемоги та вул. Межевої відбулось автомобіля зіткнення «CHEVROLET TACUMA», д.н. АН2009СР, з транспортним засобом «BMW 520і», д.н. АА 0797 ВК під керуванням Худолея Максима Володимировича. Внаслідок чого автомобіль «CHEVROLET TACUMA», д.н. АН2009СР, отримав механічні пошкодження.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя у справі №1-728/09 від 18.12.2009 року, Худолея М.В. звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим, оскільки обвинувачений Худолей М.В. визнав свою провину у повному обсязі та відшкодував заподіяний збиток в повному обсязі.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «CHEVROLET TACUMA», д.н. АН2009СР.

Пошкоджений автомобіль був застрахований Кошевим С.І. у позивача на підставі договіру страхування наземного транспорту № ИБ 2137796 від 05.03.2009 року.

Відповідно до звіту №144-300409 від 12.05.2009 року вартість матеріального збитку, завданого власникові «CHEVROLET TACUMA», д.н. АН2009СР, в результаті його пошкодженні при ДТП складає 61 336, 36 грн.

Як вбачається з страхового акту №4909/09/05/05 позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування в розмірі 72 678, 20 грн.

Зазначені кошти позивачем були перераховані, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 14261 від 03.09.2009 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 1187 ЦК України встановлено, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,

відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «BMW 520і», д.н. АА 0797 ВК, Худолея Максима Володимировича встановлена у судовому порядку.

Тому, Худолей Максима Володимировича є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «CHEVROLET TACUMA», д.н. АН2009СР, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що між відповідачем та власником автомобіля «BMW 520і», д.н. АА 0797 ВК, було укладено договір (поліс) № ВВ/9610426 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «BMW 520і», д.н. АА 0797 ВК, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди. Вказаним договором передбачено франшизу у розмірі 510, 00 грн.

06.06.2011 року позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою для отримання суми страхового відшкодування в порядку регресу. Проте, відповідач у встановлений законом строк з дня отримання вказаної заяви з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

При цьому судом встановлено, що позивач визначає розмір позовних вимог з урахуванням фактично понесених ним затрат, враховуючи ліміт відповідальності відповідача згідно полісу № ВВ/9610426, а саме у сумі 22 678, 20грн. (72 678, 20 грн. мінус 50 000, 00 грн.).

Проте, як зазначалося вище, відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у

результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Тобто щодо виплати страхового відшкодування страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (відповідачем), суд зазначає, що законодавством встановлений обов'язок останнього відшкодувати саме оцінену в розумінні діючого законодавства шкоду.

Так, в частині 1 статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»закріплено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в цьому Законі, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Пунктом 4.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів встановлено, що за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення судової автотоварознавчої експертизи за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта.

Таким чином, належним в розумінні діючого законодавства України підтвердженням визначення розміру оціненої шкоди є звіт або акт оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності, чи висновок судового експерта.

На підставі зазначеного, законним є стягнення з відповідача розміру страхового відшкодування у межах, визначених відповідно до звіту №144-300409 від 12.05.2009 року, який наявний у матеріалах справи, та відповідно до якого матеріальна шкода, нанесена власнику автомобіля «CHEVROLET TACUMA», д.н. АН2009СР, у результаті його ушкодження при ДТП, складає 61 336, 36 грн.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково а саме у розмірі 10 826, 36 грн. (61 336, 36 грн. (розмір оціненої шкоди) мінус 50 000, 00 грн. ліміту відповідальності та мінус 510, 00 грн. франшиза).

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «CHEVROLET TACUMA», д.н. АН2009СР, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування обґрунтовані, проте підлягають задоволенню частково у розмірі 10 826, 36 грн. за вирахуванням суми франшизи 510, 00 грн. В позові в частині стягнення 11 851, 84 грн. слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48 А, код 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код 20474912) 10 826 (десять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 36 коп. боргу та 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 36 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 05.11.2012р.

Суддя С.О. Чебикіна