Постанова № 27351816, 05.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8050/2012

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,

та

представників сторін:

від позивача - Комаров Д.В. (довіреність від 16.07.2012 № 7224/9/10-000),

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у загальному розмірі 894017,09 грн., -

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у загальному розмірі 894017,09 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09 квітня 2003 року, знаходиться на податковому обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС з 06 червня 2003 року, у державній податковій інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС знаходиться на обліку як платник окремих податків. Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Луганське» є відокремленим підрозділом державного підприємства «Луганськвугілля» та не є юридичною особою.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань за відокремленим підрозділом «Шахтоуправління «Луганське» державного підприємства «Луганськвугілля» за період з 20 грудня 2011 року по 17 вересня 2012 року утворився податковий борг з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, земельного податку з юридичних осіб, з плати за користування надрами для видобування корисних копалень загальнодержавного значення на загальну суму 894017,09 грн., який позивач просить стягнути у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеному у позові, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, на адресу суду надіслав відгук на адміністративний позов, у якому адміністративний позов визнав у повному обсязі, а справу просив розглянути без його участі (арк. справи 73).

З огляду на положення ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09 квітня 2003 року № 13821200000000520, знаходиться на податковому обліку за основним місцем обліку у спеціалізованій державній податковій інспекції по роботи з великими платниками податків у м. Луганську ДПС, знаходиться на податковому обліку, як платник окремих податків в державній податковій інспекції в Артемівському районі м. Луганська ДПС (арк. справи 10, 11, 12-18, 19, 20).

У відповідності із підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (підпункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (підпункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (підпункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до податкової декларації з плати за землю від 17 лютого 2012 року № 9006423947 за 2012 рік відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку за квітень, травень, червень, липень 2012 року у розмірі 15199,35 грн. за кожен місяць, сплачено частково у розмірі 3264,09 грн.(арк. справи 47-50).

Заборгованість відповідача з земельного податку у розмірі 57533,31 грн. підтверджується карткою особового рахунку (арк. справи 106-165).

Крім того, відповідно до податкових розрахунків з плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

- від 08 лютого 2012 року № 9015765837 за 4 квартал 2011 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 302692,95 грн. (арк. справи 51-52);

- від 09 лютого 2012 року № 9015766560 за 4 квартал 2011 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 12555,67 грн. (арк. справи 53-54);

- від 20 квітня 2012 року № 9020933125 за 1 квартал 2012 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 69556,68 грн. ( арк. справи 55-56);

- від 23 квітня 2012 року № 9021125462 за 1 квартал 2012 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 14839,63 грн. (арк. справи 57-58);

- від 03 серпня 2012 року № 9045965225 за 2 квартал 2012 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 81800,55 грн. (арк. справи 59-60);

- від 03 серпня 2012 року № 9045965917 за 2 квартал 2012 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 14570,96 грн. (арк. справи 61-62).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 09 квітня 2012 року № 00011515200 відповідача за затримку на 208 календарних днів дня сплати узгодженою суми грошового зобов'язання у розмірі 207354,65 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 41470,93 грн. за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (арк. справи 63).

Податкове повідомлення-рішення від 09 квітня 2012 року № 00011515200 отримано уповноваженою особою відповідача 12 квітня 2012 року, у встановлені законом строки не оскаржено та не сплачено (арк. справи 78).

Крім того, за несвоєчасну сплату самостійно визначеного зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин та земельного податку відповідачу нарахована пеня у розмірі 4267,81 грн., 1046,32 грн. відповідно, що підтверджується карткою особового рахунку (арк. справи 84-165).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу (ст. 126 Податкового кодексу України).

Згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

- при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 року № 953 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 за № 1350/18645, встановлений порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов'язання, та пені на податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента (надалі - Інструкція № 953).

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 953 нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Згідно з пунктом 3.2 вищезазначеної Інструкції № 953 при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податку, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податку, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановлену цим пунктом черговість платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. У разі наявності у платника податку податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пунктом 3.3 Інструкції № 953 передбачено, що суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська Державної податкової служби відповідачу направлено рекомендованим листом податкову вимогу від 07 квітня 2011 року № 217, яка отримана уповноваженою особою відповідача 19 квітня 2011 року (арк. справи 64).

Оскільки податкова вимога від 07 квітня 2011 року № 217 є чиною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає що позовні вимоги про стягнення податкового боргу з земельного податку у розмірі 57533,31 грн., з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 537487,37 грн., пені з плати за користування надрами у розмірі 4267,81 грн. та пені з земельного податку у розмірі 1046,32 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення податкового боргу з податку з власників наземних транспортних засобів у розмірі 1496,68 грн., земельного податку у розмірі 19600,64 грн., з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 263362,18 грн., пені з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4357,17 грн., пені з земельного податку у розмірі 3796,86 грн. та пені з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 1068,75 грн., суд зазначає що, як вбачається з матеріалів справи, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року у справі № 2а-10246/11/1270 позовні вимоги державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська до відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу в сумі 767947,63 грн. задоволено повністю, стягнуто з рахунків відповідача податкову заборгованість з податку на доходи найманих працівників у розмірі 28990,17 грн., з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 313508,46 грн., з плати за користування надрами у розмірі 423215,93 грн., з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 736,39 грн., з податку з власних наземних засобів у розмірі 1496,68 грн. Розстрочено виконання судового рішення про стягнення податкової заборгованості у розмірі 767947,63 грн. (арк. справи 66-70).

Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року у справі № 2а-10246/11/1270 сторонами не оскаржувалась та набрала законної сили.

Заборгованість з податку з власників наземних транспортних засобів у розмірі 1496,68 грн., земельного податку у розмірі 19600,64 грн., з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 263362,18 грн., пені з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4357,17 грн., пені з земельного податку у розмірі 3796,86 грн. та пені з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 1068,75 грн., що заявлена до стягнення в даній адміністративній справі, виникла, у зв'язку з несплатою відповідачем розстрочених та вже стягнутих постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року у справі № 2а-10246/11/1270 сум податкового боргу.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року у справі № 2а-10246/11/1270 стягнуто заборгованість, яка не може бути стягнута повторно у іншій справі.

У зв'язку з цим, позовні вимоги про стягнення заборгованості з податку з власників наземних транспортних засобів у розмірі 1496,68 грн., земельного податку у розмірі 19600,64 грн., з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 263362,18 грн., пені з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4357,17 грн., пені з земельного податку у розмірі 3796,86 грн. та пені з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 1068,75 грн. не підлягають задоволенню.

Таким чином, адміністративний позов державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, у загальному розмірі 894017,09 грн. підлягає задоволенню частково.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 05 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 09 листопада 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код 32473323, місцезнаходження: 91022, Луганська область, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1в) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків податковий борг з земельного податку у розмірі 57533,31 грн. (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот тридцять три гривні тридцять одна копійка), з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 537487,37 грн. (п'ятсот тридцять сім тисяч чотириста вісімдесят сім гривень тридцять сім копійок), пеню з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 4267,81 грн. (чотири тисячі двісті шістдесят сім гривень вісімдесят одна копійка) та пеню з земельного податку у розмірі 1046,32 грн. (одна тисяча сорок шість гривень тридцять дві копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно із частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 09 листопада 2012 року.

СуддяР.С. Твердохліб